Арбоархітектура (лат. arbor — дерево), або Ботанічна архітектура — напрям в архітектурі, що пропонує використовувати живі рослини як основу будівельних конструкцій.
Історія Редагувати
На північному сході Індії паростки коренів каучукового дерева використовують для створення мостів. Коли вони доростають до другого берега річки, люди дозволяють їм укоренитися в ґрунті. Через 10—15 років виходить міцний природний міст. Такі мости витримують вагу до 50 осіб.
В Японії через ущелини «будували» підвісні мости з виноградної лози. Дві лози, що зростали на протилежних боках ущелини, росли вільно, поки не ставали досить довгими, щоб їх можна було зв'язати між собою. Потім з них плели міст. Вважається, що такі мости почали будувати в XII столітті. Подекуди такі мости збереглися донині.
Люди племені уру живуть на озері Тітікака. Свої човни і житла вони будують з очерету. Плавучі острови, на яких живе плем'я, утворені з живого очерету. За необхідності, їх можна пересунути на інше місце. Плем'я уру живе на своїх островах понад 500 років.
Природні порожнини в стовбурах дерев використовуються як житло в усьому світі з давніх часів аж донині. Яскравим прикладом цього є бар у баобабі. Однак ця практика зі зрозумілих причин має обмежений характер.
Сучасність Редагувати
Для зведення будівлі використовують швидкорослі породи дерев (верба, тополя). Саджанці садять у діжках по периметру кожного поверху, крім першого, на якому саджанці висаджують просто в ґрунт. Нахиляючи саджанці в потрібний бік і скріплюючи їх, отримують решітку, яка становить основу несної конструкції майбутньої будівлі. Використовуючи щеплення, дерева з'єднують у єдиний живий організм. Для додання будівлі бажаної форми використовують будівельні риштування з металевих труб. Щоб уникнути загибелі рослин, їх зростання потрібно ретельно контролювати.
| Зовнішні зображення | |
|---|---|
| Приклади арбоархітектури | |
| Станція спостереження за птахами | |
| Плетений міст у Японії | |
| Плетений міст у Японії | |
| Проєкт живого будинку... | |
| ... і його будівництво | |
| Зовнішній вигляд баобаба,... | |
| вхід,... | |
| і внутрішнє оформлення |
Через наявність несного каркаса стовбури виходять слабкими. Тому для їх зміцнення створюється керована комп'ютером система лебідок і противаг, яка періодично створює знакозмінні навантаження. Після закінчення будівництва каркас розбирають.
Плюсами арбоархітектури є екологічність «будівництва» і самих будівель, висока стійкість живого дерева до гниття, природна декоративність, низька вартість матеріалів, серед мінусів — значна тривалість процесу, специфічність використовуваних технологій і обмежені можливості їх застосування. Попри це, цей підхід розвивається і набуває все нових прихильників.
На таке «будівництво» не потрібно отримувати дозволів. Тому спонтанні посадки зелених будівель стали дуже популярними в Німеччині. За кілька років у цій країні зведено понад 10 000 рослинних конструкцій.
Див. також Редагувати
- Бонсай
- Топіарі
- Арбоскульптура
- Будинок на дереві
- Дуб-каплиця
- Живі мости
Примітки Редагувати
- ↑ . Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 7 лютого 2014.
- . https://vikna.if.ua. 23 січня 2017. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 7 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 7 лютого 2014.
Посилання Редагувати
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 16 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 16 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 16 лютого 2014.