Арвайхеер, Арбай-Хере (монг. Арвайхээр) — невелике місто в аймаку Уверхангай в Монголії. Населення станом на 2010 рік — 21705 чоловік. Місто є адміністративним центру аймаку.
| Арвайхеер монг. Арвайхээр | |
|---|---|
| | |
| Основні дані | |
| 46°15′50″ пн. ш. 102°46′30″ сх. д. / 46.26388888891677453° пн. ш. 102.7750000000277879° сх. д.Координати: 46°15′50″ пн. ш. 102°46′30″ сх. д. / 46.26388888891677453° пн. ш. 102.7750000000277879° сх. д. | |
| Країна | Монголія |
| Регіон | Уверхангай |
| Столиця для | Уверхангай (аймак Монголії) |
| Площа | 173 км² |
| Населення | 21705 (2010) |
| Висота НРМ | 1817 ± 1 м і 1838 м |
| Телефонний код | (+976) +976 (0) 1322 |
| Часовий пояс | UTC+8 (Уверхангай) |
| Номери автомобілів | ӨВ_ |
| GeoNames | 2032814 |
| OSM | ↑270074 ·R (Уверхангай) |
| Міська влада | |
| Мапа | |
Арвайхеер Арвайхеер (Монголія) | |
| | |
| | |
| Арвайхеер у Вікісховищі |
Місто отримало назву на честь жеребця який протягом 20 років перемагав на скачках.
Інфраструктура ред.
У місті знаходяться харчові, швейні, взуттєві підприємства. Великий ринок, готель, банки, аеропорт.
Дороги ред.
На північний захід від міста йде дорога до Улан-Батора (430 км), після Арвайхеера асфальт закінчується і далі йде кілька ґрунтових доріг. Одна з них веде на південь до хребта Гурвансайхан і пісків Хонгорин-Елс (300 км). Інша дорога (250 км) до озера Орог-Нур — цією дорогою у 1927 році рухалась центральноазійська експедиція М. Реріха у 1927 році.
Від Арвайхеера на схід йде «Дорога тисячоліття» до Баянхонгору (200 км), яка будується, Алтая (571 км), Цагааннуура (1275 км, кордон з Росією).
Гарнізон радянських військ ред.
Поблизу міста, на відстані 11 км знаходився гарнізон радянських військ до складу якого входиkj летовище з ґрунтовою злітно-посадковою смугою розрахованою на приймання транспортних літаків АН-12 та АН-26 а також 20-та окрема розвідувальна бригада. Вона була створена 1972 року за наказом Міністра оборони СРСР А. Гречка. Подібних формувань в Радянській Армії ніде не було. У 1988 році вона була переформована в окрему механізовану бригаду, а після виведення військ з Монголії була розформована.
Пам'ятники ред.
Східніше Арвайхеера знаходиться священна оленяча гора. По її схилах розкидані валуни покриті давніми петрогліфами вік яких складає 10-15 тисяч років. Понад 80 малюнків зображають сцени полювання, лучників, кіз, яків, носорогів, танцюристів. Цікавим є малюнок приручення людиною коня.
Клімат ред.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних степів. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 15 °C (59 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -15 °С (5 °F).
| Клімат | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 2 | 12 | 15 | 26 | 26 | 32 | 30 | 31 | 23 | 21 | 11 | 5 | 32 |
| Середній максимум, °C | −9 | −5 | 1 | 7 | 15 | 20 | 20 | 20 | 14 | 7 | −2 | −6 | 7 |
| Середня температура, °C | −14 | −11 | −5 | 1 | 8 | 13 | 15 | 14 | 8 | 1 | −8 | −11 | 3 |
| Середній мінімум, °C | −20 | −17 | −11 | −5 | 1 | 7 | 10 | 8 | 2 | −5 | −14 | −17 | −5 |
| Абсолютний мінімум, °C | −32 | −28 | −22 | −17 | −17 | −3 | 5 | 1 | −6 | 0 | −32 | −27 | −32 |
| Норма опадів, мм | 0 | 0 | 0 | 10 | 10 | 30 | 130 | 50 | 10 | 0 | 0 | 0 | 270 |
| Днів з дощем | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 3 | 8 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 21 |
| Вологість повітря, % | 52 | 49 | 47 | 41 | 39 | 51 | 64 | 62 | 54 | 46 | 50 | 50 | 50 |
| Джерело: Weatherbase |
Примітки ред.
- Атлас світу, 2005.
- Монголія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 7 : Мікроклін — Олеум. — 526, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2014. Процитовано 5 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 8 квітня 2012. Процитовано 5 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 5 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
Джерела ред.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
| Це незавершена стаття з географії Монголії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |