Афо́нія (грец. αφωνια — німота, заніміння) — втрата звучності голосу при збереженні шепітної мови. Є симптомом деяких хвороб.
Класифікація Редагувати
- справжню (органічну), або гортанну афонію. Настає при деяких захворюваннях респіраторного тракту (гострі респіраторні вірусні захворювання , туберкульоз, пухлина, сифіліс) та при хронічному ларингіті — так звана професійна втома голосу.
- функціональну (психогенну), або істеричну афонію.
Причиною функціональної афонії може бути душевне переживання або психоемоційне навантаження . У лікуванні останнього виду афонії значну роль відіграє психотерапія.
Джерела Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| Це незавершена стаття про симптом хвороби. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |