Балтійський глінт, Балтійсько-Ладозький уступ — круто нахилений схил плато, що тягнеться уздовж південного берега Фінської затоки Балтійського моря і далі на схід до Ладозького озера, в межах Естонії і Ленінградської області Росії.
Складений міцними палеозойськими вапняками, глинами та пісками. Висота до 56 м. Особливо добре виражений на території Естонії, в межах Лахемааського природного національного парку.
При перетині уступу річки утворюють глибокі каньйоноподібні долини, перебіг річок ускладнюється перекатами і водоспадами (Нарва). До складу уступу входять Пулковські висоти, що підносяться на південь від Санкт-Петербурга.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
Література Редагувати
- Балтийско-Ладожский уступ // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.