www.wikidata.uk-ua.nina.az

Антіох Молодший У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Антіох правління дав гр ΑντίοχοςНародився 221 до н е Антіо

Антіох Молодший

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Антіох.

Антіох Молодший
дав.-гр. Αντίοχος
Народився 221 до н. е.
Антіохія-на-Оронті
Помер 193 до н. е.
Антіохія-на-Оронті
Діяльність монарх
Титул Басилевс Держави Селевкідів
Посада Басилевс держави Селевкідівd
Конфесія давньогрецька релігія
Рід Селевкіди
Батько Антіох III Великий
Мати Лаодіка III
Брати, сестри Лаодіка IV, Антіохіда, Антіох IV, Селевк IV і Клеопатра I
У шлюбі з Лаодіка
Діти Ніса

Антіох Молодший (дав.-гр. Ἀντίοχος; 220 до н. е. — 193 до н. е. або 192 до н. е.) — старший син басилевса Держави Селевкідів Антіоха III Великого, співправитель батька з 210 до н. е. Командував правим крилом кінноти під час битви при Паніоні.

Життєпис Редагувати

Антіох Молодший був первістком басилевса Держави Селевкідів Антіоха III Великого та його дружини Лаодіки III. Принц народився у кінці весни або на початку літа 220 року до н. е. в Антіохії-на-Оронті. Його батько в той час був у військовому поході і отримав звістку про народження сина одразу після перемоги над повстанцем Молоном. Перші роки життя Антіоха пройшли разом з матір'ю у Сардах. Наприкінці 210 до н. е., або на початку 209 до н. е. Антіох III призначив свого сина співправителем. Питання де саме відбулася коронація не вирішене, це або Екбатана або Селевкія-на-Тигрі. Під час східного походу батька Антіох Молодший перебував у Сирії та правив західними провінціями держави. Через малолітство басилевса йому повинні були допомагати досвідчені урядовці, призначені батьком, а також його матір Лаодіка, котру вважають регентом. Це підтверджується знайденою у Селевкії печаткою із зображенням молодого Антіоха разом з матір'ю.

Юнак досить рано почав брати участь в управлінні державою. Вже в 205 році у своєму листі Магнесії-на-Меандрі дозволяв місту запровадити культ Артеміди Левкофрієни. А у проміжку 195—193 років у двох листах надавав особливі привілеї Теосу. За одною із версій саме Антіох Молодший був відправником листа до Зевксіса, котрий приводить Йосип Флавій. Як підкреслюють дослідники, у всіх листах царевич підтримує політику батька та підкреслює своє підлегле становище. Царевич також виконував і представницькі функції, 195 до н.е., під час головування на Дафнійських торжествах, Антіох зустрічався із карфагенським полководцем Ганнібалом.

Як і більшість елліністичних принців, Антіох змалечку вчився військовій справі і у більш дорослому віці командував військом. Під час П'ятої Сирійської війни у битві при Паніоні Антіох командував катафрактаріями на правому фланзі селевкідського війська. Царевич завчасно зайняв пагорб, що надало йому тактичну перевагу. Завдяки цьому Антіоху вдалося перемогти єгипетську кавалерію під керівництвом Птолемея, сина Аеропа і зайти в тил ворожим сарісофорам. В той же час вони були атаковані з флангів слонами і з фронту селекідською піхотою, в результаті оточене єгипетське військо було знищено. Як підкреслює російський дослідник Аркадій Абакумов, саме вдале керівництво кавалерією надало цій битві статус «хрестоматійної». Про участь царевича у війні з Римом відомо лише те, що він весною 197 року разом з братом та полководцями Ардієм та Мітрідатом повів військо до Сард.

У лютому-березні 193 року Антіох був призначений намісником «верхніх сатрапій» та відправився на схід до своїх володінь. Однак йому не судилося туди дістатися, царевич несподівано помер під час подорожі, як вважають деякі дослідники, внаслідок нещасного випадку. Римський історик Тит Лівій звинувачував у його смерті Антіоха III, начебто басилевс бачив загрозу своїй владі у особі сина і наказав євнухам отруїти Антіоха. Однак сучасні дослідники вважають це малоймовірним, царевич, у своїх листах, підкреслював свою лояльність до батька та й сам Антіох III активно долучав своїх синів до управління державою. Версію Лівія вважають пропагандою спрямованою проти Антіоха III — ворога Риму, і що її надихнув вчинок македонського басилевса Філіппа V, котрий дійсно наказав стратити свого сина Деметрія. Після смерті був обожненим і в надписі з міста Теос названий Антіохом Теосом, тобто богом.

Родина Редагувати

Був одружений зі своєю рідною сестрою Лаодікою, котру зазвичай ототожнюють з Лаодікою IV, дружиною Селевка IV Філопатора та Антіоха IV Епіфана, однак існують і інші версії її подальшої долі. Весілля відбулося узимку 196/195 років у Антіохії або Селевкії Пієрії. Це був перший шлюб між рідними братом та сестрою у династії Селевкідів, котрий зафіксований у джерелах. У Селевкії була знайдена печатка із зображенням подружжя. Достеменно не відомо чи мали Антіох з Лаодікою дітей, за версією вони були батьками Ніси, дружини понтійського царя Фарнака I, проте її також називають дочкою Антіоха III або Антіоха IV. Австралійський дослідник Марк Пассел висунув гіпотезу, що подружжя мало дочку Лаодіку, котра стала другою дружиною свого дядька Селевка IV.

Монета Редагувати

У 1973 році німецький дослідник Томас Фішер висловив думку, що на тетрадрахмі Антіоха III із Нісібіса насправді зображений його старший син, а сама монета була викарбувана у Тірі. Науковець припустив, що монограма, котра зображена на монеті, пов'язана з Тіром, а цим містом Антіох III став володіти у зрілому віці. В той же час на монеті зображений молодий правитель, ким міг бути лише Антіох Молодший. Теорія мала підтримку серед наукової спільноти доки не була спростована Отто Мьоркгольмом у своїй статті. Сучасні довідники визнають її монетою Антіоха-батька.

Титулатура Редагувати

В офіційних документах, написаних власноруч, Антіох Молодший називав себе Басилевс Антіох (дав.-гр. Βασιλεύς Ἀντίοχος), але на відміну від батька, котрий писав про себе у множині, використовував однину. У документах написаних обома правителями, стосовно царевича використовується терміни син (дав.-гр. υιοσ) та син [і] басилевс (дав.-гр. υιοσ [και] Βασιλεύς). Починаючи з правління Антіоха III слово υιοσ стало використовуватися як офіційний титул спадкоємця басилевса.

Примітки Редагувати

  1. Берзон, 2015, с. 54-56.
  2. Iossif, 2007, с. 66.
  3. Берзон, 2015, с. 57-58.
  4. Абакумов, 2014, с. 32-33.
  5. Берзон, 2015, с. 58.
  6. ↑ Alex McAuley. . www.seleucid-genealogy.com (англ.). Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 20 липня 2018. 
  7. Берзон, 2015, с. 60-61.
  8. Берзон, 2014, с. 111.
  9. Hollis, 1996, с. 163.
  10. Don Stone (29.12.2014). . ancientdescents.com (англ.). Архів оригіналу за 08.07.2017. Процитовано 20 липня 2018. 
  11. Iossif, 2007, с. 67.
  12. Grainger, 1997, с. 52.
  13. Берзон, 2015, с. 59-60.
  14. Lucherini, 2015, с. 10-11.
  15. Fisher, 1973, с. 220-221.
  16. Mørkholm, 1984, с. 184-186.
  17. Hoover, 2009, с. 95.
  18. Берзон, 2014, с. 110-114.

Джерела та література Редагувати

  • Thomas Fisher. A Coin Portrait of King Antiochus, the Son and Co-Regent of King Antiochus the Great? : [ ][англ.] // The Numismatic Chronicle. — 1973. — Vol. 13. — С. 220—221. — ISSN 2054-9202. — JSTOR 42664678.
  • Otto Mørkholm. The Alleged Portrait of Antiochus, Son and Co-Regent of Antiochus the Great : [ ][англ.] // The Numismatic Chronicle. — 1984. — № 144. — С. 184—186. — ISSN 2054-9202. — JSTOR 42667388.
  • Adrian S. Hollis. Laodice Mother of Eucratides of Bactria : [ ][англ.] // Zeitschrift für Papyrologie und Epigraphik. — 1996. — № 110. — С. 161—164. — ISSN 0084-5388. — JSTOR 20189683.
  • John D. Grainger. A Seleukid Prosopography and Gazetteer : [ ][англ.]. — Brill, 1997. — ISBN 9004107991.
  • Panagiotis Iossif, Catharine Lorber. Laodikai and the Goddess Nikephoros : [ ][англ.] // L'Antiquité Classique. — 2007. — № 76. — С. 63—88. — ISSN 0770-2817. — JSTOR 41665635.
  • Oliver David Hoover. Handbook of Syrian Coins: Royal and Civic Issues Fourth to First Centuries BC : [ ][англ.]. — Ланкастер/Лондон : Classical Numismatic Group, 2009. — 334 с. — ISBN 0980238749, 9780980238747.
  • Абакумов А.А. Последний триумф Антиоха Великого: битва при Панионе (200 г. до н. э.) : [ ][рос.] // Parabellum novum. — 2014. — № 2 (35). — С. 29—37. — ISSN 2308-9423.
  • Берзон Е.М. К вопросу о титулатуре соправителя в царстве Селевкидов : [ ][рос.] // Antiquitas aeterna. — 2014. — № 4. — С. 105—118. — ISSN 1994-9472.
  • Берзон Е.М. Антиох – наследник и соправитель великого царя Антиоха : [ ][рос.] // Проблемы истории, филологии, культуры. — 2015. — № 2. — С. 52—64. — ISSN 1992-0431.
  • Renzo Lucherini. The Children of Antiochos III: A Revised Approach : [ ][англ.]. — 2015. — 30 p.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Antioh pravlinnya Antioh Molodshijdav gr AntioxosNarodivsya 221 do n e Antiohiya na OrontiPomer 193 do n e Antiohiya na OrontiDiyalnist monarhTitul Basilevs Derzhavi SelevkidivPosada Basilevs derzhavi SelevkidivdKonfesiya davnogrecka religiyaRid SelevkidiBatko Antioh III VelikijMati Laodika IIIBrati sestri Laodika IV Antiohida Antioh IV Selevk IV i Kleopatra IU shlyubi z LaodikaDiti NisaAntioh Molodshij dav gr Ἀntioxos 220 do n e 193 do n e abo 192 do n e starshij sin basilevsa Derzhavi Selevkidiv Antioha III Velikogo spivpravitel batka z 210 do n e Komanduvav pravim krilom kinnoti pid chas bitvi pri Panioni Zmist 1 Zhittyepis 2 Rodina 3 Moneta 4 Titulatura 5 Primitki 6 Dzherela ta literaturaZhittyepis RedaguvatiAntioh Molodshij buv pervistkom basilevsa Derzhavi Selevkidiv Antioha III Velikogo ta jogo druzhini Laodiki III Princ narodivsya u kinci vesni abo na pochatku lita 220 roku do n e v Antiohiyi na Oronti Jogo batko v toj chas buv u vijskovomu pohodi i otrimav zvistku pro narodzhennya sina odrazu pislya peremogi nad povstancem Molonom Pershi roki zhittya Antioha projshli razom z matir yu u Sardah Naprikinci 210 do n e abo na pochatku 209 do n e Antioh III priznachiv svogo sina spivpravitelem Pitannya de same vidbulasya koronaciya ne virishene ce abo Ekbatana abo Selevkiya na Tigri Pid chas shidnogo pohodu batka Antioh Molodshij perebuvav u Siriyi ta praviv zahidnimi provinciyami derzhavi Cherez malolitstvo basilevsa jomu povinni buli dopomagati dosvidcheni uryadovci priznacheni batkom a takozh jogo matir Laodika kotru vvazhayut regentom 1 Ce pidtverdzhuyetsya znajdenoyu u Selevkiyi pechatkoyu iz zobrazhennyam molodogo Antioha razom z matir yu 2 Yunak dosit rano pochav brati uchast v upravlinni derzhavoyu Vzhe v 205 roci u svoyemu listi Magnesiyi na Meandri dozvolyav mistu zaprovaditi kult Artemidi Levkofriyeni A u promizhku 195 193 rokiv u dvoh listah nadavav osoblivi privileyi Teosu Za odnoyu iz versij same Antioh Molodshij buv vidpravnikom lista do Zevksisa kotrij privodit Josip Flavij Yak pidkreslyuyut doslidniki u vsih listah carevich pidtrimuye politiku batka ta pidkreslyuye svoye pidlegle stanovishe Carevich takozh vikonuvav i predstavnicki funkciyi 195 do n e pid chas golovuvannya na Dafnijskih torzhestvah Antioh zustrichavsya iz karfagenskim polkovodcem Gannibalom 3 Yak i bilshist ellinistichnih princiv Antioh zmalechku vchivsya vijskovij spravi i u bilsh doroslomu vici komanduvav vijskom Pid chas P yatoyi Sirijskoyi vijni u bitvi pri Panioni Antioh komanduvav katafraktariyami na pravomu flanzi selevkidskogo vijska Carevich zavchasno zajnyav pagorb sho nadalo jomu taktichnu perevagu Zavdyaki comu Antiohu vdalosya peremogti yegipetsku kavaleriyu pid kerivnictvom Ptolemeya sina Aeropa i zajti v til vorozhim sarisoforam V toj zhe chas voni buli atakovani z flangiv slonami i z frontu selekidskoyu pihotoyu v rezultati otochene yegipetske vijsko bulo znisheno Yak pidkreslyuye rosijskij doslidnik Arkadij Abakumov same vdale kerivnictvo kavaleriyeyu nadalo cij bitvi status hrestomatijnoyi 4 Pro uchast carevicha u vijni z Rimom vidomo lishe te sho vin vesnoyu 197 roku razom z bratom ta polkovodcyami Ardiyem ta Mitridatom poviv vijsko do Sard 5 U lyutomu berezni 193 roku Antioh buv priznachenij namisnikom verhnih satrapij ta vidpravivsya na shid do svoyih volodin Odnak jomu ne sudilosya tudi distatisya carevich nespodivano pomer pid chas podorozhi yak vvazhayut deyaki doslidniki vnaslidok neshasnogo vipadku Rimskij istorik Tit Livij zvinuvachuvav u jogo smerti Antioha III nachebto basilevs bachiv zagrozu svoyij vladi u osobi sina i nakazav yevnuham otruyiti Antioha Odnak suchasni doslidniki vvazhayut ce malojmovirnim carevich u svoyih listah pidkreslyuvav svoyu loyalnist do batka ta j sam Antioh III aktivno doluchav svoyih siniv do upravlinnya derzhavoyu 6 Versiyu Liviya vvazhayut propagandoyu spryamovanoyu proti Antioha III voroga Rimu i sho yiyi nadihnuv vchinok makedonskogo basilevsa Filippa V kotrij dijsno nakazav stratiti svogo sina Demetriya 7 Pislya smerti buv obozhnenim i v nadpisi z mista Teos nazvanij Antiohom Teosom tobto bogom 8 Rodina RedaguvatiBuv odruzhenij zi svoyeyu ridnoyu sestroyu Laodikoyu kotru zazvichaj ototozhnyuyut z Laodikoyu IV druzhinoyu Selevka IV Filopatora ta Antioha IV Epifana odnak isnuyut i inshi versiyi yiyi podalshoyi doli 9 10 Vesillya vidbulosya uzimku 196 195 rokiv u Antiohiyi abo Selevkiyi Piyeriyi Ce buv pershij shlyub mizh ridnimi bratom ta sestroyu u dinastiyi Selevkidiv kotrij zafiksovanij u dzherelah 6 U Selevkiyi bula znajdena pechatka iz zobrazhennyam podruzhzhya 11 Dostemenno ne vidomo chi mali Antioh z Laodikoyu ditej za versiyeyu voni buli batkami Nisi druzhini pontijskogo carya Farnaka I 12 prote yiyi takozh nazivayut dochkoyu Antioha III abo Antioha IV 13 Avstralijskij doslidnik Mark Passel visunuv gipotezu sho podruzhzhya malo dochku Laodiku kotra stala drugoyu druzhinoyu svogo dyadka Selevka IV 14 Moneta RedaguvatiU 1973 roci nimeckij doslidnik Tomas Fisher visloviv dumku sho na tetradrahmi Antioha III iz Nisibisa naspravdi zobrazhenij jogo starshij sin a sama moneta bula vikarbuvana u Tiri Naukovec pripustiv sho monograma kotra zobrazhena na moneti pov yazana z Tirom a cim mistom Antioh III stav voloditi u zrilomu vici V toj zhe chas na moneti zobrazhenij molodij pravitel kim mig buti lishe Antioh Molodshij 15 Teoriya mala pidtrimku sered naukovoyi spilnoti doki ne bula sprostovana Otto Morkgolmom u svoyij statti 16 Suchasni dovidniki viznayut yiyi monetoyu Antioha batka 17 Titulatura RedaguvatiV oficijnih dokumentah napisanih vlasnoruch Antioh Molodshij nazivav sebe Basilevs Antioh dav gr Basileys Ἀntioxos ale na vidminu vid batka kotrij pisav pro sebe u mnozhini vikoristovuvav odninu U dokumentah napisanih oboma pravitelyami stosovno carevicha vikoristovuyetsya termini sin dav gr yios ta sin i basilevs dav gr yios kai Basileys Pochinayuchi z pravlinnya Antioha III slovo yios stalo vikoristovuvatisya yak oficijnij titul spadkoyemcya basilevsa 18 Primitki Redaguvati Berzon 2015 s 54 56 Iossif 2007 s 66 Berzon 2015 s 57 58 Abakumov 2014 s 32 33 Berzon 2015 s 58 a b Alex McAuley Antiochus III www seleucid genealogy com angl Arhiv originalu za 22 lipnya 2018 Procitovano 20 lipnya 2018 Berzon 2015 s 60 61 Berzon 2014 s 111 Hollis 1996 s 163 Don Stone 29 12 2014 The Wives of the Sons of Antiochos III of Syria with Special Focus on the Evidence Reviewed by Iossif and Lorber 2007 ancientdescents com angl Arhiv originalu za 08 07 2017 Procitovano 20 lipnya 2018 Iossif 2007 s 67 Grainger 1997 s 52 Berzon 2015 s 59 60 Lucherini 2015 s 10 11 Fisher 1973 s 220 221 Morkholm 1984 s 184 186 Hoover 2009 s 95 Berzon 2014 s 110 114 Dzherela ta literatura RedaguvatiThomas Fisher A Coin Portrait of King Antiochus the Son and Co Regent of King Antiochus the Great angl The Numismatic Chronicle 1973 Vol 13 S 220 221 ISSN 2054 9202 JSTOR 42664678 Otto Morkholm The Alleged Portrait of Antiochus Son and Co Regent of Antiochus the Great angl The Numismatic Chronicle 1984 144 S 184 186 ISSN 2054 9202 JSTOR 42667388 Adrian S Hollis Laodice Mother of Eucratides of Bactria angl Zeitschrift fur Papyrologie und Epigraphik 1996 110 S 161 164 ISSN 0084 5388 JSTOR 20189683 John D Grainger A Seleukid Prosopography and Gazetteer angl Brill 1997 ISBN 9004107991 Panagiotis Iossif Catharine Lorber Laodikai and the Goddess Nikephoros angl L Antiquite Classique 2007 76 S 63 88 ISSN 0770 2817 JSTOR 41665635 Oliver David Hoover Handbook of Syrian Coins Royal and Civic Issues Fourth to First Centuries BC angl Lankaster London Classical Numismatic Group 2009 334 s ISBN 0980238749 9780980238747 Abakumov A A Poslednij triumf Antioha Velikogo bitva pri Panione 200 g do n e ros Parabellum novum 2014 2 35 S 29 37 ISSN 2308 9423 Berzon E M K voprosu o titulature sopravitelya v carstve Selevkidov ros Antiquitas aeterna 2014 4 S 105 118 ISSN 1994 9472 Berzon E M Antioh naslednik i sopravitel velikogo carya Antioha ros Problemy istorii filologii kultury 2015 2 S 52 64 ISSN 1992 0431 Renzo Lucherini The Children of Antiochos III A Revised Approach angl 2015 30 p Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Antioh Molodshij amp oldid 39629899