www.wikidata.uk-ua.nina.az

Апологія Аполо гія від грец απολογια виправдання вихваляння промова або письмовий твір на захист якоїсь особи або думки

Апологія

Аполо́гія (від грец. απολογια — виправдання, вихваляння) — промова або письмовий твір на захист якоїсь особи або думки, теорії. З пізньолатинської ‘’захист, виправдання’’, з грецької від apologeisthai ‘’виступати на захист’’. Передбачається, що об'єкт апології піддається зовнішнім нападкам.

  1. Пояснення, в якому описують обставини, причини, що дають змогу виправдати, пробачити когось;
  2. Обґрунтування певного зізнання, докази в його користь;
  3. У психології це спроба спростування, зречення (дезавуювання) своїх дій в очах оточення;
  4. Апологія – це твердження, в якому особа захищає те, у що сильно вірить, наприклад, спосіб життя, поведінку людини чи філософію;
  5. Тепер слово ‘’апологія’’ означає надмірне вихваляння чогось або когось, захист (зазвичай упереджений);

Поняття популяризував Дж. Н. Ньюман завдяки твору ‘’Apologia pro Vita Sua’’(1864).

Походження і розвиток поняття Редагувати

Походить від кореня слова apologos (словесний захист, аргументоване твердження). Грецькою мовою під апологією мають на увазі промову, яку обвинувачений виголошував у суді, заперечуючи висунуті проти нього звинувачення. У Платона апологія була добре продуманим виправданням на висунуті обвинувачення проти Сократа. В Апології Платона Сократ виправдовує висунуті проти нього звинувачення завдяки прямоті та чесності. Однойменні твори «Апологія Сократа» у Платона й у Ксенофонта є двома варіантами захисної промови Сократа. Відомі також «Апологія» Апулея (той захищався від звинувачень у чаклунстві) й апології ритора Лібанія. У класичній грецькій мові апологію визначають як ‘’аргументовану відповідь"; ‘’продуману відповідь’’ на висунуті звинувачення’’, як у Сократа.

Апологети другого століття вибрали цей термін, бо вони хотіли показати, що звинувачення, висунуті проти християн, були необґрунтованими та що істини, які сповідувала їхня віра, можна було описати й захистити. Це «вибачення» було присвячене римському імператору, який, звісно, не читав його. [Макс Л. Стакхаус, «Апологія», 1988].

Початкове значення в англійській  як «самовиправдання» привело до значення «відверте вираження почуття провини через здійснення неправильних вчинків», що вперше було записане в 1590-х роках, але в цьому сенсі воно не було основним до 18 ст. Словник Джонсона визначає його як ‘’захист; виправдання’’ і додає: «Апологія зазвичай означає виправдання, і має тенденцію швидше пом'якшувати провину, ніж доводити невинність», що може вказувати на часткову зміну сенсу. Старий сенс мав тенденцію зміщуватись до латинської форми апології, що відома з ранніх християнських писань на захист віри. Апологетом називають того, хто говорить або пише на захист чого-небудь, «захисник християнства».

Найбільш раннє використання апології в англійській мові походило від грецького значення «промова на захист». В 1590 році з'явилось паралельне значення, що означало ‘’відверте вираження розкаяння’’. Цей паралельний сенс пов'язаний із вибаченням помилково, але до 18 століття він поступово почав переважати у вжитку, поки більш давнє латинське значення не з'явилось у записах знову у 1784. Наступне значення стало домінувати завдяки публікації впливової роботи Apologia pro Vita Sua у 1865 році.

Християнство Редагувати

Під апологією в християнстві розуміють захист християнської віри від зовнішніх нападів. У широкому сенсі так називається будь-який текст, який захищає християнство, у вузькому - текст раннього християнства. Автора апології називають апологетом, а науку про захист (мистецтво захисту) християнської релігії - апологетикою.

У ранній християнській літературі відомо безліч апологетичних творів, що захищають християнство і спрямованих проти його гнобителів. Такі твори в сучасних історико-церковних текстах називаються апологіями, а найчастіше вони одразу мали цю назву. Апологетами називаються насамперед ранньохристиянських письменників, головним чином II-III століть.

Апології розрізняють за мовою, якою їх написано.

Найзначущі апологети:

  • Грецькі апологети: Кодрат Афінський, Арістід Афінський, Юстин Мученик, Татіан, Афінагор Афінський, Теофіл Антіохійський, Мелітон Сардійський, Арістон Пельський, Климент Александрійський, Оріген.
  • Латинські апологети: Тертуліан, Мінуцій Фелікс.

Останнім апологетом був Феодорит Кирський (V ст.)

Апології, звернені до римської влади Редагувати

Зміст і форма апології залежала від того, який аспект християнського вчення піддавався нападкам і з чийого боку. Першою переслідувала християнство язичницька давньоримська державна влада, і тому перші апології на початку II століття мали форму політичної публіцистики (політичних трактатів), звернених до римських імператорів і правителів.

Полеміка проти юдеїв Редагувати

Через якийсь час автори апологій стали звертати їх проти полемічних творів юдеїв і язичників. Вихідним пунктом антиюдейської полеміки служив Старий Завіт, який визнавали обидві сторони. З опорою на нього доводили тезу: Ісус Христос дійсно був обіцяним в старозавітних пророцтвах Месією.

Проти юдеїв написані такі апології:

  • Юстин Мученик. Діалог з Трифоном Юдеєм.
  • Тертуліан. Проти юдеїв.

Полеміка проти античної релігії та філософії Редагувати

Боротьба з античним язичництвом і античною філософією була однією з головних цілей ранньохристиянської апологетики. Спочатку християни захищалися від звинувачень в атеїзмі (відмову від вшанування богів), аморальності і відмову від підпорядкування державі. Потім апології переходять від захисту до звинувачення супротивної сторони (язичництва). Вони починають доводити безсилля язичницьких богів, аморальність змісту античної міфології, аморальність культу античної релігії, суперечливість філософських вчень. З чого робиться висновок про перевагу християнської релігії над античною релігією і філософією: одне тільки християнство володіє істиною, знанням істинного Бога і наставляє на служіння Богу, яке веде до порятунку.

Деякі апологети захищають християнство від певних філософських вчень:

  • Оріген "Проти Цельса" – праця є науково добросовісним компендіумом фактів, що свідчить про боротьбу язичництва, що вже почало відходити в минуле, з ще невизнаним християнством, яке, проте, швидко набирало сили.
  • Тертуліан "Про душу" – у цьому творі Тертуліан обґрунтував вчення про душу, спираючись на спільний для всіх людей досвід свідомості і його необхідні вияви.

В апологетичних текстах викладено основи християнського богослов'я, зокрема Теофіл Антіохійський і Тертуліан ввели термін ‘’Трійця’’.

Після того, як християнство перемогло язичницьку релігію і переробило античну філософію і в IV столітті стало державною релігією, апологетична література поступово зникла через непотрібність. Місце апологетичних творів зайняли полемічні (наприклад, полеміка проти єресей).

Apologia pro Vita Sua Редагувати

Джона Генрі Ньюмена вважали головним релігійним діячем ще до того, як він написав своє визначне есе ‘’Apologia pro Vita Sua’’. Тлом для есе послужила гостра богословська суперечка в середині століття. Ньюмен та інші англіканці закликали англіканську церкву повернутися до більш ранніх, більш дисциплінованих традицій та авторитарної ієрархії. Заворухи в період з 1833 до 1841 привели Ньюмена та його союзників з Оксфордського руху до публікації заяви, ‘’Tracts for the Times’’, одним з авторів якої був Ньюмен. Напруження завершилось відставкою Ньюмена в 1845 році в якості англіканського вікарія Святої Марії.

Одним із суперників Ньюмена був англіканець Чарльз Кінґслі з партії ‘’Всеосяжна церква’’, який відреагував на від’їзд Ньюмена письмовими атаками, в яких він ставив під сумнів правдивість та честь Ньюмена. Відповіддю Ньюмена була плавна, майже поетична проза ‘’Apologia Pro Vita Sua’’, що пропонує духовний автобіографічний захист на обвинувачення Кінґслі. Зрештою, англікани та католики дуже добре прийняли книгу, вона вплинула на звернення суспільної уваги на користь Ньюмена. Книга стала бестселером, її досі передруковують. Через два роки після публікації Ньюмена висвятили римські католики і згодом він став одним із головних представників католицизму в Англії.

Сучасний аналіз Редагувати

В ‘’The Evolution of the Rhetorical Genre of Apologia’’ Шарон Дауні стверджує, що апологія значно змінилась, бо і її функція змінювалась протягом усієї історії.

Термін аполоґія широко використовувався в українській полемічній літературі 16—17 століть. Нині цей термін більше не вживають для визначення окремого літературного жанру.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Apolo giya vid grec apologia vipravdannya vihvalyannya promova abo pismovij tvir na zahist yakoyis osobi abo dumki teoriyi Z piznolatinskoyi zahist vipravdannya z greckoyi vid apologeisthai vistupati na zahist Peredbachayetsya sho ob yekt apologiyi piddayetsya zovnishnim napadkam Poyasnennya v yakomu opisuyut obstavini prichini sho dayut zmogu vipravdati probachiti kogos Obgruntuvannya pevnogo ziznannya dokazi v jogo korist U psihologiyi ce sproba sprostuvannya zrechennya dezavuyuvannya svoyih dij v ochah otochennya Apologiya ce tverdzhennya v yakomu osoba zahishaye te u sho silno virit napriklad sposib zhittya povedinku lyudini chi filosofiyu Teper slovo apologiya oznachaye nadmirne vihvalyannya chogos abo kogos zahist zazvichaj uperedzhenij Ponyattya populyarizuvav Dzh N Nyuman zavdyaki tvoru Apologia pro Vita Sua 1864 Zmist 1 Pohodzhennya i rozvitok ponyattya 2 Hristiyanstvo 2 1 Apologiyi zverneni do rimskoyi vladi 2 2 Polemika proti yudeyiv 2 3 Polemika proti antichnoyi religiyi ta filosofiyi 3 Apologia pro Vita Sua 4 Suchasnij analiz 5 Div takozh 6 Literatura 7 PosilannyaPohodzhennya i rozvitok ponyattya RedaguvatiPohodit vid korenya slova apologos slovesnij zahist argumentovane tverdzhennya Greckoyu movoyu pid apologiyeyu mayut na uvazi promovu yaku obvinuvachenij vigoloshuvav u sudi zaperechuyuchi visunuti proti nogo zvinuvachennya U Platona apologiya bula dobre produmanim vipravdannyam na visunuti obvinuvachennya proti Sokrata V Apologiyi Platona Sokrat vipravdovuye visunuti proti nogo zvinuvachennya zavdyaki pryamoti ta chesnosti Odnojmenni tvori Apologiya Sokrata u Platona j u Ksenofonta ye dvoma variantami zahisnoyi promovi Sokrata Vidomi takozh Apologiya Apuleya toj zahishavsya vid zvinuvachen u chaklunstvi j apologiyi ritora Libaniya U klasichnij greckij movi apologiyu viznachayut yak argumentovanu vidpovid produmanu vidpovid na visunuti zvinuvachennya yak u Sokrata Apologeti drugogo stolittya vibrali cej termin bo voni hotili pokazati sho zvinuvachennya visunuti proti hristiyan buli neobgruntovanimi ta sho istini yaki spoviduvala yihnya vira mozhna bulo opisati j zahistiti Ce vibachennya bulo prisvyachene rimskomu imperatoru yakij zvisno ne chitav jogo Maks L Stakhaus Apologiya 1988 Pochatkove znachennya v anglijskij yak samovipravdannya privelo do znachennya vidverte virazhennya pochuttya provini cherez zdijsnennya nepravilnih vchinkiv sho vpershe bulo zapisane v 1590 h rokah ale v comu sensi vono ne bulo osnovnim do 18 st Slovnik Dzhonsona viznachaye jogo yak zahist vipravdannya i dodaye Apologiya zazvichaj oznachaye vipravdannya i maye tendenciyu shvidshe pom yakshuvati provinu nizh dovoditi nevinnist sho mozhe vkazuvati na chastkovu zminu sensu Starij sens mav tendenciyu zmishuvatis do latinskoyi formi apologiyi sho vidoma z rannih hristiyanskih pisan na zahist viri Apologetom nazivayut togo hto govorit abo pishe na zahist chogo nebud zahisnik hristiyanstva Najbilsh rannye vikoristannya apologiyi v anglijskij movi pohodilo vid greckogo znachennya promova na zahist V 1590 roci z yavilos paralelne znachennya sho oznachalo vidverte virazhennya rozkayannya Cej paralelnij sens pov yazanij iz vibachennyam pomilkovo ale do 18 stolittya vin postupovo pochav perevazhati u vzhitku poki bilsh davnye latinske znachennya ne z yavilos u zapisah znovu u 1784 Nastupne znachennya stalo dominuvati zavdyaki publikaciyi vplivovoyi roboti Apologia pro Vita Sua u 1865 roci Hristiyanstvo RedaguvatiPid apologiyeyu v hristiyanstvi rozumiyut zahist hristiyanskoyi viri vid zovnishnih napadiv U shirokomu sensi tak nazivayetsya bud yakij tekst yakij zahishaye hristiyanstvo u vuzkomu tekst rannogo hristiyanstva Avtora apologiyi nazivayut apologetom a nauku pro zahist mistectvo zahistu hristiyanskoyi religiyi apologetikoyu U rannij hristiyanskij literaturi vidomo bezlich apologetichnih tvoriv sho zahishayut hristiyanstvo i spryamovanih proti jogo gnobiteliv Taki tvori v suchasnih istoriko cerkovnih tekstah nazivayutsya apologiyami a najchastishe voni odrazu mali cyu nazvu Apologetami nazivayutsya nasampered rannohristiyanskih pismennikiv golovnim chinom II III stolit Apologiyi rozriznyayut za movoyu yakoyu yih napisano Najznachushi apologeti Grecki apologeti Kodrat Afinskij Aristid Afinskij Yustin Muchenik Tatian Afinagor Afinskij Teofil Antiohijskij Meliton Sardijskij Ariston Pelskij Kliment Aleksandrijskij Origen Latinski apologeti Tertulian Minucij Feliks Ostannim apologetom buv Feodorit Kirskij V st Apologiyi zverneni do rimskoyi vladi Redaguvati Zmist i forma apologiyi zalezhala vid togo yakij aspekt hristiyanskogo vchennya piddavavsya napadkam i z chijogo boku Pershoyu peresliduvala hristiyanstvo yazichnicka davnorimska derzhavna vlada i tomu pershi apologiyi na pochatku II stolittya mali formu politichnoyi publicistiki politichnih traktativ zvernenih do rimskih imperatoriv i praviteliv Polemika proti yudeyiv Redaguvati Cherez yakijs chas avtori apologij stali zvertati yih proti polemichnih tvoriv yudeyiv i yazichnikiv Vihidnim punktom antiyudejskoyi polemiki sluzhiv Starij Zavit yakij viznavali obidvi storoni Z oporoyu na nogo dovodili tezu Isus Hristos dijsno buv obicyanim v starozavitnih proroctvah Mesiyeyu Proti yudeyiv napisani taki apologiyi Yustin Muchenik Dialog z Trifonom Yudeyem Tertulian Proti yudeyiv Polemika proti antichnoyi religiyi ta filosofiyi Redaguvati Borotba z antichnim yazichnictvom i antichnoyu filosofiyeyu bula odniyeyu z golovnih cilej rannohristiyanskoyi apologetiki Spochatku hristiyani zahishalisya vid zvinuvachen v ateyizmi vidmovu vid vshanuvannya bogiv amoralnosti i vidmovu vid pidporyadkuvannya derzhavi Potim apologiyi perehodyat vid zahistu do zvinuvachennya suprotivnoyi storoni yazichnictva Voni pochinayut dovoditi bezsillya yazichnickih bogiv amoralnist zmistu antichnoyi mifologiyi amoralnist kultu antichnoyi religiyi superechlivist filosofskih vchen Z chogo robitsya visnovok pro perevagu hristiyanskoyi religiyi nad antichnoyu religiyeyu i filosofiyeyu odne tilki hristiyanstvo volodiye istinoyu znannyam istinnogo Boga i nastavlyaye na sluzhinnya Bogu yake vede do poryatunku Deyaki apologeti zahishayut hristiyanstvo vid pevnih filosofskih vchen Origen Proti Celsa pracya ye naukovo dobrosovisnim kompendiumom faktiv sho svidchit pro borotbu yazichnictva sho vzhe pochalo vidhoditi v minule z she neviznanim hristiyanstvom yake prote shvidko nabiralo sili Tertulian Pro dushu u comu tvori Tertulian obgruntuvav vchennya pro dushu spirayuchis na spilnij dlya vsih lyudej dosvid svidomosti i jogo neobhidni viyavi V apologetichnih tekstah vikladeno osnovi hristiyanskogo bogoslov ya zokrema Teofil Antiohijskij i Tertulian vveli termin Trijcya Pislya togo yak hristiyanstvo peremoglo yazichnicku religiyu i pererobilo antichnu filosofiyu i v IV stolitti stalo derzhavnoyu religiyeyu apologetichna literatura postupovo znikla cherez nepotribnist Misce apologetichnih tvoriv zajnyali polemichni napriklad polemika proti yeresej Apologia pro Vita Sua RedaguvatiDzhona Genri Nyumena vvazhali golovnim religijnim diyachem she do togo yak vin napisav svoye viznachne ese Apologia pro Vita Sua Tlom dlya ese posluzhila gostra bogoslovska superechka v seredini stolittya Nyumen ta inshi anglikanci zaklikali anglikansku cerkvu povernutisya do bilsh rannih bilsh disciplinovanih tradicij ta avtoritarnoyi iyerarhiyi Zavoruhi v period z 1833 do 1841 priveli Nyumena ta jogo soyuznikiv z Oksfordskogo ruhu do publikaciyi zayavi Tracts for the Times odnim z avtoriv yakoyi buv Nyumen Napruzhennya zavershilos vidstavkoyu Nyumena v 1845 roci v yakosti anglikanskogo vikariya Svyatoyi Mariyi Odnim iz supernikiv Nyumena buv anglikanec Charlz Kingsli z partiyi Vseosyazhna cerkva yakij vidreaguvav na vid yizd Nyumena pismovimi atakami v yakih vin staviv pid sumniv pravdivist ta chest Nyumena Vidpoviddyu Nyumena bula plavna majzhe poetichna proza Apologia Pro Vita Sua sho proponuye duhovnij avtobiografichnij zahist na obvinuvachennya Kingsli Zreshtoyu anglikani ta katoliki duzhe dobre prijnyali knigu vona vplinula na zvernennya suspilnoyi uvagi na korist Nyumena Kniga stala bestselerom yiyi dosi peredrukovuyut Cherez dva roki pislya publikaciyi Nyumena visvyatili rimski katoliki i zgodom vin stav odnim iz golovnih predstavnikiv katolicizmu v Angliyi Suchasnij analiz RedaguvatiV The Evolution of the Rhetorical Genre of Apologia Sharon Dauni stverdzhuye sho apologiya znachno zminilas bo i yiyi funkciya zminyuvalas protyagom usiyeyi istoriyi Termin apologiya shiroko vikoristovuvavsya v ukrayinskij polemichnij literaturi 16 17 stolit Nini cej termin bilshe ne vzhivayut dlya viznachennya okremogo literaturnogo zhanru Div takozh RedaguvatiAbsolyuciyaLiteratura RedaguvatiApologiya Bolshoj Enciklopedicheskij slovar 2000 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Posilannya RedaguvatiZahisna promova Arhivovano 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Apologiya Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 40 634 s apologia n Online Etymology Dictionary Douglas Harper 2016 Retrieved 23 September 2016 from Greek apologia a speech in defense from apologeisthai to speak in one s defense apology Origin and meaning of apology by Online Etymology Dictionary www etymonline com apologia Oxford Living Dictionary British and World English Oxford University Press 2016 Retrieved 23 September 2016 Apologia A formal written defence of one s opinions or conduct https www oxfordlearnersdictionaries com us definition american english apologia apologia The Oxford Dictionary of Phrase and Fable Encyclopedia com 2016 Retrieved 23 September 2016 https web archive org web 20160925020646 http www encyclopedia com topic apologia aspx Arhivovano25 veresnya 2016 u Wayback Machine ἀpologia Blue Letter Bible Lexicon Retrieved 19 September 2016 https web archive org web 20180612163554 https www blueletterbible org lang lexicon lexicon cfm Strongs G627 Arhivovano12 chervnya 2018 u Wayback Machine Blyth Douglas 2000 Socrates Trial and Conviction of the Jurors in Plato s Apology Philosophy and Rhetoric 33 1 1 22 doi 10 1353 par 2000 0002 https www collinsdictionary com Downey S D 1993 The evolution of the rhetorical genre of apologia Western Journal of Communication 57 1 42 64 doi 10 1080 10570319309374430 Home study guides Apologia pro Vita Sua Summary Retrieved 24 September 2016 KARTASLOV RU Karta slov i vyrazhenij russkogo yazyka Literaturoznavchij slovnik dovidnik za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 S 58 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Apologiya amp oldid 39337715