? Аскарида людська | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ascaris lumbricoides | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Ascaris lumbricoides Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Аскари́да лю́дська (Ascaris lumbricoides) — паразитичний круглий черв, що спричинює антропонозний гельмінтоз — аскаридоз. Належить до космополітичних видів. Живе у просвіті тонкого кишківника людини, живиться його вмістом та злущеними клітинами верхнього шару слизової оболонки. Тривалість життя — 11-12 місяців.
Характеристика Редагувати
Не має органів прикріплення, постійно рухається назустріч харчовим масам. Кутикула складається з 10 шарів. Кишківник трубкоподібний. Всмоктування поживних речовин відбувається в середній кишці.
З органів чуття розвинені лише дотикові горбики (папіли) навколо ротового отвору. Розміри самиць до 44 см завдовжки, самців — 25 см. У самця задній кінець тіла загнутий на черевний бік. Органи розмноження мають вигляд звивистих тонких ниткоподібних трубочок. У самиць є два яєчники, у самця один сім'яник.
Життєвий цикл Редагувати
Аскарид відносять до геогельмінтів. Самиці аскарид за добу можуть виділяти понад 240 тисяч яєць. Яйця вкриті товстою оболонкою, поверхня їх горбиста, легко чіпляється за різні предмети. У навколишньому середовищі яйця можуть зберігатися до 7 років і більше (при цьому також зберігають свою патогенність). Весь цикл розвитку, як в усіх геогельмінтів, відбувається в одному хазяїні. Для організму хазяїна токсичні продукти обміну аскарид. Дорослі особини здатні також травмувати окремі відділи травного тракту.
Яйця аскарид виводяться в навколишнє середовище з кишківника людини. Вони повинні потрапити до вологого ґрунту. Для їх розвитку необхідна певна температура (12˚С — 40˚С), вологість, доступ кисню. У середині яйця формується личинка (при сприятливих умовах — через 2-3 тижні можуть стати заразними (патогенними) для людини). До організму хазяїна потрапляють із немитими овочами, ягодами, фруктами, брудною водою (наприклад зі ставків або забруднених річок), через забруднені ґрунтом руки. У кишківнику личинки виходять та іммігрують — проникають до дрібних кровоносних судин, потрапляють до печінки, звідти — до серця, з серця через легеневу артерію — до легень, потім до повітроносних шляхів, до глотки і заковтуються знов у кишківник, де стають статевозрілими. У легенях личинки кілька разів линяють, а також руйнують стінки альвеол, легеневих капілярів, у дрібних кровоносних судинах — їхні стінки, а в інших органах — тканини цих органів. Час міграції личинок аскариди по організму людини триває близько 2,5 місяців.
Клінічні прояви та профілактика Редагувати
Джерелом аскариди людської є хворі люди. Хвора людина часто нічого не відчуває, іноді може бути гострий біль у животі, розлад функцій кишківника, порушення сну тощо. Для профілактики захворювання їх треба лікувати, не вживати в їжу немитих овочів, ягід, мити руки перед їдою.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Аскаридоз.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 23 березня 2014.
Джерела Редагувати
- Вгору Roberts, Larry S.; Janovy, Jr., John (2009). Foundations of Parasitology. Eighth. McGraw-Hill. 502 р. ISBN 9780073028279. (англ.)
- Життєві цикли гельмінтів // Медична біологія. / За редакцією В. П. Пішака, Ю. І. Бажори. — Вінниця: Нова книга, 2004 ISBN 966-7890-35-Х
Література Редагувати
- Паразитарные болезни человека (Шабловская Е. А., Падченко И. К., Мельник М. Н. и др.). — К.:Здоров'я, 1984. — 160 с. (рос.)
Це незавершена стаття з паразитології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |