Антеклі́за (грец. αντι — проти; εγκλινω — відхиляти) — широке пологе підняття верств земної кори овальних або неправильно-округлих обрисів.
Протилежне — синекліза.
Антекліза розвивається внаслідок довготривалих тектонічних рухів, спрямованих переважно вгору, і є основною структурою платформ.
Ядро, або основу антеклізи становлять докембрійські породи фундаменту платформи. Похил верств на крилах антеклізи вимірюється частками градуса; потужність осадового комплексу на крилах менша, ніж у склепінчастій частині.
Спостерігаються часті перерви і випадання окремих верств осадових порід, іноді їх зовсім немає, і на поверхню виступає древній кристалічний фундамент, наприклад: Анабарська антекліза, Воронезька антекліза.
Література Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
| Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |