Балакше́й Мико́ла Микола́йович (нар. 5 червня 1982, м. (Первомайськ), (Луганська область) — (29 серпня) (2014), с. (Червоносільське), (Амвросіївський район), (Донецька область)) — (молодший лейтенант) резерву (Збройних сил України). Загинув під час (Російсько-української війни). Доброволець батальйону «Донбас», позивний «Утьос».
Балакшей Микола Миколайович | ||
---|---|---|
(Молодший лейтенант) резерву | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 5 червня 1982 (Первомайськ), (Луганська область) | |
Смерть | (29 серпня) (2014) (32 роки) (Червоносільське), (Донецька область) ((Загиблий у бою)) | |
Поховання | (Краснопільський цвинтар) | |
(Псевдо) | «Утьос» | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
(Вид ЗС) | (МВС) | |
(Рід військ) | (Національна гвардія) | |
Формування | («Донбас») | |
Війни / битви | (Війна на сході України)
| |
Нагороди та відзнаки | ||
|
Життєпис
Микола Балакшей народився в місті Первомайськ на Луганщині. Працював у мережі супермаркетів побутової техніки, добре знався на комп'ютерних технологіях. Там же познайомився і з майбутньою дружиною, невдовзі у них народилася донька. Чоловік багато чого вмів робити власними руками, міг сам зібрати автомобіль. Його мрією було започаткування власної справи із ремонту авто. І мрія здійснилася, — Микола відкрив у Первомайську СТО.
Під час (Революції Гідності) збирав і возив допомогу на Майдан, розмовляв із сусідами, знайомими, намагався переконати їх. На той час сім'я мешкала в (Луганську). Коли вже Луганськ було захоплено озброєними проросійськими силами і почалася антитерористична операція, Микола, нікому нічого не сказавши, записався добровольцем і поїхав на фронт захищати рідну землю. Казав дружині, що влаштувався на роботу, і наполягав, щоб вони виїхали з Луганська. Зрештою дружина з донькою переїхала до Одеси.
Микола Балакшей був офіцером (взводу) інструкторів, командиром відділення гранатометного взводу (2-го резервного батальйону спеціального призначення «Донбас») військової частини 3027 Північного оперативно-територіального об'єднання (Національної гвардії України). Зарекомендував себе досвідченим, принциповим та дисциплінованим військовослужбовцем.
У серпні 2014 року батальйон «Донбас» з боями зайшов в (Іловайськ), звільнивши частину міста, але внаслідок вторгнення російських військ на територію України опинився в оточенні. Під час боїв Микола дістав поранення, але відмовився від евакуації і залишився на позиціях.
Ранком 29 серпня 2014 року, під час (виходу з Іловайська так званим «зеленим коридором»), Микола їхав у кабіні вантажної машини ЗІЛ разом із бойовими товаришами у складі автоколони батальйону «Донбас». Колона потрапила під масований обстріл. На дорозі з с. (Многопілля) до с. (Червоносільське) у правий бік машини влучив снаряд з (ПТРК «Фагот»), ще один снаряд поцілив у двигун вантажівки. Микола Балакшей загинув разом з чотирма побратимами: (Дмитром Даніловим) («Берег»), (Володимиром Палигою) («Череп»), (Богданом Вовненком) («Варг») та (Володимиром Ринкуном) («Арсенал»). 3 вересня тіло Миколи разом з тілами 96 інших загиблих в «Іловайському котлі» було привезено до дніпропетровського моргу. 16 жовтня 2014-го тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська, як тимчасово невстановлений герой. У січні 2015 року був упізнаний за експертизою (ДНК), перепоховання не проводилось, на (Краснопільському цвинтарі) встановлено пам'ятник.
Залишились батьки на Харківщині, Галина Іванівна та Микола Васильович, в Одесі — дружина Ніна Осіпова та донька Софійка.
Нагороди
За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті (державного суверенітету) та (територіальної цілісності) України, вірність (військовій присязі) нагороджений (орденом «За мужність») III ступеня (27.06.2015, посмертно).
Вшанування пам'яті
1 липня 2015 року на честь Миколи Балакшея його позивним — «Утьос» — названо один із танків танкової роти (46-го окремого батальйону спецпризначення ЗСУ «Донбас-Україна»).
Примітки
Посилання
- Прощання з Миколою Балакшеєм («Утьосом») [ 4 лютого 2015 у (Wayback Machine).]
- Пам'ятник на могилі Миколи Балакшея [ 21 січня 2016 у (Wayback Machine).]
Джерела
- Балакшей Микола Миколайович [ 22 грудня 2015 у (Wayback Machine).] // Сайт Національної гвардії України.
- Балакшей Микола Миколайович («Утьос») [ 22 грудня 2015 у (Wayback Machine).] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- «Він не казав, що на війні. Але, мабуть, не міг вчинити інакше. Ми пишаємося нашим татом» [ 17 травня 2017 у (Wayback Machine).] // («Лівий берег»), блог Платформа «Люди допомагають людям», 16 травня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет