Василь Басараба | |
---|---|
Народився | 19 березня 1948 село Біла Криниця, Рівненський район, Рівненська область |
Помер | 9 червня 2021 (73 роки) |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | поет, прозаїк |
Сфера роботи | поезія, журналістика і регіональна історія |
Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d] |
Мова творів | українська |
Напрямок | лірика |
Magnum opus | «Оксамитовий вітер» |
Членство | НСПУ |
Премії | «За відродження Волині» (1999) «Коронація слова-2013» |
|
Васи́ль Нау́мович Басара́ба (нар. 19 березня 1948, с. Біла Криниця, Рівненський район, Рівненська область — 9 червня 2021, Рівне, Рівненська область) — поет, журналіст, краєзнавець. Член Національної спілки письменників України.
Життєпис ред.
Народився 19 березня 1948 р. в с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка.
У 1969—1970 роках працював кореспондентом Гощанської районної газети, потім завідувачем відділу редакції обласної газети «Вільне слово».
Творчість ред.
Автор книжок поезій «У країні Україні», «Воля», «Калинова кров», гумору «Прісне і присмачене», краєзнавчого нарису «Нобель на озері», збірки для дітей «Ожинова стежина», повісті й оповідання «Оксамитовий вітер»
Окремими книжками вийшли:
- збірки поезій
- «У країні Україні» (1991),
- «Воля» (1999),
- «Калинова кров» (2001),
- «Прісне і присмачене» (2002),
- збірка віршів для дітей «Ожинова стежина» (1995),
- краєзнавча книжка «Нобель на озері Нобель» (2003),
- книга прози «Оксамитовий вітер» (2005),
- роман «Страшний суд» (2013),
- збірка поезій «Слов’янський світ» (2021).
Нагороди ред.
Лауреат регіональної краєзнавчої премії «За відродження Волині» (1999).
Дипломант літературного конкурсу «Коронація слова-2013» за роман «Страшний Суд».
Лауреат Рівненської міської премії імені Уласа Самчука в галузі літератури 2015 за роман «Страшний Суд».
Лауреат обласної літературної премії імені Валер'яна Поліщука (2005).
Примітки ред.
Посилання ред.
- Знані постаті Гощанщини [ 15 квітня 2022 у Wayback Machine.]