Басейн Лени — водозбір річки Лена, загальною площею 2 490 000 км². Поширюється на території Росії.
| Басейн Лени | |
|---|---|
| Назва на честь: | Лена |
| Розташування | |
| Країна | Росія |
| Геологічні дані | |
| Тип | водозбірний басейн |
| Розміри | |
| Площа поверхні | 2 490 000 км² |
| Вода | |
| Басейн | |
| На об'єкті | Лена |
| ↑ Водний басейн | Arctic Ocean basind |
| Інше | |
| | |
| Басейн Лени у Вікісховищі |
Загальна інформація Редагувати
Верхів'я Лени та значна частина басейнів її правих приток розміщуються в гірських районах Прибайкалля, Забайкалля та Алданського нагір'я, основна частина басейнів лівих приток — на Середньосибірському плоскогір'ї. Через суворий клімат у басейні Лени майже скрізь поширені вічномерзлі ґрунтові породи, потужність вічної мерзлоти біля Якутська становить 220 м, в дельті Лени — 500—600 м. Середньобагаторічна витрата води у нижній течії становить 16,5 тис. м³/с, річний об'єм стоку басейну — 520 км³, біля 60 % стоку припадає на час повеней.
Основні притоки Редагувати
Течія Лени поділяється на 4 ділянки: верхню (від витоку до гирла річки Вітім, 1530 км), середню (до смт Сангар, 1540 км), нижню (до острова Тіт-Ари та дельту. У верхній течії до Лени впадає Кіренга, притоки середньої течії — Вітім, Великий Патом[ru], Олекма, Алдан, Нюя, у нижній течії долучаються Вілюй, Лінде та Муна. При впадінні до моря Лаптєвих Лена утворює дельту, площею понад 30 тис. км² — найбільшу у Росії. Дельта розділена на велику кількість рукавів та проток з численними островами між ними. Найбільші протоки — Велика Трофимівська (понад 70 %), Оленьоцька, Аринська, Велика Тумацька та Биківська.
Антропогенний вплив Редагувати
Забруднення Лени пов'язане з промисловими та побутовими стоками та річним пароплавством. Основними забруднювачами є нафтопродукти, феноли, залізо, мідь та цинк. Об'єм водовикористання за 2001—04 роки становив 0,32 км³/рік.
На річках басейну збудовано гідроелектростанції: на Вілюї — Вілюйська ГЕС, на Мамакані[ru] — Мамаканська ГЕС. В басейні добувають корисні копалини: у басейні річки Вітім розміщується Бодайбінське родовище золота, у басейні Алдану — Алданське родовище золота, у басейні Вілюю — поклади алмазів. Існують також поклади кам'яного вугілля, газу, залізної руди, слюди, кам'яної солі та інших. В низинах Лени розвинуте промислове рибальство, основними видами риб є муксун, сибірська ряпушка, нельма, омуль, таймень, минь, у верхів'ях ловляться ленок, харіус, єлець, щука, окунь.
Судноплавними річками басейну є Лена (від Качуга до гирла, головні пристані: Булун, Жиганськ, Якутськ, Олекминськ, Ленек, Витим, Киренськ, Осетрово, Жигалово, Качуг), Кіренга, Вілюй, Вітім, Олекма, Алдан.
Примітки Редагувати
- ↑ В.Н. Коротаев. Лена. Велика російська енциклопедія (російська). Процитовано 2 квітня 2023.
- Лена // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
| Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |