www.wikidata.uk-ua.nina.az

Барбара Мак Клінток англ Barbara McClintock 16 червня 1902 Гартфорд Коннектикут 2 вересня 1992 Гантінгтон Нью Йорк амери

Барбара Мак-Клінток

Барбара Мак-Клінток (англ. Barbara McClintock; 16 червня 1902, Гартфорд, Коннектикут — 2 вересня 1992, Гантінгтон, Нью-Йорк) — американська вчена-цитогенетик, лауреатка Нобелівської премії з фізіології й медицині за відкриття мобільних елементів геному, таких як транспозони. Упродовж своєї кар'єри Мак-Клінток займалася головним чином дослідженням цитогенетики кукурудзи.

Барбара Мак-Клінток
англ. Barbara McClintock
Народилася 16 червня 1902(1902-06-16)
Гартфорд
Померла 2 вересня 1992(1992-09-02) (90 років)
Гантінґтон, Саффолк, штат Нью-Йорк, США
Місце проживання Гартфорд
Flatbushd
Країна  США
Національність США
Діяльність cytogeneticist
Alma mater Корнелльський університет
школа Еразмаd (1919)
Сільськогосподарський коледж Корнелльського університетуd
Міссурійський університетd
Галузь Біологія
Заклад Міссурійський університетd
Cold Spring Harbor Laboratoryd
Корнелльський університет
Науковий керівник Rollins A. Emersond
Аспіранти, докторанти Almiro Blumenscheind
Членство Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство
AAAS
Лондонське королівське товариство
Відома завдяки: відкриття мобільних елементів геному
Мати Sara Ryder McClintockd
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1983)
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах
 Барбара Мак-Клінток у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мак-Клінток.

Розробила метод візуалізації хромосом клітин кукурудзи і, застосувавши мікроскопічний аналіз, зробила чимало фундаментальних відкриттів у цитогенетці, у їх числі — рекомбінація спадкової інформації в результаті кросинговеру («перехрещення» та обміну ділянками хромосом) під час мейозу. Склала першу генетичну карту кукурудзи, описавши фізичні властивості ділянок хромосом, показала роль теломер та центромер (ділянок хромосом, задіяних у збереженні генетичної інформації), провела численні дослідження з цитогенетики і етноботаніки південноамериканських видів кукурудзи, розробила теорію, що пояснює репресію і експресію генетичної інформації при передачі від одного покоління до іншого на прикладі кукурудзи. 1951 року Мак-Клінток відкрила транспозони. Її роботи отримали визнання в 1960-70-ті роки, коли був вивчений механізм регуляції генів, відкритої Мак-Клінток у 1940-ті роки. 1983 року Мак-Клінток удостоїли Нобелівської премії з фізіології і медицини з формулюванням «За відкриття мобільних генетичних елементів».

Біографія Редагувати

Барбара Мак-Клінток народилася в Гартворді, штат Коннектикут, і була однією з чотирьох дітей Генрі та Сари Генді Мак-Клінток. 1908 року родина переїхала до Нью-Йорку. Барбара закінчила середню школу Еразмус-Холл[en] 1919 року.

Здобула ступінь бакалавра з ботаніки в Корнелльському університеті 1923 року. 1927 року там же отримала ступінь доктора філософії з ботаніки.

Жінки тоді не могли спеціалізуватися в генетиці, але вона потрапила до маленької групи, яка вивчала цитогенетику кукурудзи. Підтримана стипендіями від Національної дослідницької ради США, Фундації Гуггенгайма та інших, вона працювала в Корнелльському університеті, Університеті Міссурі, Каліфорнійському технологічному інституті, а також 6 місяців протягом 1933—1934 років у Німеччині, звідки їй довелося виїхати достроково через політичну напругу в Європі.

1936 року вона перейшла до Університету Міссурі на посаду професора-асистента (доцента) на запрошення Льюїса Стадлера[en]. Утім 1940 року вона зрозуміла, що не зможе отримати там постійну посаду, а тому звільнилася. У грудні 1941 року Мак-Клінток отримала річний контракт у Інституті Карнегі в Колд-Спрінг-Гарбор, а наступного року перейшла на постійну посаду, яку обіймала до виходу на пенсію 1967 року. Їй присудили премію за видатну службу, а також дозволили працювати в лабораторії пожиттєво.

Барбара Мак-Клінток померла в лікарні Гантінгтон поблизу Колд-Спрінг-Гарбора 2 вересня 1992 року.

Примітки Редагувати

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119046660 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ https://www.gf.org/fellows/all-fellows/barbara-mcclintock/
  3. http://www.nasonline.org/member-directory/deceased-members/52803.html
  4. ↑ NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  5. Geni.com — 2006.
    d:Track:Q2621214
  6. The Nobel Prize in Physiology or Medicine 1983 (англійською). The Nobel Foundation. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 16 серпня 2009. 
  7. Fedoroff N., Brown, N. M. «Mendel in the Kitchen: A Scientist's View of Genetically Modified Foods». — Joseph Henry Press, 2001. — 384 p. — ISBN 0-309-09205-1.
  8. Fedoroff N., Botstein D. «The Dynamic Genome: Barbara McClintock's Ideas in the Century of Genetics». — Cold Spring Harbor Laboratory Pr, 1992. — 422 p. — ISBN 0-879-69422-X.
  9. Clancy S. (2008). Genetic Recombination (англійською). Nature Education. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 16 серпня 2009. 
  10. Kass L. B., Bonneuil C. «Mapping and seeing: Barbara McClintock and the linking of genetics and cytology in maize genetics, 1928-1935». — Classical Genetic Research and its Legacy: The Mapping Cultures of 20th Century Genetics. — Hans-Jörg Rheinberger and Jean-Paul Gaudilliere (eds.), 2004. — P. 91-118.
  11. O'Connor C. (2008). Telomeres of Human Chromosomes (англійською). Nature Education. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 16 серпня 2009. 
  12. The Barbara McClintock Papers: Searching for the Origins of Maize in South America, 1957-1981 (англійською). Profiles in Science. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 16 серпня 2009. 
  13. «The origin and behavior of mutable loci in maize» // Proceedings of the National Academy of Sciences. — 1950. — Вип. 36. — С. 344-355.
  14. Hall B. K., Hallgrímsson B., Strickberger M. W. «Strickberger's evolution: the integration of genes, organisms and populations». — Jones & Bartlett Publishers, 2008. — 760 p. — ISBN 0-763-70066-5.
  15. ↑ Barbara McClintock [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]. Profiles in Science. NLM(англ.)
  16. Ravindran, S. (2012). Barbara McClintock and the discovery of jumping genes. Proceedings of the National Academy of Sciences 109 (50): 20198–20199. ISSN 0027-8424. doi:10.1073/pnas.1219372109. (англ.)

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Барбара Мак-Клінток
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Barbara Mak Klintok angl Barbara McClintock 16 chervnya 1902 Gartford Konnektikut 2 veresnya 1992 Gantington Nyu Jork amerikanska vchena citogenetik laureatka Nobelivskoyi premiyi z fiziologiyi j medicini za vidkrittya mobilnih elementiv genomu takih yak transpozoni 6 Uprodovzh svoyeyi kar yeri Mak Klintok zajmalasya golovnim chinom doslidzhennyam citogenetiki kukurudzi Barbara Mak Klintokangl Barbara McClintockNarodilasya 16 chervnya 1902 1902 06 16 Gartford 1 2 Pomerla 2 veresnya 1992 1992 09 02 90 rokiv Gantington Saffolk shtat Nyu Jork SShAMisce prozhivannya Gartford FlatbushdKrayina SShANacionalnist SShADiyalnist cytogeneticistAlma mater Kornellskij universitet 2 shkola Erazmad 1919 Silskogospodarskij koledzh Kornellskogo universitetud Missurijskij universitetd 2 Galuz BiologiyaZaklad Missurijskij universitetd 2 Cold Spring Harbor Laboratoryd Kornellskij universitet 2 Naukovij kerivnik Rollins A EmersondAspiranti doktoranti Almiro BlumenscheindChlenstvo Nacionalna akademiya nauk SShA 3 Amerikanska akademiya mistectv i nauk Amerikanske filosofske tovaristvo 4 AAAS 4 Londonske korolivske tovaristvoVidoma zavdyaki vidkrittya mobilnih elementiv genomuMati Sara Ryder McClintockd 5 Nagorodi Nobelivska premiya z fiziologiyi abo medicini 1983 AvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Barbara Mak Klintok u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mak Klintok Rozrobila metod vizualizaciyi hromosom klitin kukurudzi 7 i zastosuvavshi mikroskopichnij analiz zrobila chimalo fundamentalnih vidkrittiv u citogenetci 8 u yih chisli rekombinaciya spadkovoyi informaciyi v rezultati krosingoveru perehreshennya ta obminu dilyankami hromosom pid chas mejozu 9 Sklala pershu genetichnu kartu kukurudzi opisavshi fizichni vlastivosti dilyanok hromosom 10 pokazala rol telomer ta centromer dilyanok hromosom zadiyanih u zberezhenni genetichnoyi informaciyi 11 provela chislenni doslidzhennya z citogenetiki i etnobotaniki pivdennoamerikanskih vidiv kukurudzi 12 rozrobila teoriyu sho poyasnyuye represiyu i ekspresiyu genetichnoyi informaciyi pri peredachi vid odnogo pokolinnya do inshogo na prikladi kukurudzi 1951 roku Mak Klintok vidkrila transpozoni 13 Yiyi roboti otrimali viznannya v 1960 70 ti roki koli buv vivchenij mehanizm regulyaciyi geniv vidkritoyi Mak Klintok u 1940 ti roki 14 1983 roku Mak Klintok udostoyili Nobelivskoyi premiyi z fiziologiyi i medicini z formulyuvannyam Za vidkrittya mobilnih genetichnih elementiv Zmist 1 Biografiya 2 Primitki 3 Dzherela 4 PosilannyaBiografiya RedaguvatiBarbara Mak Klintok narodilasya v Gartvordi shtat Konnektikut i bula odniyeyu z chotiroh ditej Genri ta Sari Gendi Mak Klintok 1908 roku rodina pereyihala do Nyu Jorku Barbara zakinchila serednyu shkolu Erazmus Holl en 1919 roku 15 Zdobula stupin bakalavra z botaniki v Kornellskomu universiteti 1923 roku 1927 roku tam zhe otrimala stupin doktora filosofiyi z botaniki 16 Zhinki todi ne mogli specializuvatisya v genetici ale vona potrapila do malenkoyi grupi yaka vivchala citogenetiku kukurudzi Pidtrimana stipendiyami vid Nacionalnoyi doslidnickoyi radi SShA Fundaciyi Guggengajma ta inshih vona pracyuvala v Kornellskomu universiteti Universiteti Missuri Kalifornijskomu tehnologichnomu instituti a takozh 6 misyaciv protyagom 1933 1934 rokiv u Nimechchini zvidki yij dovelosya viyihati dostrokovo cherez politichnu naprugu v Yevropi 15 1936 roku vona perejshla do Universitetu Missuri na posadu profesora asistenta docenta na zaproshennya Lyuyisa Stadlera en Utim 1940 roku vona zrozumila sho ne zmozhe otrimati tam postijnu posadu a tomu zvilnilasya U grudni 1941 roku Mak Klintok otrimala richnij kontrakt u Instituti Karnegi v Kold Spring Garbor a nastupnogo roku perejshla na postijnu posadu yaku obijmala do vihodu na pensiyu 1967 roku Yij prisudili premiyu za vidatnu sluzhbu a takozh dozvolili pracyuvati v laboratoriyi pozhittyevo 15 Barbara Mak Klintok pomerla v likarni Gantington poblizu Kold Spring Garbora 2 veresnya 1992 roku Primitki Redaguvati Deutsche Nationalbibliothek Record 119046660 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v g d https www gf org fellows all fellows barbara mcclintock http www nasonline org member directory deceased members 52803 html a b NNDB 2002 d Track Q1373513 Geni com 2006 d Track Q2621214 The Nobel Prize in Physiology or Medicine 1983 anglijskoyu The Nobel Foundation Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 16 serpnya 2009 Fedoroff N Brown N M Mendel in the Kitchen A Scientist s View of Genetically Modified Foods Joseph Henry Press 2001 384 p ISBN 0 309 09205 1 Fedoroff N Botstein D The Dynamic Genome Barbara McClintock s Ideas in the Century of Genetics Cold Spring Harbor Laboratory Pr 1992 422 p ISBN 0 879 69422 X Clancy S 2008 Genetic Recombination anglijskoyu Nature Education Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 16 serpnya 2009 Kass L B Bonneuil C Mapping and seeing Barbara McClintock and the linking of genetics and cytology in maize genetics 1928 1935 Classical Genetic Research and its Legacy The Mapping Cultures of 20th Century Genetics Hans Jorg Rheinberger and Jean Paul Gaudilliere eds 2004 P 91 118 O Connor C 2008 Telomeres of Human Chromosomes anglijskoyu Nature Education Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 16 serpnya 2009 The Barbara McClintock Papers Searching for the Origins of Maize in South America 1957 1981 anglijskoyu Profiles in Science Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 16 serpnya 2009 The origin and behavior of mutable loci in maize Proceedings of the National Academy of Sciences 1950 Vip 36 S 344 355 Hall B K Hallgrimsson B Strickberger M W Strickberger s evolution the integration of genes organisms and populations Jones amp Bartlett Publishers 2008 760 p ISBN 0 763 70066 5 a b v Barbara McClintock Arhivovano 27 listopada 2020 u Wayback Machine Profiles in Science NLM angl Ravindran S 2012 Barbara McClintock and the discovery of jumping genes Proceedings of the National Academy of Sciences 109 50 20198 20199 ISSN 0027 8424 doi 10 1073 pnas 1219372109 angl Dzherela RedaguvatiBarbara McClintock Arhivovano 27 listopada 2020 u Wayback Machine angl Posilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Barbara Mak KlintokBrian Stallard Barbara McClintock Free to discover Arhivovano 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine CSHL 23 March 2020 angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Barbara Mak Klintok amp oldid 39101842