www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аргумент свободи волі також званий парадоксом свободи волі або теологічним фаталізмом en стверджує що всезнання en та св

Аргумент свободи волі

Аргумент свободи волі, також званий парадоксом свободи волі або теологічним фаталізмом[en], стверджує, що всезнання[en] та свобода волі несумісні[en], і тому будь-яка концепція Бога, яка включає обидві властивості, є немислимою.  Див. різноманітні суперечки щодо тверджень про всезнання Бога, зокрема щодо критичного поняття передбачення. Ці аргументи глибоко стурбовані наслідками приреченості.

Всезнання і свобода волі Редагувати

Якщо Бог створив гру, її правила та гравців, то як будь-який гравець може бути вільним?

Деякі аргументи проти існування Бога зосереджені на передбачуваній неузгодженості людського роду, що має свободу волі та всезнання[en] Бога. Ці аргументи глибоко стурбовані наслідками приреченності.

Відомий єврейський філософ Мойсей Маймонід описав конфлікт між божественною всемогутністю та вільною волею людини, створеної ним, у традиційних термінах добрих і злих дій так:

… "Чи знає Бог, що певна особа буде доброю чи поганою? Якщо сказати: «Він знає», то з цього обов’язково випливає, що людина змушена діяти так, як Бог знав наперед, як вона буде діяти, інакше знання Бога було б недосконалим…»

«Стандартний англіканський» теолог дав подібний опис християнського одкровення:

… Священне Писання містить перед нами дві великі протиправди: по-перше, абсолютний суверенітет Бога (пор. Римлянам 9, 20 і далі), а по-друге, відповідальність людини. Наш інтелект не може їх узгодити.

Логічне формулювання цього аргументу може виглядати так:

  1. Бог знає вибір «С», який, як людина стверджує, «зробить вільно».
  2. Тепер необхідно виконати C.
  3. Якщо зараз необхідно, щоб C, то C не може бути іншим (це визначення «необхідного»). Тобто реальних «можливостей» через приреченість немає.
  4. Якщо ви не можете діяти інакше, коли ви дієте, ви не дієте вільно (принцип альтернативних можливостей)
  5. Тому, коли ви робите вчинок, ви не будете робити це вільно.

Норман Шварц[en], однак, стверджує, що наведені вище аргументи допускають модальну помилку. Зокрема, він стверджує, що ці аргументи припускають, що якщо C є істинним, стає необхідним, щоб C було істинним, що є неправильним, оскільки C є умовним (див. модальну логіку). Інакше можна стверджувати, що майбутнє вже визначено незалежно від його дій.

Були запропоновані й інші способи примирення Божого всезнання з людською вільною волею. Дехто намагався переосмислити або переосмислити свободу волі:

  • Бог може знати наперед, що я буду робити, тому що свободу волі слід розуміти лише як свободу від примусу, а все далі є ілюзією. Це крок, зроблений компатибілістською філософією.
  • Суверенітет (автономія) Бога, що існує всередині вільного суб'єкта, забезпечує сильні внутрішні спонукання до курсу дій (покликання) і силу вибору (обрання). Дії людини, таким чином, визначаються діями людини за відносно сильними чи слабкими спонуканнями (як від Бога, так і від навколишнього середовища) та їх власною відносною силою вибору.

Твердження, вперше висунуте Боецієм, а пізніше Фомою Аквінським і К. С. Льюїсом, припускає, що Боже сприйняття часу інше, і що це стосується нашого розуміння нашої власної вільної волі. У своїй книзі «Просто християнство[en]» Льюїс стверджує, що Бог насправді перебуває поза часом і тому не «передбачає» події, а просто спостерігає їх усі одночасно. Він пояснює:

Але припустімо, що Бог знаходиться за межами та над шкалою часу. У цьому випадку те, що ми називаємо «завтра», є видимим для Нього так само, як те, що ми називаємо «сьогодні». Усі дні для Нього «зараз». Він не пам’ятає, як ви щось робили вчора, Він просто бачить, як ви це робите: бо, хоча ви вчора втратили, Він цього не зробив. Він не «передбачає», що ви робите щось завтра, Він просто бачить, як ви це робите: тому що, хоча завтра ще не настало для вас, воно для Нього. Ви ніколи не думали, що ваші дії в цей момент були менш вільними, тому що Бог знає, що ви робите. Що ж, Він точно так само знає ваші завтрашні дії—бо Він уже в завтрашньому дні і може просто спостерігати за вами. У певному сенсі Він не знає вашої дії, доки ви її не зробите; але тоді момент, коли ви це зробили, для Нього вже є «зараз».

Загальне заперечення полягає в тому, щоб стверджувати, що молінізм[en], або віра в те, що Бог може протиправно знати дії своїх творінь, є істинною. Це було використано як аргумент Алвіном Плантінгою та Вільямом Лейном Крейґом, серед інших.

Аргумент свободи волі на користь неіснування Бога Редагувати

Ден Баркер припускає, що це може призвести до «Аргументу вільної волі на користь неіснування Бога» на тій підставі, що Боже всезнання несумісне з наявністю у Бога вільної волі, і якщо Бог не має вільної волі, то Бог не є особистою істотою[en].

Теїсти загалом погоджуються, що Бог є особистою істотою і що Бог всезнаючий[en],, але є певні розбіжності щодо того, чи означає «всезнаючий»:

  1. «знає все, що Бог хоче знати і що логічно можливо знати»; або замість цього трохи сильніше:
  2. «знає все, що логічно можливо знати»

Ці два терміни відомі як невід'ємне та повне всезнання відповідно.

Див. також Редагувати

Зноски Редагувати

  1. See also Divine Providence versus the concept of Fate
  2. see e.g. Richard Swinburne Does God Exist? of The Catechism of the Catholic Church
  3. see e.g. John Polkinghorne[en]

Примітки Редагувати

  1. ↑ Stanford Encyclopedia of Philosophy, Foreknowledge and Free Will
  2. ↑ Swartz, Norman. Foreknowledge and Free Will. Internet Encyclopedia of Philosophy. Процитовано 26 серпня 2017. 
  3. The Eight Chapters of Maimonides on Ethics (Semonah Perakhim), edited, annotated, and translated with an Introduction by Joseph I. Gorfinkle, pp. 99–100. (New York: AMS Press), 1966.
  4. Watt, Willliam M. (April 1946). FREE WILL AND PREDESTINATION IN EARLY ISLAM. The Muslim World 36 (2): 124. doi:10.1111/j.1478-1913.1946.tb02093.x. Процитовано 19 червня 2022. 
  5. The Philosopher's Handbook, Stanley Rosen, ed., Random House Reference, New York, 2000.
  6. Consolatio Philosophiae, Boethius, book 5:4
  7. C. S. Lewis Mere Christianity Touchstone:New York, 1980 p.149
  8. Barker, Dan (August 1997). The Free will Argument for the Nonexistence of God. Freedom From Religion Foundation[en]. Процитовано 10 червня 2022. 

Подальше читання Редагувати

  • Фома Аквінський. Сума проти язичників
  • Фома Аквінський. Summa Theologica I, Q. XIV, особливо. ст. 13: «Чи є знання про Бога про майбутні випадкові речі?» .
  • Боецій. Розрада філософії . Багато видань.
  • Хаскер, Вільям. Бог, час і передбачення". Ithaca: Cornell University Press, 1998.
  • Моліна, Луїс де. Про божественне передбачення, пер. Альфред Дж. Фреддозо. Ithaca: Cornell University Press, 1988.
  • Плантінга, Елвін. «На шляху Оккама». Віра і філософія 3 (3): 235—269.
  • Оккам, Вільям. Приречення, Боже передбачення та майбутні умови, пер. М. М. Адамс і Н. Крецман. Індіанаполіс: Hackett Publishing Company, 1983.
  • Загзебскі, Лінда. «Дилема свободи і передбачення». Нью-Йорк: Oxford University Press, 1991.
  • Лютер, Мартін: De servo arbitrio, англійською мовою: On the Bondage of the Will . Латинською та німецькою мовами 1525, сучасною англійською: JI Packer and OR Johnston, trans. Олд Таппан, Нью-Джерсі: Fleming H. Revell Co., 1957.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Argument svobodi voli takozh zvanij paradoksom svobodi voli abo teologichnim fatalizmom en stverdzhuye sho vseznannya en ta svoboda voli nesumisni en i tomu bud yaka koncepciya Boga yaka vklyuchaye obidvi vlastivosti ye nemislimoyu Div riznomanitni superechki shodo tverdzhen pro vseznannya Boga zokrema shodo kritichnogo ponyattya peredbachennya 1 2 Ci argumenti gliboko sturbovani naslidkami prirechenosti Zmist 1 Vseznannya i svoboda voli 2 Argument svobodi voli na korist neisnuvannya Boga 3 Div takozh 4 Znoski 5 Primitki 6 Podalshe chitannya 7 PosilannyaVseznannya i svoboda voli Redaguvati nbsp Yaksho Bog stvoriv gru yiyi pravila ta gravciv to yak bud yakij gravec mozhe buti vilnim Deyaki argumenti proti isnuvannya Boga zoseredzheni na peredbachuvanij neuzgodzhenosti lyudskogo rodu sho maye svobodu voli ta vseznannya en Boga Ci argumenti gliboko sturbovani naslidkami prirechennosti Vidomij yevrejskij filosof Mojsej Majmonid opisav konflikt mizh bozhestvennoyu vsemogutnistyu ta vilnoyu voleyu lyudini stvorenoyi nim u tradicijnih terminah dobrih i zlih dij tak Chi znaye Bog sho pevna osoba bude dobroyu chi poganoyu Yaksho skazati Vin znaye to z cogo obov yazkovo viplivaye sho lyudina zmushena diyati tak yak Bog znav napered yak vona bude diyati inakshe znannya Boga bulo b nedoskonalim 3 Standartnij anglikanskij teolog dav podibnij opis hristiyanskogo odkrovennya Svyashenne Pisannya mistit pered nami dvi veliki protipravdi po pershe absolyutnij suverenitet Boga por Rimlyanam 9 20 i dali a po druge vidpovidalnist lyudini Nash intelekt ne mozhe yih uzgoditi 4 Logichne formulyuvannya cogo argumentu mozhe viglyadati tak 1 Bog znaye vibir S yakij yak lyudina stverdzhuye zrobit vilno Teper neobhidno vikonati C Yaksho zaraz neobhidno shob C to C ne mozhe buti inshim ce viznachennya neobhidnogo Tobto realnih mozhlivostej cherez prirechenist nemaye Yaksho vi ne mozhete diyati inakshe koli vi diyete vi ne diyete vilno princip alternativnih mozhlivostej Tomu koli vi robite vchinok vi ne budete robiti ce vilno Norman Shvarc en odnak stverdzhuye sho navedeni vishe argumenti dopuskayut modalnu pomilku Zokrema vin stverdzhuye sho ci argumenti pripuskayut sho yaksho C ye istinnim staye neobhidnim shob C bulo istinnim sho ye nepravilnim oskilki C ye umovnim div modalnu logiku Inakshe mozhna stverdzhuvati sho majbutnye vzhe viznacheno nezalezhno vid jogo dij 2 Buli zaproponovani j inshi sposobi primirennya Bozhogo vseznannya z lyudskoyu vilnoyu voleyu Dehto namagavsya pereosmisliti abo pereosmisliti svobodu voli Bog mozhe znati napered sho ya budu robiti tomu sho svobodu voli slid rozumiti lishe yak svobodu vid primusu a vse dali ye ilyuziyeyu Ce krok zroblenij kompatibilistskoyu filosofiyeyu Suverenitet avtonomiya Boga sho isnuye vseredini vilnogo sub yekta zabezpechuye silni vnutrishni sponukannya do kursu dij poklikannya i silu viboru obrannya Diyi lyudini takim chinom viznachayutsya diyami lyudini za vidnosno silnimi chi slabkimi sponukannyami yak vid Boga tak i vid navkolishnogo seredovisha ta yih vlasnoyu vidnosnoyu siloyu viboru 5 Tverdzhennya vpershe visunute Boeciyem 6 a piznishe Fomoyu Akvinskim note 1 i K S Lyuyisom pripuskaye sho Bozhe sprijnyattya chasu inshe i sho ce stosuyetsya nashogo rozuminnya nashoyi vlasnoyi vilnoyi voli U svoyij knizi Prosto hristiyanstvo en Lyuyis stverdzhuye sho Bog naspravdi perebuvaye poza chasom i tomu ne peredbachaye podiyi a prosto sposterigaye yih usi odnochasno Vin poyasnyuye Ale pripustimo sho Bog znahoditsya za mezhami ta nad shkaloyu chasu U comu vipadku te sho mi nazivayemo zavtra ye vidimim dlya Nogo tak samo yak te sho mi nazivayemo sogodni Usi dni dlya Nogo zaraz Vin ne pam yataye yak vi shos robili vchora Vin prosto bachit yak vi ce robite bo hocha vi vchora vtratili Vin cogo ne zrobiv Vin ne peredbachaye sho vi robite shos zavtra Vin prosto bachit yak vi ce robite tomu sho hocha zavtra she ne nastalo dlya vas vono dlya Nogo Vi nikoli ne dumali sho vashi diyi v cej moment buli mensh vilnimi tomu sho Bog znaye sho vi robite Sho zh Vin tochno tak samo znaye vashi zavtrashni diyi bo Vin uzhe v zavtrashnomu dni i mozhe prosto sposterigati za vami U pevnomu sensi Vin ne znaye vashoyi diyi doki vi yiyi ne zrobite ale todi moment koli vi ce zrobili dlya Nogo vzhe ye zaraz 7 Zagalne zaperechennya polyagaye v tomu shob stverdzhuvati sho molinizm en abo vira v te sho Bog mozhe protipravno znati diyi svoyih tvorin ye istinnoyu Ce bulo vikoristano yak argument Alvinom Plantingoyu ta Vilyamom Lejnom Krejgom sered inshih Argument svobodi voli na korist neisnuvannya Boga RedaguvatiDen Barker pripuskaye sho ce mozhe prizvesti do Argumentu vilnoyi voli na korist neisnuvannya Boga 8 na tij pidstavi sho Bozhe vseznannya nesumisne z nayavnistyu u Boga vilnoyi voli i yaksho Bog ne maye vilnoyi voli to Bog ne ye osobistoyu istotoyu en Teyisti zagalom pogodzhuyutsya sho Bog ye osobistoyu istotoyu i sho Bog vseznayuchij en note 2 ale ye pevni rozbizhnosti shodo togo chi oznachaye vseznayuchij znaye vse sho Bog hoche znati i sho logichno mozhlivo znati abo zamist cogo trohi silnishe znaye vse sho logichno mozhlivo znati note 3 Ci dva termini vidomi yak nevid yemne ta povne vseznannya vidpovidno Div takozh RedaguvatiKniga Zhittya en Determinizm Spisok paradoksiv Molinizm en Znoski Redaguvati See also Divine Providence versus the concept of Fate see e g Richard Swinburne Does God Exist of The Catechism of the Catholic Church see e g John Polkinghorne en Primitki Redaguvati a b Stanford Encyclopedia of Philosophy Foreknowledge and Free Will a b Swartz Norman Foreknowledge and Free Will Internet Encyclopedia of Philosophy Procitovano 26 serpnya 2017 The Eight Chapters of Maimonides on Ethics Semonah Perakhim edited annotated and translated with an Introduction by Joseph I Gorfinkle pp 99 100 New York AMS Press 1966 Watt Willliam M April 1946 FREE WILL AND PREDESTINATION IN EARLY ISLAM The Muslim World 36 2 124 doi 10 1111 j 1478 1913 1946 tb02093 x Procitovano 19 chervnya 2022 The Philosopher s Handbook Stanley Rosen ed Random House Reference New York 2000 Consolatio Philosophiae Boethius book 5 4 C S Lewis Mere Christianity Touchstone New York 1980 p 149 Barker Dan August 1997 The Free will Argument for the Nonexistence of God Freedom From Religion Foundation en Procitovano 10 chervnya 2022 Podalshe chitannya RedaguvatiFoma Akvinskij Suma proti yazichnikiv Foma Akvinskij Summa Theologica I Q XIV osoblivo st 13 Chi ye znannya pro Boga pro majbutni vipadkovi rechi Boecij Rozrada filosofiyi Bagato vidan Hasker Vilyam Bog chas i peredbachennya Ithaca Cornell University Press 1998 Molina Luyis de Pro bozhestvenne peredbachennya per Alfred Dzh Freddozo Ithaca Cornell University Press 1988 Plantinga Elvin Na shlyahu Okkama Vira i filosofiya 3 3 235 269 Okkam Vilyam Prirechennya Bozhe peredbachennya ta majbutni umovi per M M Adams i N Krecman Indianapolis Hackett Publishing Company 1983 Zagzebski Linda Dilema svobodi i peredbachennya Nyu Jork Oxford University Press 1991 Lyuter Martin De servo arbitrio anglijskoyu movoyu On the Bondage of the Will Latinskoyu ta nimeckoyu movami 1525 suchasnoyu anglijskoyu JI Packer and OR Johnston trans Old Tappan Nyu Dzhersi Fleming H Revell Co 1957 Posilannya RedaguvatiStattya pro peredbachennya ta vilnu volyu v Internet enciklopediyi filosofiyi en Stattya Vseznannya ta Bozhestvenne peredbachennya v Internet enciklopediyi filosofiyi en Paradoks vilnoyi voli onlajn obgovorennya Foma Akvinskij Summa Theologica I Q XIV st 13 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Argument svobodi voli amp oldid 40586904