Антиамериканські настрої в Росії

Історія поширення антиамериканських настроїв у Росії тягнеться з початку холодної війни. В СРСР антиамериканські погляди становили ідеологічне підґрунтя у системі освіти, наукових дослідженнях та інформаційній практиці.

Основною ідеєю поширення антиамериканських поглядів в сучасній Росії є перешкоджання глобалізації, вестернізації, американізації світу, уособленням чого є Сполучені Штати та їх культурний, політичний, економічний вплив на міжнародну спільноту.

Згідно з даними останніх опитувань жителів Росії, США очолюють список найбільш вороже налаштованих проти РФ країн..

Історія

Ще у 1920-х років лідер більшовиків Володимир Ленін характеризував американську двопартійну систему (тобто Республіканську та Демократичну партії) як «безглузді поєдинки між двома буржуазними партіями», які очолювали «хитрі мультимільйонери», що експлуатували американський пролетаріат .

Після Другої світової війни політичні суперечності між США та Радянським Союзом почали загострюватись. Як наслідок, в населення зростали антиамериканські настрої, підігріті державними засобами масової інформації.

Політика під час Холодної війни

Наприкінці 1940-х років Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу видав декілька указів, спрямованих на посилення антиамериканської пропаганди на території СРСР. До прикладу, в указі Центрального Комітету номер 148 від березня 1949 року міститься наступне:

Пункт 1. Організувати в газетах «Правда», «Известия», «Труд», «Литературная газета», «Комсомольская газета», журналі «Большевик» і прес-бюро ТАРС і газети «Правда» систематичне друкування матеріалів, статей, памфлетів, що викривають агресивні плани американського імперіалізму, антинародний характер суспільного і державного ладу США, розвінчують байки американської пропаганди про «процвітання» Америки, показують глибокі протиріччя економіки США, брехливість буржуазної демократії, маразм буржуазної культури і моралі сучасної Америки.

Оригінальний текст (рос.)

Организовать в газетах «Правда», «Известия», «Труд», «Литературная газета», «Комсомольская газета», журнале «Большевик» и пресс-бюро ТАСС и газеты «Правда» систематическое печатание материалов, статей, памфлетов, разоблачающих агрессивные планы американского империализма, антинародный характер общественного и государственного строя США, развенчивающих басни американской пропаганды о «процветании» Америки, показывающих глубокие противоречия экономики США, лживость буржуазной демократии, маразм буржуазной культуры и нравов современной Америки.

Пункт 15. В основу антиамериканської пропаганди по лінії друку, радіо і Всесоюзного товариства з поширення політичних і наукових знань покласти наступну тематику:

• Капіталістичні монополії США — натхненники політики агресії.
• США — головна опора для міжнародної реакції.
• Північноатлантичний пакт — знаряддя агресії англо-американського імперіалізму.
• Американські правлячі кола проти міжнародного співробітництва.
• Американські реакціонери в ролі «рятівників» капіталізму від комунізму.
• Що приніс «План Маршалла» народам Європи.
• США — міжнародна опора колоніального поневолення і колоніальних воєн.
• Американські імперіалісти — душителі свободи і незалежності народів.
• Народи світу не хочуть бути рабами американського імперіалізму.
• …

Оригінальний текст (рос.)

В основу антиамериканской пропаганды по линии печати, радио и Всесоюзного общества по распространению политических и научных знаний положить следующую тематику:

• Капиталистические монополии США — вдохновители политики агрессии.
• США — главный оплот международной реакции.
• Североатлантический пакт — орудие агрессии англо-американского империализма.
• Американские правящие круги против международного сотрудничества.
• Американские реакционеры в роли «спасателей» капитализма от коммунизма.
• Что принес «План Маршалла» народам Европы.
• США — международный оплот колониального порабощения и колониальных войн.
• Американские империалисты — душители свободы и независимости народов.
• Народы мира не хотят быть рабами американского империализма.
• …

⁣⁣⁣⁣⁣⁣

Зі свого боку, США проводили пропагандичну діяльність з критикою та висміюванням свого головного політичного опонента — СРСР. Антирадянська пропаганда в США була присутня в кіно, телебаченні, музиці, літературі та мистецтві. Антикомуністична політика в Сполучених Штатах також використовувалась в навчальних цілях: в школах дітям показували антирадянські ролики. Також публікувались антирадянські статті, один з яскравих прикладів — стаття «Як розпізнати комуніста» (англ. «How to Spot a Communist»).

В СРСР антиамериканська пропаганда базувалась на критиці внутрішньої політики США, соціальної несправедливості в американському суспільстві, викриванні імперіалістичного характеру їх зовнішньої політики, антиамериканські погляди становили ідеологічне підґрунтя у системі радянської освіти, наукових дослідженнях та інформаційній практиці на теренах всього СРСР.

Сучасна Росія

В сучасній Росії антиамериканські настрої спрямовані на:

• неприйняття США та їх зовнішньої політики, що загрожує суверенітету та національним або політичним ідентичностям інших народів («сувереннонаціоналістичний напрям»)
• засудження США за те, що вони не живуть за тими демократичними принципами, які проголошують («ліберальний напрям»);
• критика американського внутрішнього політичного устрою, в якому на першому місці стоїть вигода, а не саме суспільство («соціальний напрям»);

Основною ідеєю поширення антиамериканських поглядів є перешкоджання глобалізації, вестернізації, американізації світу, уособленням чого є Сполучені Штати та їх культурний, політичний, економічний вплив на міжнародну спільноту.

Дослідники Е. Ширяєв та В. Зубок виділяють три стадії трансформації антиамериканських настроїв на пострадянському просторі.

• «Старий» антиамериканізм, який був результатом офіційної ідеології часів СРСР, становив першу фазу, упродовж якої увага радянського суспільства акцентувалася на змаганні з США та неприйнятті усього «американського».
• «Медовий місяць» (кінець 1980-х — перша половина 1990-х рр.), був другою фазою, для якої було характерним зникнення «старого» антиамериканізму, послаблення негативних та прояви позитивних поглядів щодо США.
• «Новий» антиамериканізм (з кінця 1990-х рр.) знаменував собою третю фазу, перехід до якої був спричинений як низкою внутрішньополітичних та економічних факторів, так і станом російсько-американських відносин та міжнародним становищем.

Опитування

Список країн з якими в РФ склались найбільш напружені та ворожі стосунки згідно з останніми опитуваннями населення Росії.

Аналітичний центр «Левада» (2021)	Всеросійський центр вивчення суспільної думки (2019 р.)	Аналітичний центр «Левада» (2018)	Всеросійський центр вивчення суспільної думки (2018 р.)
Позиція Країна / регіон % 1 США 66 % 2 Україна 40 % 3 Велика Британія 29 % 4 Латвія 26 % 5 Польща 26 % 6 Литва 26 % 7 Німеччина 16 % 8 Грузія 16 %	Позиція Країна / регіон % 1 США 67 % 2 Україна 53 % 3 Велика Британія 25 % 4 Польща 12 % 5 Грузія 12 % 6 Німеччина 9 % 7 Латвія 7 % 8 Франція 5 %	Позиція Країна / регіон % 1 США 78 % 2 Україна 49 % 3 Велика Британія 38 % 4 Латвія 26 % 5 Польща 24 % 6 Литва 23 % 7 Німеччина 17 % 8 Естонія 15 %	Позиція Країна / регіон % 1 США 75 % 2 Україна 39 % 3 Велика Британія 33 % 4 Німеччина 14 % 5 Польща 11 % 6 Франція 8 % 7 Грузія 5 % 8 Латвія 5 %

Терміни антиамериканської пропаганди

Загниваючий Захід

«Загниваючий Захід» (рос. «Загнивающий запад») — термін, який використовувався в радянські часи для позначення соціального порядку та моральних норм у США та інших західних країнах, які нібито корумповані і швидко руйнуються зсередини.

Піндос

«Піндос» (рос. «Пиндос») — це зневажливий етнофолізм в російській мові, який використовується для позначення американців. Спочатку термін використовувався для позначення військовослужбовців США, але поступово став універсальним зневажливим терміном для позначення всіх американців. Деякі джерела стверджують, що в цьому значенні термін вперше широко почали застосували російські військовослужбовці під час війни в Косові. За словами російських солдатів, він ідеально підходив для «озброєного до зубів і боягузливого американського солдата». Пізніше з'явились також похідні терміни для позначення Сполучених Штатів, такі як «Піндосія» та «Піндостан» (рос. «Пиндосия», «Пиндостан»).

Євромайдан

Починаючи з 2014 року, після Євромайдану, світових реакцій на анексію Криму Російською Федерацією та проросійських заворушень 2014 року в Україні, у Росії виникла нова хвиля антиамериканських настроїв.

На організованій урядом демонстрації «Антимайдан» у лютому 2015 року, де зібралось близько 35 000 людей, в розправах майдану було звинувачено Сполучені Штати. Були вивішені банери «Помри, Америка», а також лунали промови, що: «Майдан — це посмішка американського посла, який, сидячи в своєму пентхаусі, з радістю спостерігає як брат вбиває брата». У липні 2015 року головний радник Володимира Путіна з питань безпеки Микола Патрушев заявив, що «це США розпочали конфлікт в Україні».

За даними опитувань незалежного центру «Левада», у січні 2015 року 81 % росіян мали негативні погляди на США. Це число майже вдвічі збільшилося за попередній рік, досягнувши найвищої позначки за весь час подібних опитувань, які вперше були проведені в 1988 році.

Див. також

• Американсько-російські відносини
• Антиамериканізм
• Протистояння Росії та Заходу

Примітки

1. ФОМ: Старый враг лучше новых двух [ 7 серпня 2021 у Wayback Machine.], FOM: An old enemy is better than two new
2. (ru-RU). Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 1 березня 2020. 
3. . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 1 березня 2020. 
4. . Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020. 
5. . Aeon (англ.). Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 3 березня 2020. 
6. . alphahistory.com. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 3 березня 2020. 
7. 'How to spot a Communist' (1947). alphahistory.com. Процитовано 4 березня 2020. 
8. . Архів оригіналу за 25 листопада 2019. Процитовано 5 березня 2020. 
9. . Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 5 березня 2020. 
10. . Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 5 березня 2020. 
11. (ru-RU). Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021. 
12. . wciom.ru (рос.). Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 1 березня 2020. 
13. Уэсли Кларк едва не разжег Третью мировую войну, утверждает британский генерал [ 5 травня 2021 у Wayback Machine.], Wesley Clark almost set off World War III, says British general.
14. Mills, Laura. . The Independent (Ireland). Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 1 квітня 2015. 
15. . TV Rain. Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 1 березня 2020. 
16. Azar, Ilya. . Meduza. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 1 квітня 2015. 
17. Patrushev, Nikolai; Kommersant, Elena Chernenko for. . the Guardian. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 17 липня 2015. 
18. . Levada Center. 9 лютого 2015. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 1 березня 2020. 
19. Birnbaum, Michael (8 березня 2015). . Washington Post. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 квітня 2015.