Антс Кальюранд (ест. Ants Kaljurand, 20 жовтня 1917, с. Нимме, тепер у складі м. Таллінн, Естонія — 13 березня 1951, м. Таллінн) — партизан естонського руху опору проти СРСР.
| Антс Кальюранд ест. Ants Kaljurand | |
|---|---|
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 20 жовтня 1917 с. Нимме, тепер у складі м. Таллінн, Естонія |
| Смерть | 13 березня 1951 (33 роки) м. Таллінн |
| Псевдо | «Грізний Антс» (ест. Hirmus Ants) |
| Військова служба | |
| Приналежність | Естонія |
| Рід військ | Лісові брати «Ліга збройного опору» (ест. RVL (Relvastatud Võitluse Liit) |
| Війни / битви | Друга світова війна |
| Антс Кальюранд у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Народився 20 жовтня 1917 року в селі Номме, яке зараз є частиною Таллінна. Дитинство провів у селі Теесу, поблизу Підули на острові Сааремаа. Закінчив початкову школу в Підулі.
В 1935 році переїхав до волості Ляенеранна повіту Пярнумаа щоб працювати на фермі. У 1938 році служив у Збройних силах Естонії.
Влітку 1941 року приєднався до Лісових братів та брав участь у нападах на радянські окупаційні війська у повітах Ляенемаа і Пярнумаа.
Протягом німецької окупації Естонії служив у парамілітарній організації Омакайтсе, воював проти радянських військ. У 1944 був заарештований та утримувався на острові Сааремаа, але у грудні цього ж року зумів втекти та знову приєднався до Лісових братів. Займав посаду місцевого командира у «Лізі збройного опору» (ест. RVL (Relvastatud Võitluse Liit), яку заснував Ендель Редліх в місцевості Соонтаґа.
24 червня 1949 Антс Кальюранд і двоє членів його загону були виявлені сплячими в лісі біля села Вийтра. Під час перестрілки Олександр Валтер і Арвед Пілл були важко поранені, Антс зазнав поранення багнетом і потрапив у полон.
Антс Кальюранд та його побратими Арвед Пілл і Юхан Метсаар були засуджені до смертної кари, яку привели у виконання 13 березня 1951 року.
Вшанування пам'яті Редагувати
10 липня 2011 року у волості Коонґа (волость) (повіт Пярнумаа) біля церкви Св. Михаїла встановлено пам'ятник Антсу Кальюранду за ініціативи місцевого відділення організації Кайтселійт.
Джерела Редагувати
- Valdek Kiiver, «Hirmus-Ants. Bandiit, kangelane, legend». Kirjastus Aja lood, Tartu 2010, 112 lk; ISBN 9789949210688
- Mati Mandel, «Kogu tõde Hirmus Antsust?», Eesti Ajaloomuuseum, Tallinn 2010, 240 lk; ISBN 9789985988947
- Mart Laar. War in the woods: Estonia’s struggle for survival, 1944—1956, p. 116 (англ.)