www.wikidata.uk-ua.nina.az

Барбара Такман Барбара Вертгайм Та кман англ Barbara Wertheim Tuchman 30 січня 1912 19120130 Нью Йорк США 6 лютого 1989

Барбара Такман

Барбара Вертгайм Та́кман (англ. Barbara Wertheim Tuchman, 30 січня 1912(19120130), Нью-Йорк, США — 6 лютого 1989, Ґринвіч, Коннектикут, США) — американська історикиня та авторка. Двічі лауреатка Пулітцерівської премії за нехудожній прозовий твір — за книги «Серпневі гармати» (1963) (бестселер про передумови та перший місяць Першої світової війни) і «Стілвел та американський досвід у Китаї, 1911-45» (1972) (біографія генерала Джозефа Стілвела).

Барбара Такман
англ. Barbara Wertheim Tuchman
Ім'я при народженні Барбара Вертхайм
Народилася 30 січня 1912(1912-01-30)[…]
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Померла 6 лютого 1989(1989-02-06)[…] (77 років)
Гринвіч
Поховання Кладовище Темпл Ісраелd
Країна  США
Діяльність журналістка, історик, письменниця, біограф
Alma mater Гарвардський університет, Коледж Редкліфф (1933) і Університет штату Огайо
Мова творів Англійська
Роки активності 1938 —1988 (письменник)
Жанр Історична література
Magnum opus Stilwell and the American Experience in China, 1911-45d і Серпневі гармати
Членство Американська академія мистецтв і наук і Американська академія мистецтв та літератури
Батько Maurice Wertheimd
Родичі Генрі Моргентау, Генрі Моргентау (старший) і Robert M. Morgenthaud
У шлюбі з Лестер Р. Такман
Діти три дочки
Премії Пулітцерівська премія за нехудожній прозовий твір 1963 та 1972 роки
 Барбара Такман у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Такман.

Біографія Редагувати

Народилась 30 січна 1912 року у сім'ї банкіра Моріса Вертгайма[en] та його першої дружини Альми Моргентау. Батько був власником журналу «Нація[en]» (найстаріший з існуючих тижневик у США, заснований у 1865 році), президентом Американського єврейського конгресу[en], колекціонером і засновником Театру «Гільдія»[en]. Мати була дочкою Генрі Моргентау (старшого), посла Вудро Вільсона в Османській імперії.

У молодому віці Вертгайм захоплювалась книгами Люсі Фіч Перкінсон, Джорджа Альфреда Генті[en], Джеймса Вольфа та історичними романами Олександра Дюма. Вчилась у школі школі «Волден»[en] на Мангеттені. Отримала диплом бакалавра мистецтв у коледжі Редкліфф (з 1999 — входить до Гарвардського університету) у Кембриджі у 1933, вивчаючи історію та літературу.

Барбара Такман (в центрі), Вільям Ширер (зліва) і Джон Ейзенхауер на конференції по дослідженню, Другій світовій війні та національних архівах, 14-15 червня, 1971

Працювала в Інституті Тихоокеанських досліджень у Нью-Йорку, пробувши рік у Токіо у 1934-35, включаючи місяць у Китаї, перед поверненням в США через Транссиб, Москву та Париж. Також працювала кореспонденткою «Нації», мандрувала в Валенсію та Мадрид для опису громадянської війни в Іспанії. Потім написала першу книгу, «Втрачена британська політика: Британія та Іспанія з 1700», опубліковану в 1938.

У 1940 Вертгайм одружилась з Лестером Р. Такманом (1904—1997), лікарем, дослідником та професором медичних наук у Медичній школі Гори Синай[en] у Мангеттені. Взяла його прізвище, народила трьох дочок.

У роки Другої світової війни Такман працювала в Офісі військової інформації. Після війни виховувала доньок, виконуючи базові дослідження для того, що зрештою стало у 1956 книгою «Біблія та меч: Англія та Палестина з Бронзової доби до Бальфура».

Барбара Такман померла від інсульту в 77 років 6 лютого, 1989 у Ґринвічі, штат Коннектикут.

Доробок Редагувати

Такман найбільш відома як дворазова лауреатка Пулітцерівської премії, перша за «Серпневі гармати» у 1963 році, друга за «Стілвел та американський досвід у Китаї, 1911-45[en]» у 1972.

«Серпневі гармати» була одною з улюблених книг Джона Кеннеді. Він заохочував членів свого кабінету прочитати книгу та хотів, щоб її прочитав «кожен офіцер в армії». Вважається, що це було одним з факторів мирного врегулювання Карибської кризи. Секретар армії розіслав копії книги у кожну американську військову базу на світі.

До творчого доробку Барбари Такман входять книги:

  • Втрачена британська політика: Британія та Іспанія з 1700, Лондон: Об'єднане видавництво, 1938.
  • Біблія та меч: Англія та Палестина з Бронзової доби до Бальфура. New York: New York University Press, 1956.
  • Телеграма Ціммермана. New York: Viking Press, 1958.
  • Серпневі гармати. New York: Macmillan, 1962.
  • Горда вежа: Портрет світу перед війною, 1890–1914. New York: Macmillan, 1966.
  • Стілвел та американський досвід у Китаї, 1911-45[en]. New York: Macmillan, 1971.
  • Нотатки з Китаю. New York: Collier, 1972.
  • Далеке дзеркало: багатостраждальне 14-те століття. New York: Alfred A. Knopf, 1978.
  • Практична історія: окремі нариси. New York: Alfred A. Knopf, 1981.
  • Марш дурості: від Трої до Вєтнаму. New York: Knopf/Random House, 1984.
  • Перший салют: погляд на американську революцію. New York: Knopf/Random House, 1988.

Інші роботи:

  • Американська безпека в 1980-х. Лондон: Міжнародний інститут стратегічних досліджень, 1982.

Закон Такман Редагувати

У книзі «Далеке дзеркало: багатостраждальне 14-те століття[en]» Барбара Такман написала фразу, пізніше названу «законом Такман».

"Велика небезпека, притаманна самій природі записаної історії - це надлишок негативу: непропорційне збереження темної сторони: зла, страждань, розбрату і бід. В історії та ж ситуація, як у щоденних газетах. Щось нормальне не потрапляє до гарячих новин. Історія створюється документами, які збереглися, а вони тяжіють до опису кризи і лиха, злочинів і аномальної поведінки, оскільки ці речі стали предметом документообігу: у судових процесах, трактатах, викриттях моралістів, літературної сатири, Папських буллах. Жоден Папа жодного разу не видав буллу, щоб виразити схвалення. Негатив, що б'є через край, можна бачити в роботі церковного реформатора Ніколаса де Кламанжа, який, засуджуючи недостойних і суєтних прелатів в 1401 році, сказав, що у своєму завзятті виправити зловживання він не буде говорити про гарних священиків, оскільки «їх не помічають поруч із зіпсованими людьми».

«Лихо рідко буває таким всеосяжним, яким виглядає з записаних даних. Через сам факт опису воно здається безперервним і повсюдним, у той час, як воно з більшою ймовірністю було лише окремим випадком і в часі, і в просторі. Крім того, живучість нормального стану речей зазвичай вища, ніж ефект відхилення, що нам відомо на прикладі власної епохи. Після поглинання всіх сучасних новин можна очікувати зустрічі зі світом, що повністю складається лише зі страйків, злочинів, відключень електрики, проривів водопроводу, зламаних потягів, закритих шкіл, грабіжників, наркоманів, неонацистів і ґвалтівників. Насправді ж можна ввечері піти додому і, якщо всміхнеться доля, уникнути зустрічі більш ніж з одним чи двома такими явищами.»

Тому закон Такман можна сформулювати як: «Факт повідомлення помножує гадану ступінь будь-якого прикрого розвитку подій у п'ять чи десять разів» (чи на будь-яку іншу цифру за бажанням читача).

Він визначається як психологічний принцип пізнавальної готовності (суб'єктивної ймовірності).

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Барбара Такман

Примітки Редагувати

  1. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. ↑ Dreifus E. Tuchman, Barbara Wertheim (30 January 1912–06 February 1989), Pulitzer Prize-winning historian and writer // American National Biography Online / S. Ware — [New York]: Oxford University Press, 2017. — ISSN 1470-6229 — doi:10.1093/ANB/9780198606697.ARTICLE.1400878
    d:Track:Q16983137d:Track:Q103882798d:Track:Q20824348
  4. Barbara Tuchman Dead at 77; A Pulitzer-Winning Historian // The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1989. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
    d:Track:Q9684d:Track:Q6284490d:Track:Q11299d:Track:Q24743245d:Track:Q2529982d:Track:Q60d:Track:Q54837
  5. https://writersalmanac.publicradio.org/index.php%3Fdate=2012%252F01%252F30.html — 2012.
  6. Timeline 1989
    d:Track:Q99640590
  7. Barbara W. Tuchman - Autograph
  8. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  9. Tuchman, Barbara Wertheim
    d:Track:Q99642647
  10. Scanlon J., Cosner S. American Women Historians, 1700s-1990s: A Biographical Dictionary — Greenwood Publishing Group, 1996. — 304 с. — ISBN 978-0-313-29664-2, 978-1-56750-917-5
    d:Track:Q88584931d:Track:Q3116159
  11. https://www.pulitzer.org/winners/barbara-w-tuchman
  12. LIBRIS — 2013.
    d:Track:Q1798125
  13. ↑ Oliver B. Pollack, "Barbara W. Tuchman (1912—1989), " in Paula E. Hyman and Deborah Dash Moore (eds.), Jewish Women in America: An Historical Encyclopedia: Volume II, M-Z. New York: Routledge, 1997; pp. 1414—1416.
  14. Douglas Martin, Walden School, At 73, Files for Bankruptcy [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.], The New York Times, June 23, 1987
  15. Barbara Tuchman Dead at 77; A Pulitzer-Winning Historian [ 27 листопада 2015 у Wayback Machine.]. The New York Times, February 7, 1989.
  16. The New York Times: Lester Tuchman, Internist and Professor, 93. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 10 грудня 2015. 
  17. . New York Times. 19 грудня 1997. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 27 листопада 2012. 
  18. Ernest Becker. . Pulitzer.org. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2012. 
  19. . Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 9 грудня 2015. 
  20. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 грудня 2015. 
  21. Tuchman, Barbara A Distant Mirror: The Calamitous 14th Century. New York: Alfred A. Knopf, 1978; pg. xviii.
  22. . Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 9 грудня 2015. 
  23. . Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 9 грудня 2015. 
  24. Texas Research Institute of Mental Sciences, Violence and the Violent Individual: Proceedings of the Twelfth Annual Symposium, Texas Research Institute of Mental Sciences, Houston, Texas, November 1–3, 1979. Spectrum Publications, pg. 412
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Barbara Vertgajm Ta kman angl Barbara Wertheim Tuchman 30 sichnya 1912 19120130 Nyu Jork SShA 6 lyutogo 1989 Grinvich Konnektikut SShA amerikanska istorikinya ta avtorka Dvichi laureatka Pulitcerivskoyi premiyi za nehudozhnij prozovij tvir za knigi Serpnevi garmati 1963 bestseler pro peredumovi ta pershij misyac Pershoyi svitovoyi vijni i Stilvel ta amerikanskij dosvid u Kitayi 1911 45 1972 biografiya generala Dzhozefa Stilvela Barbara Takmanangl Barbara Wertheim TuchmanIm ya pri narodzhenni Barbara VerthajmNarodilasya 30 sichnya 1912 1912 01 30 1 2 Nyu Jork shtat Nyu Jork SShA 4 5 Pomerla 6 lyutogo 1989 1989 02 06 1 2 77 rokiv Grinvich 6 7 Pohovannya Kladovishe Templ Israeld 8 Krayina SShA 9 10 Diyalnist zhurnalistka istorik pismennicya biografAlma mater Garvardskij universitet Koledzh Redkliff 1933 i Universitet shtatu OgajoMova tvoriv AnglijskaRoki aktivnosti 1938 1988 pismennik Zhanr Istorichna literaturaMagnum opus Stilwell and the American Experience in China 1911 45d i Serpnevi garmati 11 Chlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk i Amerikanska akademiya mistectv ta literaturiBatko Maurice WertheimdRodichi Genri Morgentau Genri Morgentau starshij i Robert M MorgenthaudU shlyubi z Lester R TakmanDiti tri dochkiPremiyi Pulitcerivska premiya za nehudozhnij prozovij tvir 1963 ta 1972 roki Barbara Takman u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Takman Zmist 1 Biografiya 2 Dorobok 3 Zakon Takman 4 PrimitkiBiografiya RedaguvatiNarodilas 30 sichna 1912 roku u sim yi bankira Morisa Vertgajma en ta jogo pershoyi druzhini Almi Morgentau Batko buv vlasnikom zhurnalu Naciya en najstarishij z isnuyuchih tizhnevik u SShA zasnovanij u 1865 roci prezidentom Amerikanskogo yevrejskogo kongresu en kolekcionerom i zasnovnikom Teatru Gildiya en 13 Mati bula dochkoyu Genri Morgentau starshogo posla Vudro Vilsona v Osmanskij imperiyi 13 U molodomu vici Vertgajm zahoplyuvalas knigami Lyusi Fich Perkinson Dzhordzha Alfreda Genti en Dzhejmsa Volfa ta istorichnimi romanami Oleksandra Dyuma 13 Vchilas u shkoli shkoli Volden en na Mangetteni 14 Otrimala diplom bakalavra mistectv u koledzhi Redkliff z 1999 vhodit do Garvardskogo universitetu u Kembridzhi u 1933 vivchayuchi istoriyu ta literaturu 13 nbsp Barbara Takman v centri Vilyam Shirer zliva i Dzhon Ejzenhauer na konferenciyi po doslidzhennyu Drugij svitovij vijni ta nacionalnih arhivah 14 15 chervnya 1971Pracyuvala v Instituti Tihookeanskih doslidzhen u Nyu Jorku probuvshi rik u Tokio u 1934 35 vklyuchayuchi misyac u Kitayi pered povernennyam v SShA cherez Transsib Moskvu ta Parizh 13 Takozh pracyuvala korespondentkoyu Naciyi mandruvala v Valensiyu ta Madrid dlya opisu gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi 15 Potim napisala pershu knigu Vtrachena britanska politika Britaniya ta Ispaniya z 1700 opublikovanu v 1938 U 1940 Vertgajm odruzhilas z Lesterom R Takmanom 1904 1997 likarem doslidnikom ta profesorom medichnih nauk u Medichnij shkoli Gori Sinaj en u Mangetteni 16 Vzyala jogo prizvishe narodila troh dochok 17 U roki Drugoyi svitovoyi vijni Takman pracyuvala v Ofisi vijskovoyi informaciyi 13 Pislya vijni vihovuvala donok vikonuyuchi bazovi doslidzhennya dlya togo sho zreshtoyu stalo u 1956 knigoyu Bibliya ta mech Angliya ta Palestina z Bronzovoyi dobi do Balfura 13 Barbara Takman pomerla vid insultu v 77 rokiv 6 lyutogo 1989 u Grinvichi shtat Konnektikut 13 Dorobok RedaguvatiTakman najbilsh vidoma yak dvorazova laureatka Pulitcerivskoyi premiyi persha za Serpnevi garmati u 1963 roci druga za Stilvel ta amerikanskij dosvid u Kitayi 1911 45 en u 1972 18 Serpnevi garmati bula odnoyu z ulyublenih knig Dzhona Kennedi Vin zaohochuvav chleniv svogo kabinetu prochitati knigu ta hotiv shob yiyi prochitav kozhen oficer v armiyi Vvazhayetsya sho ce bulo odnim z faktoriv mirnogo vregulyuvannya Karibskoyi krizi Sekretar armiyi rozislav kopiyi knigi u kozhnu amerikansku vijskovu bazu na sviti 19 20 Do tvorchogo dorobku Barbari Takman vhodyat knigi Vtrachena britanska politika Britaniya ta Ispaniya z 1700 London Ob yednane vidavnictvo 1938 Bibliya ta mech Angliya ta Palestina z Bronzovoyi dobi do Balfura New York New York University Press 1956 Telegrama Cimmermana New York Viking Press 1958 Serpnevi garmati New York Macmillan 1962 Gorda vezha Portret svitu pered vijnoyu 1890 1914 New York Macmillan 1966 Stilvel ta amerikanskij dosvid u Kitayi 1911 45 en New York Macmillan 1971 Notatki z Kitayu New York Collier 1972 Daleke dzerkalo bagatostrazhdalne 14 te stolittya New York Alfred A Knopf 1978 Praktichna istoriya okremi narisi New York Alfred A Knopf 1981 Marsh durosti vid Troyi do Vyetnamu New York Knopf Random House 1984 Pershij salyut poglyad na amerikansku revolyuciyu New York Knopf Random House 1988 Inshi roboti Amerikanska bezpeka v 1980 h London Mizhnarodnij institut strategichnih doslidzhen 1982 Zakon Takman RedaguvatiU knizi Daleke dzerkalo bagatostrazhdalne 14 te stolittya en Barbara Takman napisala frazu piznishe nazvanu zakonom Takman Velika nebezpeka pritamanna samij prirodi zapisanoyi istoriyi ce nadlishok negativu neproporcijne zberezhennya temnoyi storoni zla strazhdan rozbratu i bid V istoriyi ta zh situaciya yak u shodennih gazetah Shos normalne ne potraplyaye do garyachih novin Istoriya stvoryuyetsya dokumentami yaki zbereglisya a voni tyazhiyut do opisu krizi i liha zlochiniv i anomalnoyi povedinki oskilki ci rechi stali predmetom dokumentoobigu u sudovih procesah traktatah vikrittyah moralistiv literaturnoyi satiri Papskih bullah Zhoden Papa zhodnogo razu ne vidav bullu shob viraziti shvalennya Negativ sho b ye cherez kraj mozhna bachiti v roboti cerkovnogo reformatora Nikolasa de Klamanzha yakij zasudzhuyuchi nedostojnih i suyetnih prelativ v 1401 roci skazav sho u svoyemu zavzyatti vipraviti zlovzhivannya vin ne bude govoriti pro garnih svyashenikiv oskilki yih ne pomichayut poruch iz zipsovanimi lyudmi Liho ridko buvaye takim vseosyazhnim yakim viglyadaye z zapisanih danih Cherez sam fakt opisu vono zdayetsya bezperervnim i povsyudnim u toj chas yak vono z bilshoyu jmovirnistyu bulo lishe okremim vipadkom i v chasi i v prostori Krim togo zhivuchist normalnogo stanu rechej zazvichaj visha nizh efekt vidhilennya sho nam vidomo na prikladi vlasnoyi epohi Pislya poglinannya vsih suchasnih novin mozhna ochikuvati zustrichi zi svitom sho povnistyu skladayetsya lishe zi strajkiv zlochiniv vidklyuchen elektriki proriviv vodoprovodu zlamanih potyagiv zakritih shkil grabizhnikiv narkomaniv neonacistiv i gvaltivnikiv Naspravdi zh mozhna vvecheri piti dodomu i yaksho vsmihnetsya dolya uniknuti zustrichi bilsh nizh z odnim chi dvoma takimi yavishami 21 Tomu zakon Takman mozhna sformulyuvati yak Fakt povidomlennya pomnozhuye gadanu stupin bud yakogo prikrogo rozvitku podij u p yat chi desyat raziv chi na bud yaku inshu cifru za bazhannyam chitacha 22 Vin viznachayetsya yak psihologichnij princip piznavalnoyi gotovnosti sub yektivnoyi jmovirnosti 23 24 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Barbara TakmanPrimitki Redaguvati a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Dreifus E Tuchman Barbara Wertheim 30 January 1912 06 February 1989 Pulitzer Prize winning historian and writer American National Biography Online S Ware New York Oxford University Press 2017 ISSN 1470 6229 doi 10 1093 ANB 9780198606697 ARTICLE 1400878 d Track Q16983137d Track Q103882798d Track Q20824348 Barbara Tuchman Dead at 77 A Pulitzer Winning Historian The New York Times J Kahn Manhattan NYC New York Times Company A G Sulzberger 1989 ISSN 0362 4331 1553 8095 1542 667X d Track Q9684d Track Q6284490d Track Q11299d Track Q24743245d Track Q2529982d Track Q60d Track Q54837 https writersalmanac publicradio org index php 3Fdate 2012 252F01 252F30 html 2012 Timeline 1989 d Track Q99640590 Barbara W Tuchman Autograph Find a Grave 1996 d Track Q63056 Tuchman Barbara Wertheim d Track Q99642647 Scanlon J Cosner S American Women Historians 1700s 1990s A Biographical Dictionary Greenwood Publishing Group 1996 304 s ISBN 978 0 313 29664 2 978 1 56750 917 5 d Track Q88584931d Track Q3116159 https www pulitzer org winners barbara w tuchman LIBRIS 2013 d Track Q1798125 a b v g d e zh i Oliver B Pollack Barbara W Tuchman 1912 1989 in Paula E Hyman and Deborah Dash Moore eds Jewish Women in America An Historical Encyclopedia Volume II M Z New York Routledge 1997 pp 1414 1416 Douglas Martin Walden School At 73 Files for Bankruptcy Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine The New York Times June 23 1987 Barbara Tuchman Dead at 77 A Pulitzer Winning Historian Arhivovano 27 listopada 2015 u Wayback Machine The New York Times February 7 1989 The New York Times Lester Tuchman Internist and Professor 93 Arhiv originalu za 31 lipnya 2012 Procitovano 10 grudnya 2015 Lester Tuchman Internist and Professor 93 New York Times 19 grudnya 1997 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2020 Procitovano 27 listopada 2012 Ernest Becker The Pulitzer Prizes General Nonfiction Pulitzer org Arhiv originalu za 27 grudnya 2015 Procitovano 27 listopada 2012 One Minute To Midnight Kennedy Khrushchev and Castro on the Brink of Nuclear War Arhiv originalu za 10 grudnya 2015 Procitovano 9 grudnya 2015 VIETNAM AND THE PRESIDENCY INTERVIEW WITH JIMMY CARTER Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 9 grudnya 2015 Tuchman Barbara A Distant Mirror The Calamitous 14th Century New York Alfred A Knopf 1978 pg xviii Tuchman s Law Arhiv originalu za 10 grudnya 2015 Procitovano 9 grudnya 2015 Barbara Takman na livelib ru Arhiv originalu za 10 grudnya 2015 Procitovano 9 grudnya 2015 Texas Research Institute of Mental Sciences Violence and the Violent Individual Proceedings of the Twelfth Annual Symposium Texas Research Institute of Mental Sciences Houston Texas November 1 3 1979 Spectrum Publications pg 412 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Barbara Takman amp oldid 38315858