Балабан Борис Олександрович (21 грудня 1905, Харків — 8 березня 1959, Київ) — український театральний режисер. Заслужений артист УРСР з 1942 року. Автор постановки у театрі «Березіль» ревю «Чотири Чемберлени» (1931) на текст Костя Буревія та «Плацдарм» Ірчана (1932).
| Балабан Борис Олександрович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 23 грудня 1905 (5 січня 1906) Харків, Російська імперія |
| Помер | 8 березня 1959 (53 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | Російська імперія СРСР |
| Діяльність | актор, театральний режисер |
| Роки діяльності | з 1922 |
| Нагороди та премії | |
| | |
| |
Життєпис ред.
Один із засновників та художній керівник Першої державної музичної комедії (1929−1930). Постановки: «Орфей у пеклі», «Королева невідомого острову».
Інсценізував поему Тараса Шевченка «Сотник» (Білоцерківський пересувний театр, 1924), брав участь у постановці Шевченкового «Назара Стодолі» (1951), поставив драму О. Ільченка «Петербурзька осінь» (1954), обидві вистави — у Київському драматичному театрі імені Івана Франка.
Балабан — постановник театралізованих шевченківських вечорів (1930 — в Харкові, 1939 — в Ленінграді) і тематичного концерту «І вражою злою кров'ю волю окропіте», що його виконували на фронтах Другої світової війни.
Література ред.
- Балабан Борис Олександрович // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976., С. 53.