www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арабське завоювання Ірану Арабське завоювання Сасанідського Ірану відбувалося в середині VII століття та поклало край іс

Арабське завоювання Ірану

Арабське завоювання Сасанідського Ірану відбувалося в середині VII століття та поклало край існуванню держави Сасанідів в 644, а також призвело до занепаду зороастризму в Ірані, хоча остаточно династія Сасанідів впала в 651, коли останній спадкоємець її престолу був зрадницьки убитий. Це завоювання також призвело до суттєвого зменшення впливу на території так званого Великого Ірану зороастрійської релігії й її майже повного зникнення згодом.

Арабське завоювання Ірану
Місце розташування Arabian Iraqd
Fars (land)d
Хорасан
Persian Iraqd
Іранський Азербайджан
Мекран
Держава Сасанідів
Попередник Ridda warsd
Наступник Umayyad campaigns in Indiad
Замінений на Muslim conquest of Transoxianad
Час/дата початку 633
Час/дата закінчення 654
Учасник(и) Праведний халіфат, Держава Сасанідів, Араби християни, House of Ispahbudhand, House of Mihrānd, Карін-Пахлавіди, Дабуїди, Ефталіти і Візантійська імперія
 Арабське завоювання Ірану у Вікісховищі
Арабське завоювання Ірану

Існує достовірна історія, що в 628 пророк Мухаммед відправив візантійському імператору Іраклію I, іранському шаху Хосрову II Парвізу й іншим правителям сусідніх держав листи із закликом прийняти іслам. Реакція візантійського імператора невідома, Хосров же прийшов у лють від неналежного звернення до нього («В ім'я Аллаха, Милостивого, Милосердного. Від Посланника Аллаха Мухаммеда — Хосрову, царю персів…») і розірвав лист. Коли пророк дізнався про це, він сказав, що Аллах розірве царство Хосрова так само, як Хосров розірвав цей лист.

Мусульмани вперше з'явилися на сасанідських теренах у 633, коли під керівництвом великого полководця Халіда ібн аль-Валіда вторглися в Межиріччя, що разом з колишньою Вавилонією було «яблуком розбрату» між Римською імперією та Сасанідським Іраном в епоху Римо-перських воєн.

Перший удар мусульман в 633 іранці не змогли відбити та зазнали ряду поразок в Битві зчеплених, битві на річці й інших битвах почасти тому, що були ослаблені війнами з Візантією. Проте Імперія Сасанідів все ще залишалася величезною державою, яка володіла землями від Малої Азії до Індії.

Друге вторгнення почалося в 636 під керівництвом Саада ібн Абу Ваккаса, війська якого завдали іранцям поразки в «ключовий» для кампанії битві при Кадисії, що стала однією з найзначніших подій в історії Сходу та фактично була для регіону початком переходу від Античності до Раннього Середньовіччя.

Перемога мусульман в битві при Кадисії призвела до створення нового арабо-іранського кордону — в районі хребта Загрос.

Іранці примирилися з новим статус-кво в регіоні та кілька разів намагалися повернути завойоване мусульманами Межиріччя; саме тому халіф Умар ібн Хаттаб почав в 642 широкомасштабний наступ з метою повного завоювання Сасанідського Ірану. У 642 відбулася вирішальна Битва при Нехавенді, в якій іранська армія була розгромлена.

Завоювання Сасанідського Ірану було фактично завершено в 652 з загибеллю останнього шаха Єздігерда III. Настільки швидке завоювання Ірану стало результатом поразки в ірано-візантійській війні в 628, яку деякі історики називають «світовою війною VII століття», настільки сильно вона вплинула фінансово й економічно майже на всі держави та території Середземномор'я та Близького Сходу.

Однак деякі іранські історики, посилаючись на арабські джерела, малюють іншу картину завоювання Ірану — із запеклим опором місцевого населення арабам. Незважаючи на те, що до другої половини VII століття іслам став господарюючою релігією в Ірані (хоча зороастризм ніколи не був знищений повністю), більшість населення регіону продовжували складати корінні народи, що ставилися до арабської культури з презирством.

Наслідком арабського завоювання Ірану є подальше поширення ісламу на Схід: саме звідти він поширився на території Волзької Булгарії, уйгурів, а потім і деяких країн Південно-Східної Азії.

Деякі південні області колишньої Сасанідської держави надавали арабським завойовникам найзавзятіший опір і були протягом ще довгого часу після 644 фактично незалежними від центральної влади.

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати

  • Bashear, Suliman (1997). Arabs and Others in Early Islam. Darwin Press. ISBN 978-0-87850-126-7. 
  • Boyce, Mary (2001). . Psychology Press. ISBN 978-0-415-23902-8. Архів оригіналу за 19 травня 2016. 
  • Daniel, Elton (2001). The History of Iran. Greenwood Press. ISBN 978-0-313-30731-7. 
  • Donner, Fred (1981). The Early Islamic Conquests. Princeton. ISBN 978-0-691-05327-1. 
  • Morony, M. (1987). . Encyclopaedia Iranica. 2, ANĀMAKA – ĀṮĀR AL-WOZARĀʾ. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. . 
  • Sicker, Martin (2000). The Islamic World in Ascendancy: From the Arab Conquests to the Siege of Vienna. Praeger. ISBN 978-0-275-96892-2. 
  • Spuler, Bertold; M. Ismail Marcinkowski (translator), M. Ismail; Clifford Edmund Bosworth (foreword) (2003). Persian Historiography and Geography: Bertold Spuler on Major Works Produced in Iran, the Caucasus, Central Asia, India and Early Ottoman Turkey. Singapore: Pustaka Nasional. ISBN 978-9971-77-488-2. 
  • Zarrin'kub, Abd al-Husayn (1999). Ruzgaran: tarikh-i Iran az aghz ta saqut saltnat Pahlvi. Sukhan. ISBN 978-964-6961-11-1. 
  • Daryaee, Touraj (2009). . I.B.Tauris. с. 1–240. ISBN 0857716662. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 вересня 2017. 
  • Greatrex, Geoffrey; Lieu, Samuel N. C. (2002). . New York, New York and London, United Kingdom: Routledge (Taylor & Francis). ISBN 0-415-14687-9. Архів оригіналу за 19 квітня 2020. Процитовано 26 вересня 2017. 
  • Pourshariati, Parvaneh (2008). . London and New York: I.B. Tauris. ISBN 978-1-84511-645-3. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 26 вересня 2017. 
  • Zarrinkub, Abd al-Husain (1975). . The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. с. 1–57. ISBN 978-0-521-20093-6. Архів оригіналу за 8 грудня 2016. Процитовано 26 вересня 2017. 
  • Morony, M. (1986). . Encyclopaedia Iranica, Vol. II, Fasc. 2. pp. 203–210. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. . Процитовано 26 вересня 2017. 
  • Christensen, Peter (1993). . Museum Tusculanum Press. с. 1–351. ISBN 9788772892597. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 вересня 2017. 
  • Shapur Shahbazi, A. (2005). . Encyclopaedia Iranica, Online Edition. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. . Процитовано 3 April 2014. 
  • Bosworth, Clifford Edmund (1997). . The Encyclopedia of Islam, New Edition, Volume IX: San–Sze. Leiden, and New York: BRILL. pp. 681–685. ISBN 9789004082656. Архів оригіналу за 9 січня 2016. . Процитовано 26 вересня 2017. 
  • Gazerani, Saghi (2015). . BRILL. с. 1–250. ISBN 9789004282964. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 вересня 2017. 
  • Bosworth, C. E. (2011). . Encyclopaedia Iranica. Архів оригіналу за 4 грудня 2016. . Процитовано 26 вересня 2017. 
  • Marshak, B.I., and N.N. Negmatov. «Sogdiana.» History of Civilizations of Central Asia, Volume III: The Crossroads of Civilizations: A.D. 250 to 750. Eds. B.A. Litvinsky, Zhang Guang-da and R. Shabani Samghabadi. Paris: UNESCO Publishing, 1996. ISBN 92-3-103211-9
  • A. K. S., Lambton (1999). . Encyclopaedia Iranica, Vol. IX, Fasc. 4. pp. 337–341. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. . Процитовано 26 вересня 2017. 
  • Daryaee, Touraj. . Архівована копія. Fullerton, California: California State University. с. 3–18. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 26 вересня 2017. 

Шаблон:Арабські завоювання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Arabske zavoyuvannya Sasanidskogo Iranu vidbuvalosya v seredini VII stolittya ta poklalo kraj isnuvannyu derzhavi Sasanidiv v 644 a takozh prizvelo do zanepadu zoroastrizmu v Irani hocha ostatochno dinastiya Sasanidiv vpala v 651 koli ostannij spadkoyemec yiyi prestolu buv zradnicki ubitij Ce zavoyuvannya takozh prizvelo do suttyevogo zmenshennya vplivu na teritoriyi tak zvanogo Velikogo Iranu zoroastrijskoyi religiyi j yiyi majzhe povnogo zniknennya zgodom Arabske zavoyuvannya IranuMisce roztashuvannyaArabian Iraqd Fars land d Horasan Persian Iraqd Iranskij Azerbajdzhan Mekran Derzhava SasanidivPoperednikRidda warsdNastupnikUmayyad campaigns in IndiadZaminenij naMuslim conquest of TransoxianadChas data pochatku633Chas data zakinchennya654Uchasnik i Pravednij halifat Derzhava Sasanidiv Arabi hristiyani House of Ispahbudhand House of Mihrand Karin Pahlavidi Dabuyidi Eftaliti i Vizantijska imperiya Arabske zavoyuvannya Iranu u VikishovishiArabske zavoyuvannya IranuIsnuye dostovirna istoriya sho v 628 prorok Muhammed vidpraviv vizantijskomu imperatoru Irakliyu I iranskomu shahu Hosrovu II Parvizu j inshim pravitelyam susidnih derzhav listi iz zaklikom prijnyati islam Reakciya vizantijskogo imperatora nevidoma Hosrov zhe prijshov u lyut vid nenalezhnogo zvernennya do nogo V im ya Allaha Milostivogo Miloserdnogo Vid Poslannika Allaha Muhammeda Hosrovu caryu persiv i rozirvav list Koli prorok diznavsya pro ce vin skazav sho Allah rozirve carstvo Hosrova tak samo yak Hosrov rozirvav cej list Musulmani vpershe z yavilisya na sasanidskih terenah u 633 koli pid kerivnictvom velikogo polkovodcya Halida ibn al Valida vtorglisya v Mezhirichchya sho razom z kolishnoyu Vaviloniyeyu bulo yablukom rozbratu mizh Rimskoyu imperiyeyu ta Sasanidskim Iranom v epohu Rimo perskih voyen Pershij udar musulman v 633 iranci ne zmogli vidbiti ta zaznali ryadu porazok v Bitvi zcheplenih bitvi na richci j inshih bitvah pochasti tomu sho buli oslableni vijnami z Vizantiyeyu Prote Imperiya Sasanidiv vse she zalishalasya velicheznoyu derzhavoyu yaka volodila zemlyami vid Maloyi Aziyi do Indiyi Druge vtorgnennya pochalosya v 636 pid kerivnictvom Saada ibn Abu Vakkasa vijska yakogo zavdali irancyam porazki v klyuchovij dlya kampaniyi bitvi pri Kadisiyi sho stala odniyeyu z najznachnishih podij v istoriyi Shodu ta faktichno bula dlya regionu pochatkom perehodu vid Antichnosti do Rannogo Serednovichchya Peremoga musulman v bitvi pri Kadisiyi prizvela do stvorennya novogo arabo iranskogo kordonu v rajoni hrebta Zagros Iranci primirilisya z novim status kvo v regioni ta kilka raziv namagalisya povernuti zavojovane musulmanami Mezhirichchya same tomu halif Umar ibn Hattab pochav v 642 shirokomasshtabnij nastup z metoyu povnogo zavoyuvannya Sasanidskogo Iranu U 642 vidbulasya virishalna Bitva pri Nehavendi v yakij iranska armiya bula rozgromlena Zavoyuvannya Sasanidskogo Iranu bulo faktichno zaversheno v 652 z zagibellyu ostannogo shaha Yezdigerda III Nastilki shvidke zavoyuvannya Iranu stalo rezultatom porazki v irano vizantijskij vijni v 628 yaku deyaki istoriki nazivayut svitovoyu vijnoyu VII stolittya nastilki silno vona vplinula finansovo j ekonomichno majzhe na vsi derzhavi ta teritoriyi Seredzemnomor ya ta Blizkogo Shodu Odnak deyaki iranski istoriki posilayuchis na arabski dzherela malyuyut inshu kartinu zavoyuvannya Iranu iz zapeklim oporom miscevogo naselennya arabam Nezvazhayuchi na te sho do drugoyi polovini VII stolittya islam stav gospodaryuyuchoyu religiyeyu v Irani hocha zoroastrizm nikoli ne buv znishenij povnistyu bilshist naselennya regionu prodovzhuvali skladati korinni narodi sho stavilisya do arabskoyi kulturi z prezirstvom Naslidkom arabskogo zavoyuvannya Iranu ye podalshe poshirennya islamu na Shid same zvidti vin poshirivsya na teritoriyi Volzkoyi Bulgariyi ujguriv a potim i deyakih krayin Pivdenno Shidnoyi Aziyi Deyaki pivdenni oblasti kolishnoyi Sasanidskoyi derzhavi nadavali arabskim zavojovnikam najzavzyatishij opir i buli protyagom she dovgogo chasu pislya 644 faktichno nezalezhnimi vid centralnoyi vladi Posilannya Redaguvati nbsp Portal Iran Dzherela RedaguvatiBashear Suliman 1997 Arabs and Others in Early Islam Darwin Press ISBN 978 0 87850 126 7 Boyce Mary 2001 Zoroastrians Their Religious Beliefs and Practices Psychology Press ISBN 978 0 415 23902 8 Arhiv originalu za 19 travnya 2016 Daniel Elton 2001 The History of Iran Greenwood Press ISBN 978 0 313 30731 7 Donner Fred 1981 The Early Islamic Conquests Princeton ISBN 978 0 691 05327 1 Morony M 1987 Arab Conquest of Iran Encyclopaedia Iranica 2 ANAMAKA AṮAR AL WOZARAʾ Arhiv originalu za 26 veresnya 2017 https web archive org web 20170926143303 http www iranicaonline org articles arab ii Sicker Martin 2000 The Islamic World in Ascendancy From the Arab Conquests to the Siege of Vienna Praeger ISBN 978 0 275 96892 2 Spuler Bertold M Ismail Marcinkowski translator M Ismail Clifford Edmund Bosworth foreword 2003 Persian Historiography and Geography Bertold Spuler on Major Works Produced in Iran the Caucasus Central Asia India and Early Ottoman Turkey Singapore Pustaka Nasional ISBN 978 9971 77 488 2 Zarrin kub Abd al Husayn 1999 Ruzgaran tarikh i Iran az aghz ta saqut saltnat Pahlvi Sukhan ISBN 978 964 6961 11 1 Daryaee Touraj 2009 Sasanian Persia The Rise and Fall of an Empire I B Tauris s 1 240 ISBN 0857716662 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 26 veresnya 2017 Greatrex Geoffrey Lieu Samuel N C 2002 The Roman Eastern Frontier and the Persian Wars Part II 363 630 AD New York New York and London United Kingdom Routledge Taylor amp Francis ISBN 0 415 14687 9 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2020 Procitovano 26 veresnya 2017 Pourshariati Parvaneh 2008 Decline and Fall of the Sasanian Empire The Sasanian Parthian Confederacy and the Arab Conquest of Iran London and New York I B Tauris ISBN 978 1 84511 645 3 Arhiv originalu za 4 sichnya 2017 Procitovano 26 veresnya 2017 Zarrinkub Abd al Husain 1975 The Arab conquest of Iran and its aftermath The Cambridge History of Iran Volume 4 From the Arab Invasion to the Saljuqs Cambridge Cambridge University Press s 1 57 ISBN 978 0 521 20093 6 Arhiv originalu za 8 grudnya 2016 Procitovano 26 veresnya 2017 Morony M 1986 Arhivovana kopiya Encyclopaedia Iranica Vol II Fasc 2 pp 203 210 Arhiv originalu za 26 veresnya 2017 https web archive org web 20170926143303 http www iranicaonline org articles arab ii Procitovano 26 veresnya 2017 Christensen Peter 1993 The Decline of Iranshahr Irrigation and Environments in the History of the Middle East 500 B C to A D 1500 Museum Tusculanum Press s 1 351 ISBN 9788772892597 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 26 veresnya 2017 Shapur Shahbazi A 2005 SASANIAN DYNASTY Encyclopaedia Iranica Online Edition Arhiv originalu za 21 kvitnya 2020 https web archive org web 20200421125744 http www iranicaonline org articles sasanian dynasty Procitovano 3 April 2014 Bosworth Clifford Edmund 1997 Sistan The Encyclopedia of Islam New Edition Volume IX San Sze Leiden and New York BRILL pp 681 685 ISBN 9789004082656 Arhiv originalu za 9 sichnya 2016 https web archive org web 20160109195459 http referenceworks brillonline com entries encyclopaedia of islam 1 sistan SIM 5452 s num 247 amp s rows 100 amp s start 180 Procitovano 26 veresnya 2017 Gazerani Saghi 2015 The Sistani Cycle of Epics and Iran s National History On the Margins of Historiography BRILL s 1 250 ISBN 9789004282964 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 26 veresnya 2017 Bosworth C E 2011 Arhivovana kopiya Encyclopaedia Iranica Arhiv originalu za 4 grudnya 2016 https web archive org web 20161204031416 http www iranicaonline org articles sistan ii islamic period Procitovano 26 veresnya 2017 Marshak B I and N N Negmatov Sogdiana History of Civilizations of Central Asia Volume III The Crossroads of Civilizations A D 250 to 750 Eds B A Litvinsky Zhang Guang da and R Shabani Samghabadi Paris UNESCO Publishing 1996 ISBN 92 3 103211 9 A K S Lambton 1999 Arhivovana kopiya Encyclopaedia Iranica Vol IX Fasc 4 pp 337 341 Arhiv originalu za 17 listopada 2016 https web archive org web 20161117063205 http www iranicaonline org articles fars iii Procitovano 26 veresnya 2017 Daryaee Touraj Collapse of Sasanian Power in Fars Arhivovana kopiya Fullerton California California State University s 3 18 Arhiv originalu za 9 sichnya 2016 Procitovano 26 veresnya 2017 Shablon Arabski zavoyuvannya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arabske zavoyuvannya Iranu amp oldid 40187503