Аріарат III (дав.-гр. Ἀριαράθης Γ') — басилевс Каппадокії (230—220 до н. е.). Син і наступник Аріарамна. Перший правитель Каппадокії, який використовував титул басилевс.
Аріарат III дав.-гр. Ἀριαράθης Γ' | |
---|---|
Басилевс Каппадокії | |
Правління | 230 до н.е — 220 до н. е. |
Попередник | Аріарамн |
Наступник | Аріарат IV |
Біографічні дані | |
Народження | 3 століття до н. е. |
Смерть | 220 до н. е. |
Дружина | Стратоніка Каппадокійська |
Діти | Аріарат IV Евсеб |
Династія | Аріартиди |
Батько | Аріарамн |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія ред.
Аріарат III був старшим сином каппадокійського династа Аріарамна. Ще у досить юному віці він був одружений з селевкідською принцесою Стратонікою. Довгий час її вважали дочкою селевкідського басилевса Антіоха II Теоса. Однак у 2005 році російські дослідники Габелко та Кузьмін висунули гіпотезу що вона була сестрою Антіоха II. Ця гіпотеза вирішила низку проблем у вивченні шлюбно-династичної політики елліністичних держав.
Це був перший в історії шлюб між принцесою елліністичної держави та представником варварської еліти. Завдяки йому Антіох II отримав надійного союзника у Малій Азії, а Аріарат III отримав Катаонію у якості приданого та право на титул басилевса. Саме від дати шлюбу розпочався відрахунок царської ери Каппадокії. Однак при живому батьку Аріарат не міг використовувати титул басилевса і залишався його співправителем.
Близько 230 до н. е. Аріарат III стає одноосібним правителем держави. Про його правління відомо вкрай мало. Припускають, що у Війні братів він підтримував свого родича Антіоха Гіеракса. Останній був одружений з сестрою Аріарата III. Дослідник Річард Біллоуз[en] вважав, що Аріарат III переміг у битві галатів і завдяки цьому зміг проголосити себе басилевсом. Однак ця версія не підтверджується джерелами. Також існують думки, що Катаонію басилевс отримав не як придане, а захопив у результаті війни.
У 220 до н. е. басилевс передає владу своєму сину Арарату IV, котрий на той час був ще дитиною. Вважається, що Арарат III невдовзі помер.
Монети ред.
Відомі срібні та бронзові монети Арарата III з легендою Басилевса Аріарата дав.-гр. Βασιλεωζ Ἀριαράθου. Однак на деяких бронзових монетах титул відсутній, їх відносять до часів спільного правління Аріарата з батьком.
Зовнішній вигляд ред.
Єдині відомі зображення басилевса дійшли до нас на його монетах. Згідно з ними, Аріарат мав глибокі складки у рота та випнуту нижню губу. На думку Германа Гафнера, через такі характерні риси обличчя, дослідники одразу б ідентифікували зображення басилевса у разі його знаходження.
Примітки ред.
- http://ancientrome.ru/publik/article.htm?a=1298452242
- Габелко, 2009, с. 101.
- ↑ Габелко, 2009, с. 105.
- Габелко, 2009, с. 102.
- Габелко, 2009, с. 106.
- Хафнер, 1984, Ариарат III.
Джерела ред.
- Габелко О. Л. К династической истории эллинистической Каппадокии: царский дом Ариаратидов : [ ][рос.] // Античный мир и археология. — 2009. — № 13. — С. 92-119.
- Герман Хафнер. Выдающиеся портреты античности. 337 портретов в слове и образе : [ ][рос.]. — Москва, 1984. — 312 с.
- Габелко О. Л., Кузьмин Ю. Н. О некоторых загадках династической истории эллинистических государств // Studia historica. 2005. Вып. 5. С. 52—67
- Billows R. A. Kings and Colonists. Aspects of Macedonian Imperialism. Leiden; New York; Köln, 1995. P. 107