Антон Цайлінґер (20 травня 1945, Рід-ім-Іннкрайс, Австрія) — австрійський квантовий фізик, дослідник фундаментальних аспектів та застосувань квантової телепортації. Професор Віденського університету. Отримав одну третину Нобелівської премії з фізики 2022 року разом з Аленом Аспе та Джоном Клаузером «за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторство квантової інформаційної науки».
Антон Цайлінґер | |
---|---|
Anton Zeilinger | |
Народився | 20 травня 1945 (78 років) Рід-ім-Іннкрайс, Австрія |
Країна | Австрія |
Діяльність | фізик, квантовий фізик, викладач університету, письменник-документаліст |
Alma mater | Віденський університет |
Галузь | фізика |
Заклад | Віденський університет |
Науковий керівник | Гельмут Раухd |
Аспіранти, докторанти | Pan Jianweid Christoph Simond |
Членство | Леопольдина Австрійська академія наук Французька академія наук BBAW Європейська академія наук і мистецтв Національна академія наук США Сербська академія наук і мистецтв Європейська академія KaV Marco-Danubia Wiend The learned society of Slovakiad |
Відомий завдяки: | Квантова телепортація Експериментальна перевірка нерівностей Белла Стан Ґрінбергера — Хорна — Цайлінґера |
Нагороди | Золотий знак «За заслуги перед містом Віднем»d King Faisal International Prize in Scienced (2005) почесний доктор Гумбольдського університету в Берлініd (2005) Lorenz Oken Medald (2004) Wolfgang Paul Lectured (2007) Honorary doctor of the University of Gdańskd член Американського фізичного товариства[d] Наукова премія міста Віденьd (2000) Urania Medald (2013) Kardinal-Innitzer-Preisd Почесний доктор Інсбруцького університетуd (2022) Johannes Kepler Awardd |
Особ. сторінка | quantum.at/zeilinger |
Антон Цайлінґер у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Навчався у Віденському університеті, у якому також здобув докторський ступінь під науковим керівництвом Гельмута Рауха. В 1979 габілітувався в Технічному університеті Відня. Займав тимчасові наукові посади в Массачусетському технологічному інституті, Гумбольдтському університеті Берліна, Оксфордському університеті та Колеж де Франс.
1990 року став ординарним професором Інсбрукського університету і головою Інституту експериментальної фізики. Від 1999 призначений професором Віденського університету, де був також деканом фізичного факультету від 2006 до 2009.
Член Австрійської академії наук, а від 1 липня 2013 року її президент.
Наукова робота Редагувати
Антон Цайлінґер відомий передовсім своїми експериментами з квантової телепортації. Займається також застосуваннями квантової фізики, зокрема квантовою інформацією.
Початково Цайлінґер займався нейтронною інтерферометрією. Йому вдався експериментальний доказ зміни знаку частинки зі спіном 1/2. Цей ефект важливий для багатьох протоколів квантової інформації. Антон Цейлінґер продемонстрував квантовомеханічну інтерференцію на великих молекулах фулерену.
Визнання Редагувати
- 1998: член Австрійської академії наук
- 1999: Дійсний член Американського фізичного товариства
- 1999: Шредингеровська лекція (Трініті-коледж, Дублін)
- 2001: «Pour le Mérite» (Прусія)
- 2001: Австрійський почесний знак «За науку та мистецтво» (Австрія)
- 2003: Шредингеровська лекція (Імперський коледж Лондона)
- 2004: Премія Декарта
- 2005: Леопольдина
- 2005: Почесний член Словацької академії наук
- 2005: Іноземний член Сербської академії наук і мистецтв
- 2005: Міжнародна премія короля Фейсала
- 2005: Медаль Вільгельма Екснера
- 2007: Премія в галузі квантової електроніки та оптики[ru]
- 2008: International Quantum Communication Award[de]
- 2008: Медаль Ісаака Ньютона
- 2009: Великий офіцерський хрест ордена «За заслуги перед ФРН»
- 2009: Іноземний член Французької академії наук
- 2010: Премія Вольфа з фізики
- 2011: Член Європейської академії
- 2012: Дійсний член Американської асоціації сприяння розвитку науки
- 2014: Іноземний член Національної академії наук Білорусі
- 2014: Член Академії наук країн, що розвиваються
- 2015: Меморіальна лекція Манне Сігбана
- 2016: Іноземний член Російської академії наук
- 2016: Премія Вілліса Лемба[de]
- 2020: Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України — за видатні досягнення в галузі квантової електроніки та здійснення телепортації фотонів
Астероїд 48481 названий на честь Цайлінґера.
Примітки Редагувати
- https://www.ae-info.org/ae/User/Zeilinger_Anton
- Prof. Dr. Anton Zeilinger
- Прес-реліз: Нобелівська премія з фізики 2022
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
- . ras.ru. 14 червня 2016. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 2016-6-18.
- . www.nas.gov.ua (uk-UA). Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 28 травня 2021.
Посилання Редагувати
- (нім.)
- (нім.) Quantinger [ 28 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Блог А. Цайлінґера