Олексі́й Ві́кторович Ба́кка (9 вересня 1974 — 29 серпня 2014) — солдат резерву Міністерства внутрішніх справ України, доброволець батальйону «Донбас». Псевдо «Детройт», учасник російсько-української війни.
| Бакка Олексій Вікторович | |
|---|---|
| Солдат | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 9 вересня 1974 Майкоп, Адигея, РРФСР |
| Смерть | 29 серпня 2014 (39 років) Червоносільське, Донецька область, Україна |
| Псевдо | Детройт |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | МВС України |
| Рід військ | Національна гвардія |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях Редагувати
Після переїзду з батьками до України проживав в Обухові, закінчив ЗОШ № 3, Київський технікум електронних приладів за спеціальність радіоприладобудування. Працював у різних галузях народного господарства, останнім часом — приватним підприємцем.
Активний учасник подій Революції Гідності. В часі війни — стрілець взводу снайперів 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас», псевдо «Детройт», один з перших добровольців. Вступив до лав батальйону 16 червня 2014.
29 серпня 2014-го при відході із Іловайська російсько-терористичні війська почали розстріл українських сил в «зеленому коридорі». Солдат резерву батальйону «Донбас» Гордій Кіктенко піднявся на повний зріст з кулеметом у руках, та почав стріляти в бік окупантів. Поранення були несумісні з життям — із великокаліберних кулеметів. «Газель» автоколони батальйону «Донбас» по дорозі з села Многопілля до Червоносільського зазнала прямого влучання протитанкової ракети. Померли вояки Сергій Джевага, Олексій Затилюк, Олексій Бакка, Дмитро Тимошенков. В «УАЗі» № 459 загинув солдат Дмитро Кабалюк, тоді ж — старший лейтенант Леонід Петихачний. Олексій Бакка зазнав смертельного поранення у груди й випав з машини.
3 вересня тіло «Детройта» з тілами 96 інших полеглих привезено до дніпропетровського моргу. 16 жовтня 2014-го тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська як невпізнаний Герой.
Упізнаний за тестами ДНК 19 лютого 2015-го, перепохований 28 лютого в Обухові.
Без Олексія лишилися дружина Ольга Олександрівна, троє дітей.
Нагороди та вшанування Редагувати
За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- 23 серпня 2016 року в Обухові відбулося урочисте відкриття меморіальних дошок на честь вшанування пам'яті Олексія Бакки, Олександра Рачинського, Олега Тимка, Володимира Сергєєва.
Примітки Редагувати
- Почесні громадяни міста - Обухівська міська рада. obcity.gov.ua. Процитовано 8 вересня 2022.
- 8 років тому на Донбасі загинув доброволець з Обухова. OBUKHIV.INFO (укр.). 30 серпня 2022. Процитовано 8 вересня 2022.
- . Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 17 вересня 2016.
- Бакка Олексій Вікторович («Детройт») - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 8 вересня 2022.
- . Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
- Указ Президента України від 28 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- У День Державного Прапора України відбулося урочисте відкриття меморіальних дошок чотирьом нашим землякам - 25 Серпня 2016 - Академічний ліцей №1 ім. А.Малишка Обухівської МР. obukhivsch1.ucoz.ua. Процитовано 8 вересня 2022.
Джерела Редагувати
- Бакка Олексій Вікторович [ 22 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Бакка Олексій Вікторович [ 30 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Національної гвардії України.
- // Книга пам'яті Обухівського РВК.
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |