Арктикуголь (Арктиквугілля) — російський державний трест з видобутку вугілля на Шпіцберґені. Створений у 1931 році.
Тип | Трест |
---|---|
Організаційно-правова форма господарювання | Унітарне підприємство |
Галузь | Видобувна |
Засновано | 1931 |
Штаб-квартира | РФ, Москва, вул.Бутирська, 79 |
Продукція | вугілля |
Виторг | 419 159 000 ₽ (2017)[1] |
Операційний прибуток (EBIT) | −596 681 000 ₽ (2017)[1] |
Чистий прибуток | −6 865 000 ₽ (2017)[1] |
Активи | 1 961 415 000 ₽ (2017)[1] |
Власний капітал | 1 163 995 000 ₽ (2017)[1] |
Дочірні компанії | d і d |
arcticugol.ru | |
Історія
Передісторія виникнення
Довгий час Шпіцберген — країна гострих гір і льодовиків, продовжував залишатися «нічийним». І лише відкриття на архіпелазі покладів кам'яного вугілля пробудило до нього інтерес Європи. Активізація економічної діяльності на Шпіцбергені компаній європейських країн змусила і уряд Росії зайнятися «шпіцбергенським питанням». Він ухвалив рішення направити на архіпелаг експедиції, яким доручалося провести розвідку родовищ кам'яного вугілля. Виконати це доручення вдалося експедиції відомого дослідника Півночі Володимира Русанова, незабаром після цього загиблого в арктичних кригах.
Аналіз зразків вугілля показав перспективність відкритих родовищ. Перші тисячі пудів шпіцбергенського вугілля були вивезені до Росії на кораблі «Марія» в 1913 році. Тоді на Шпіцбергені вже працювало декілька вугільних шахт, що належали англійським, американським, шведським і норвезьким компаніям. Але всі вони з часом з тих або інших причин були вимушені припинити свою діяльність. І зараз заполярне вугілля Шпіцбергена здобувають тільки шахтарі тресту «Арктикуголь» і норвезька компанія «Стуре Ношке».
Коли відповідно до Шпіцбергенського трактату, підписаного в Парижі 1920 року, над Шпіцбергеном був встановлений суверенітет Норвегії, іншим країнам учасникам договору було надано право ведення господарської і науково-дослідної діяльності як на самому архіпелазі, так і в його територіальних водах. Відповідно до цього договору в 1931 році і був організований трест «Арктикуголь», якому передані все майно, права і зобов'язання Радянського Союзу на Шпіцбергені.
Перші роки
З 1932 року Арктикуголь освоював 4 вугільні родовища площею 251 км²: Грумант-Сіті, Баренцбурґ, Тундра Богемана і Гора Піраміда.
За Полярним колом в 1936 році радянськими гірниками на архіпелазі була вже здобута мільйонна тонна вугілля.
Робота Арктикугля не припинялася під час німецької окупації Норвегії. Але в серпні 1941 року гірські роботи були припинені, а шахтарі евакуйовані на кораблях ВМФ Великої Британії до Архангельська. Копальні були зруйновані гірняками під час евакуації.
Незабаром після війни, вже в 1948 році, були початі роботи з відновлення радянських вугільних копалень на Шпіцбергені. До 1950 року видобуток вугілля на Груманті склав 88,8 тисячі тонн, тобто майже досяг довоєнного рівня. Останні тонни грумантського вугілля були видані 15 липня 1961 року. Проте з припиненням видобутку вугілля життя на Груманті не зупинилося. Житлові будинки стали використовуватися ученими радянських експедицій. На морехідних картах збереглася старовинна назва копальні «Грумант-Сіті». Його регулярно відвідують туристи багатьох країн. Зберігся і портовий комплекс Колсбей, що служив у минулому вантажною базою для копальні Грумант.
Подальша робота
У 1981 році було ухвалено рішення про дорозвідці Грумантського родовища. Розвідані запаси вугілля зараз оцінюються більш ніж в 100 мільйонів тонн. Ця робота викликала інтерес з боку норвезьких фахівців. Між «Арктикуглем» і компанією «Стуре-Ношке» відбувся взаємовигідний обмін даними буріння по ряду свердловин.
На 1982 рік до складу тресту входили шахти «Баренцбурґ» та «Піраміда», геологорозвідувальна експедиція, а також підприємства і організації на території РФ.
Характеристика
- родовище Баренцбурґ приурочене до відкладів кайнозою. На глибині до 750 м залягають два робочі пласти (верхній і нижній) корисною потужністю 0,6 — 1,4 м. Відстань між ними 30 м. Пласти небезпечні за гірничими ударами, кут їх падіння 5-15о. Вугілля марки Г, зольність 5-40%. Шахта надкатегорійна за метаном, небезпечна за пилом;
- на родовищі Гора Піраміда вугленосні відклади нижнього карбону, потужністю 150–200 м. Розташоване на північно-західному крилі великої синклінальної складки. Вугленосна світа включає 4 пласти корисною потужністю 0,6-4,5 м, кути їх падіння 0-50о. Пласти складної будови з численними прошарками породи. Вугілля малосірчисте, марки Г, зольність вугільних пачок 9-22%.
Технологія розробки
Шахта 1-ї категорії за газом. Родовища розкриті штольнями. Управління покрівлею — повне обрушення. Виїмка вугілля в очисних вибоях проводиться комбайнами, його доставка лавами — скребковими конвеєрами, в камерах — скреперними установками, транспортування вугілля основними виробками — стрічковими конвеєрами, відкатка вугілля та породи — акумуляторними електровозами. Для проведення підготовчих виробок застосовуються комбайни, породонавантажувальні машини, скреперні установки; для буріння шпурів — бурильні установки, перфоратори, колонкові і ручні електросвердла; для кріплення виробок — анкерне, арочне, металеве, рамне, дерев'яне кріплення.
Монетоподібні бони Арктикуголь
Для близько 2 тисяч радянських спеціалістів, що працювали на родовищах тресту в 1946 році Арктикуголь ввів в обіг, поряд з паперовими товарними сертифікатами, монетноподібні бони номіналом 10 і 15 копійок із бронзового, а також 20 і 50 копійок із мідно-нікелевого сплаву. Бони були викарбувані на .
В 1992 році трестом введена в обіг нова серія монетоподібних бонів, номіналами 10, 25 і 50 рублів із мідно-нікелевого сплаву та 100-рублевих із латуні.
В 1998 році, в зв'язку з деномінацією російського рубля, була випущена наступна серія монетоподібних бонів: 0,1; 0,25 і 0,5 рубля із алюмінієвого сплаву, 1 і 2 рубля — із латуні, а також 5 рублів із мідно-нікелевого сплаву.
Примітки
- Бухгалтерская отчетность
Література
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- О. П. Орлов. Монеты (путиводитель начинающего коллекционера). Минская фабрика цветной печати. 2007. стор. 45. (рос.)
Посилання
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arktikugol Arktikvugillya rosijskij derzhavnij trest z vidobutku vugillya na Shpicbergeni Stvorenij u 1931 roci ArktikugolTipTrestOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyaUnitarne pidpriyemstvoGaluzVidobuvnaZasnovano1931Shtab kvartiraRF Moskva vul Butirska 79ProdukciyavugillyaVitorg419 159 000 2017 1 Operacijnij pributok EBIT 596 681 000 2017 1 Chistij pributok 6 865 000 2017 1 Aktivi1 961 415 000 2017 1 Vlasnij kapital1 163 995 000 2017 1 Dochirni kompaniyid i darcticugol ruIstoriyaPeredistoriya viniknennya Dovgij chas Shpicbergen krayina gostrih gir i lodovikiv prodovzhuvav zalishatisya nichijnim I lishe vidkrittya na arhipelazi pokladiv kam yanogo vugillya probudilo do nogo interes Yevropi Aktivizaciya ekonomichnoyi diyalnosti na Shpicbergeni kompanij yevropejskih krayin zmusila i uryad Rosiyi zajnyatisya shpicbergenskim pitannyam Vin uhvaliv rishennya napraviti na arhipelag ekspediciyi yakim doruchalosya provesti rozvidku rodovish kam yanogo vugillya Vikonati ce doruchennya vdalosya ekspediciyi vidomogo doslidnika Pivnochi Volodimira Rusanova nezabarom pislya cogo zagiblogo v arktichnih krigah Analiz zrazkiv vugillya pokazav perspektivnist vidkritih rodovish Pershi tisyachi pudiv shpicbergenskogo vugillya buli vivezeni do Rosiyi na korabli Mariya v 1913 roci Todi na Shpicbergeni vzhe pracyuvalo dekilka vugilnih shaht sho nalezhali anglijskim amerikanskim shvedskim i norvezkim kompaniyam Ale vsi voni z chasom z tih abo inshih prichin buli vimusheni pripiniti svoyu diyalnist I zaraz zapolyarne vugillya Shpicbergena zdobuvayut tilki shahtari trestu Arktikugol i norvezka kompaniya Sture Noshke Koli vidpovidno do Shpicbergenskogo traktatu pidpisanogo v Parizhi 1920 roku nad Shpicbergenom buv vstanovlenij suverenitet Norvegiyi inshim krayinam uchasnikam dogovoru bulo nadano pravo vedennya gospodarskoyi i naukovo doslidnoyi diyalnosti yak na samomu arhipelazi tak i v jogo teritorialnih vodah Vidpovidno do cogo dogovoru v 1931 roci i buv organizovanij trest Arktikugol yakomu peredani vse majno prava i zobov yazannya Radyanskogo Soyuzu na Shpicbergeni Pershi roki rodovishe Piramida Z 1932 roku Arktikugol osvoyuvav 4 vugilni rodovisha plosheyu 251 km Grumant Siti Barencburg Tundra Bogemana i Gora Piramida Za Polyarnim kolom v 1936 roci radyanskimi girnikami na arhipelazi bula vzhe zdobuta miljonna tonna vugillya Robota Arktikuglya ne pripinyalasya pid chas nimeckoyi okupaciyi Norvegiyi Ale v serpni 1941 roku girski roboti buli pripineni a shahtari evakujovani na korablyah VMF Velikoyi Britaniyi do Arhangelska Kopalni buli zrujnovani girnyakami pid chas evakuaciyi Nezabarom pislya vijni vzhe v 1948 roci buli pochati roboti z vidnovlennya radyanskih vugilnih kopalen na Shpicbergeni Do 1950 roku vidobutok vugillya na Grumanti sklav 88 8 tisyachi tonn tobto majzhe dosyag dovoyennogo rivnya Ostanni tonni grumantskogo vugillya buli vidani 15 lipnya 1961 roku Prote z pripinennyam vidobutku vugillya zhittya na Grumanti ne zupinilosya Zhitlovi budinki stali vikoristovuvatisya uchenimi radyanskih ekspedicij Na morehidnih kartah zbereglasya starovinna nazva kopalni Grumant Siti Jogo regulyarno vidviduyut turisti bagatoh krayin Zberigsya i portovij kompleks Kolsbej sho sluzhiv u minulomu vantazhnoyu bazoyu dlya kopalni Grumant Podalsha robota U 1981 roci bulo uhvaleno rishennya pro dorozvidci Grumantskogo rodovisha Rozvidani zapasi vugillya zaraz ocinyuyutsya bilsh nizh v 100 miljoniv tonn Cya robota viklikala interes z boku norvezkih fahivciv Mizh Arktikuglem i kompaniyeyu Sture Noshke vidbuvsya vzayemovigidnij obmin danimi burinnya po ryadu sverdlovin Na 1982 rik do skladu trestu vhodili shahti Barencburg ta Piramida geologorozviduvalna ekspediciya a takozh pidpriyemstva i organizaciyi na teritoriyi RF Harakteristikarodovishe Barencburgrodovishe Barencburg priurochene do vidkladiv kajnozoyu Na glibini do 750 m zalyagayut dva robochi plasti verhnij i nizhnij korisnoyu potuzhnistyu 0 6 1 4 m Vidstan mizh nimi 30 m Plasti nebezpechni za girnichimi udarami kut yih padinnya 5 15o Vugillya marki G zolnist 5 40 Shahta nadkategorijna za metanom nebezpechna za pilom na rodovishi Gora Piramida vuglenosni vidkladi nizhnogo karbonu potuzhnistyu 150 200 m Roztashovane na pivnichno zahidnomu krili velikoyi sinklinalnoyi skladki Vuglenosna svita vklyuchaye 4 plasti korisnoyu potuzhnistyu 0 6 4 5 m kuti yih padinnya 0 50o Plasti skladnoyi budovi z chislennimi prosharkami porodi Vugillya malosirchiste marki G zolnist vugilnih pachok 9 22 Tehnologiya rozrobkiShahta 1 yi kategoriyi za gazom Rodovisha rozkriti shtolnyami Upravlinnya pokrivleyu povne obrushennya Viyimka vugillya v ochisnih viboyah provoditsya kombajnami jogo dostavka lavami skrebkovimi konveyerami v kamerah skrepernimi ustanovkami transportuvannya vugillya osnovnimi virobkami strichkovimi konveyerami vidkatka vugillya ta porodi akumulyatornimi elektrovozami Dlya provedennya pidgotovchih virobok zastosovuyutsya kombajni porodonavantazhuvalni mashini skreperni ustanovki dlya burinnya shpuriv burilni ustanovki perforatori kolonkovi i ruchni elektrosverdla dlya kriplennya virobok ankerne arochne metaleve ramne derev yane kriplennya Monetopodibni boni ArktikugolMonetnij bon Arktikugol 100 rubliv 1993 roku Revers Dlya blizko 2 tisyach radyanskih specialistiv sho pracyuvali na rodovishah trestu v 1946 roci Arktikugol vviv v obig poryad z paperovimi tovarnimi sertifikatami monetnopodibni boni nominalom 10 i 15 kopijok iz bronzovogo a takozh 20 i 50 kopijok iz midno nikelevogo splavu Boni buli vikarbuvani na V 1992 roci trestom vvedena v obig nova seriya monetopodibnih boniv nominalami 10 25 i 50 rubliv iz midno nikelevogo splavu ta 100 rublevih iz latuni V 1998 roci v zv yazku z denominaciyeyu rosijskogo rublya bula vipushena nastupna seriya monetopodibnih boniv 0 1 0 25 i 0 5 rublya iz alyuminiyevogo splavu 1 i 2 rublya iz latuni a takozh 5 rubliv iz midno nikelevogo splavu PrimitkiBuhgalterskaya otchetnostLiteraturaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X O P Orlov Monety putivoditel nachinayushego kollekcionera Minskaya fabrika cvetnoj pechati 2007 stor 45 ISBN 978 985 454 332 1 ros Posilannya ros