Анжуйська імперія (англ. Angevin Empire; фр. Empire Plantagenêt) — сучасна узагальнююча назва володінь англійських королів Анжуйської династії у XII та XIII століттях.
| Анжуйська імперія | |
| Прапор | Герб |
| Дата створення / заснування | 1154 |
|---|---|
| Офіційна мова | Давньофранцузька мова |
| Замінений на | Королівство Франція |
| Мова комунікації | Нормандська мова |
| Час/дата припинення існування | 1242 |
| Анжуйська імперія у Вікісховищі |
Королі з дому Плантагенетів поширювали свої володіння на територію, що охоплювала половину королівства Франція, все королівство Англію, частини Ірландії, Уельса, а також мали значний вплив на решті території Британських островів. Імперію було засновано Генріхом ІІ, який виступав як король Англії, граф Анжу та герцог Нормандії. У 1152 році завдяки шлюбу з Елеонорою Аквітанською, він став також правителем герцогства Аквітанія.
Слово «Імперія» використувується у назві державного утворення в умовному значенні, оскільки не повністю відповідає фактичному стану справ у часи існування утворення. Це редше була сукупність різних територій, успадкованих, отриманих або захоплених королями; невідомо, чи існувала на той час якась спільна об'єднуюча їх ідентичність, яка б виправдовувала позначення цієї сукупності володінь як «Імперії».
У часи найбільшого свого поширення, Анжуйська імперія включала в себе королівство Англію, Ірландію, герцогства Нормандію, Гасконь та Аквітанію, графства Анжу, Пуату, Мен, Турень, Сентонж, Ла Марш, Перигор, Лімузен, Нант та Керсі. Хоча герцогства та графства були васально підпорядковані королям Франції, контролювались та керувались вони королями Англії. Ця суперечність послужила одною з підвалин низки подальших конфліктів, які в майбутньому переросли на Столітню війну.