Арета (Харітат) III Філеллін — 5-й цар Набатеї, який керував державою з 87 по 62 до н. е..
| Арета III | |
| |
|---|---|
| 87 — 62 до н. е. | |
| Попередник: | Ободат I |
| Наступник: | Ободат II |
| Народження: | 2 століття до н. е. |
| Смерть: | 1 століття до н. е. |
| Країна: | Набатейське царство |
| Батько: | Ободат I |
| Діти: | Ободат II |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Після смерті Ободата I трон успадкував його брат Арета III. За його правління держава значно розширила свою територію. Він захопив нагір'я Хауран (територія на півночі сучасної Йорданії), а у 84 році до н. е. приєднав Дамаск. Близько 82 року до н. е. Арета III вторгся в Юдею і розгромив хасмонейське військо в битві при Адіді. У 72 році Дамаск захопив вірменський цар Тигран II.
Під час правління вдови юдейського царя Александра Янная, Саломея Александра, між Набатейським і Юдейським царствами підтримувалися мирні відносини. Коли ж сини Саломеї Александри, Гіркан II і Арістобул II вступили в міжусобну боротьбу за престол, Арета послав на допомогу Гіркану війська. Однак у 65 році до н. е. командувач силами римського діяча Гнея Помпея Великого, легат Скавр, зажадав виведення військ Арета з Юдеї; під час відступу вони були розбиті Арістобулом.
Після підкорення Юдеї Скавр, що став намісником нової римської провінції Сирія, відправився на завоювання столиці набатеїв Петри у 62 році до н. е., але не зумів взяти місто і задовольнився грошовим викупом. Посередником між Скавр і набатеями був Антипатр II, батько Ірода Великого.
Посилання Редагувати
- Hackl, Ursula; Jenni, Hanna; Schneider, Christoph. Quellen zur Geschichte der Nabatäer. Textsammlung mit Übersetzung und Kommentar. — Freiburg (Schweiz) : Universitäts-Verlag, 2003. — 730 с. — ISBN 3-7278-1410-1.
- Lindner, Manfred. Die Geschichte der Nabatäer // Petra und das Königreich der Nabatäer: Lebensraum, Geschichte und Kultur eines arabischen Volkes der Antike (6. Auflage). — München : Delp, 1989. — S. 37—112. — ISBN 9783768901161.
- Wilcken, Ulrich. Aretas 3 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — Stuttg. : J. B. Metzler, 1895.