www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анастасьєв Олександр Констатинович Олександр Костянтинович Анастасьєв 23 травня 1837 Єлисаветград 15 серпня 1900 російсь

Анастасьєв Олександр Констатинович

Олександр Костянтинович Анастасьєв (23 травня 1837, Єлисаветград — 15 серпня 1900) — російський державний діяч, Пермський і Чернігівський губернатор, член Державної Ради.

Анастасьєв Олександр Констатинович
Народився 23 травня 1837(1837-05-23)
Єлисаветград, Бобринецький повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 15 серпня 1900(1900-08-15) (63 роки)
Любеч, Україна
Посада член Державної ради Російської імперії[d]
Рід House of Anastasievd

Біографія ред.

Народився 1837 року в Єлисаветграді, походив із дворян Херсонської губернії. Батько генерал-майор Костянтин Миколайович Анастасьєв (1792—1879), мати — Марія Павлівна Мавроміхалі (1809—1869), онука Стефана Мавроміхалі, керівника антитурецького повстання в Мореї. Сучасники вважали Анастасьєва незаконним сином генерала Ф. Трепова, завдяки якому він зробив блискучу кар'єру, хоч і був «викритий у сріблолюбстві та перелюбі» на самому початку своєї служби.

У службу вступив 3 червня 1854 року у Мінський піхотний полк. У грудні того ж року за активність у Кримській війні зроблений прапорщиком. За відзнаку та мужність надану при обороні Севастополя під час бомбардування 25 червня 1855 нагороджений орденом Святої Анни 4-го ступеня, з написом за хоробрість, а 22 вересня того ж року нагороджений орденом святого Станіслава 3-го ступеня з мечами. 4 травня 1866 року зарахований до управління генерал-поліцмейстера в Царстві Польському чиновником особливих доручень 6-го класу та наступного року нагороджений орденом Святого Станіслава 2-го ступеня з мечами. У цьому ж році призначений Щучинським повітовим начальником, брав активну участь у покращенні матеріального побуту училищ Щучинського округу.

4 березня 1877 призначений Плоцьким віце-губернатором, а з 3 вересня того ж року був так само головою плоцького тимчасового статистичного комітету, 19 травня 1881 призначений Тамбовським віце-губернатором, а 6 серпня 1882 Пермським губернатором. Анастасьєв виступав за проведення земських реформ, метою яких було посилення урядового контролю за діяльністю земських органів управління. Його ініціатива була відзначена імператором, який написав на одному зі звітів пермського губернатора: «Надто рано введено було земство в Пермській губернії». Сприяв якнайшвидшому завершенню будівництва залізниці до Сибіру, від Єкатеринбурга до Тюмені. На посаді губернатора Анастасьєв був категоричним до виникнення різних політичних організацій, діяльність яких мала антидержавний характер. Прибічник сильної виконавчої, ідеї якої рішуче проводив у життя, не зупиняючись перед необхідністю і тілесних покарань.

Перешкоджаючи діяльності організацій політичного спрямування, губернатор заохочував товариства, що діяли у сфері економічної взаємодопомоги та благодійності. Під час його управління виникли єврейське благодійне товариство, товариство допомоги семінаристам та взаємне допомога прикажчиків. Пермі. Сам Анастасьєв виступив ініціатором створення за губернського правління ощадно-позичкової каси. Багато губернатор та його дружина зробили для облаштування навчальних закладів, зокрема, у роки його правління було збудовано нову будівлю Маріїнської жіночої гімназії. Завдяки побажанням губернатора біля оперного театру у м. Пермі було розбито сквер, на пустельних вулицях міста посаджено дерева. Губернатор приділяв велику увагу благоустрою губернського міста Пермі.

У 1884 році брав участь у комісії під головуванням статс-секретаря Коханова, з перетворення місцевого управління в Імперії. 11 квітня 1885 призначений Чернігівським губернатором. Свої зусилля новий керуючий витрачав на благоустрій Чернігова, збереження його унікальних храмів, створення чудового хорового колективу, який виступав у Вознесенському храмі поблизу будинку губернатора. Цей храм, на жаль, втрачено. Соборний хор звався губернаторським. Анастасьєва обрали церковним старостою Спаського собору у Чернігові. 1889 року храму загрожувала руйнація. Щоб запобігти цьому, губернатор звернувся до чернігівців із проханням зібрати гроші для ремонту Спаської та Борисоглібської церков, відновлення фресок, іконостасів. Звернення Анастасьєва було складено у вигляді історичної довідки, що викликало у громадян почуття гордості за історію свого міста, за тих, хто спорудив ці архітектурні твори. 27 грудня 1889 року Чернігівський єпископ Веніамін висловив велику подяку начальнику губернії Анастасьєву «за таку ревну істинно-християнську дбайливість у пишноті одного з найдавніших храмів граду Чернігова». А за чотири роки до цих подій, 1885 року, з ініціативи губернатора влаштовано сквер на гімназійній площі. Тут 1900 року до столітнього ювілею О. Пушкіна було встановлено погруддя поета.

У 1891 році його підвищили до таємних радників. Анастасієв покинув Чернігова 22 липня 1892 року, коли його призначили членом Державної ради. Залишившись у Петербурзі, він продовжував впливати на справи в провінції Чернігів через провінційного предводителя дворянства графа Г. Милорадовича, з дружиною якого був у зв'язку. З 1 січня 1893 року він був присутній у Департаменті державної економіки, а з 1 січня 1894 року в Департаменті законів з 1900 року — у Департаменті цивільних та духовних справ. Адміністративна діяльність характеризується записом у щоденнику А. Богдановича від 20 лютого 1893 року:

Вчора Анастасьєв справив неприємне враження на нас своєю історією, як він був під час бунту холери: 200 людей були покарані різками... кожному дісталася сотня різок, навіть солдати, які не страждали від слабких нервів, і не могли винести це обурливе видовище. Анастасьєв розповів усе це з помітним задоволенням. Я думаю, не дай Боже Росії такого міністра, як Анастасьєв. За словами голови Чернігівської губернської земської управи В. М. Хижчякова, яодного разу він (Афанасьєв) увійшов до своєї зали, де сиділи кілька дам, які приїхали в гості щоб навідати його хвору дружину. Він розпочав розмову про те, наскільки погана зараз прислуга. Дружина прокурора обурювалася зухвалістю та різними провинами її кухарки. Коли прокуророва повернулася додому, то застала кухарку в істериці. Виявилося, що Афанасьєв, прослухавши поради прокурорової і бажаючи зробити люб’язність дамі, негайно наказав телефоном, щоб її кухарку випороли, що з великим натхненням було виконано з великим завзяттям.

Помер від розриву серця у маєтку графа Милорадовича Любечі Чернігівської губернії. Похований там же на цвинтарі Покровської церкви.

Сім'я ред.

Дружина — Тетяна Данилівна Шкляревич (1843-18.03.1890), дочка полтавського поміщика, сестра П. Шкларевича. Займалася благодійною діяльністю, була опікункою дитячого притулку та головою Чернігівського благодійного товариства. Завдяки її старанням у дитячому притулку відбулася реорганізація внутрішнього порядку, підвищився матеріальний стан, було відремонтовано приміщення та храм на честь св. Марії Магдалини. Благодійне товариство, кероване Анастасьєвою, надало допомогу понад 100 бідним. Серед них 50 дітей та 20 старих та жінок, понад 30 бідних щомісяця отримували грошову допомогу. Про Тетяну Данилівну писали так: «Вона, не маючи сили переходити з однієї кімнати в іншу, забувала свої страждання, щоб думати в стражданнях інших і вишукувати засоби до полегшення долі останніх, на що здатні мало хто». Померла від сухот, відспівували її в чернігівській Вознесенській церкві. Похована в маєтку Каргівка Кам'янця-Подільського повіту. Діти:

  • Ксенія (22.06.1863—31.12.1952; Одеса), одружена з генералом Дмитром Петровичем Казнаковим (пом. 1892), у другому шлюбі за Платоном Михайловичем Якубовим.
  • Тетяна (25.09.1865—1924), одружена з Іллею Едуардовичем Ліснером (1862— ?).

Примітки ред.

  1. Похоронен в Одессе на Старом кладбище.
  2. Дневник А. А. Половцова за 1893 год // ГА РФ. Фонд 583. Оп. №. 1. ед. хр. 68. С. 27.
  3. Три последних самодержца
  4. Ф. 679. Оп.10 Д. 2036.// Метрические книги села Любече Покровской церкви.
  5. Ф. 679. Оп.10 Д. 533. С. 38.// Метрические книги Вознесенской церкви г. Чернигова.

Джерела ред.

  • Альманах современных русских государственных деятелей. — СПб.: Тип. Исидора Гольдберга, 1897. — С. 184—185.

Література ред.

  • Попп И. А. А. К. Анастасьев // Вопросы истории. — 2014. — № 2. — С. 82—90.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oleksandr Kostyantinovich Anastasyev 23 travnya 1837 Yelisavetgrad 15 serpnya 1900 rosijskij derzhavnij diyach Permskij i Chernigivskij gubernator chlen Derzhavnoyi Radi Anastasyev Oleksandr KonstatinovichNarodivsya 23 travnya 1837 1837 05 23 Yelisavetgrad Bobrineckij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer 15 serpnya 1900 1900 08 15 63 roki Lyubech UkrayinaPosada chlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi d Rid House of Anastasievd Zmist 1 Biografiya 2 Sim ya 3 Primitki 4 Dzherela 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiya red Narodivsya 1837 roku v Yelisavetgradi pohodiv iz dvoryan Hersonskoyi guberniyi Batko general major Kostyantin Mikolajovich Anastasyev 1792 1879 1 mati Mariya Pavlivna Mavromihali 1809 1869 onuka Stefana Mavromihali kerivnika antitureckogo povstannya v Moreyi Suchasniki vvazhali Anastasyeva nezakonnim sinom generala F Trepova zavdyaki yakomu vin zrobiv bliskuchu kar yeru hoch i buv vikritij u sriblolyubstvi ta perelyubi na samomu pochatku svoyeyi sluzhbi 2 U sluzhbu vstupiv 3 chervnya 1854 roku u Minskij pihotnij polk U grudni togo zh roku za aktivnist u Krimskij vijni zroblenij praporshikom Za vidznaku ta muzhnist nadanu pri oboroni Sevastopolya pid chas bombarduvannya 25 chervnya 1855 nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni 4 go stupenya z napisom za horobrist a 22 veresnya togo zh roku nagorodzhenij ordenom svyatogo Stanislava 3 go stupenya z mechami 4 travnya 1866 roku zarahovanij do upravlinnya general policmejstera v Carstvi Polskomu chinovnikom osoblivih doruchen 6 go klasu ta nastupnogo roku nagorodzhenij ordenom Svyatogo Stanislava 2 go stupenya z mechami U comu zh roci priznachenij Shuchinskim povitovim nachalnikom brav aktivnu uchast u pokrashenni materialnogo pobutu uchilish Shuchinskogo okrugu 4 bereznya 1877 priznachenij Plockim vice gubernatorom a z 3 veresnya togo zh roku buv tak samo golovoyu plockogo timchasovogo statistichnogo komitetu 19 travnya 1881 priznachenij Tambovskim vice gubernatorom a 6 serpnya 1882 Permskim gubernatorom Anastasyev vistupav za provedennya zemskih reform metoyu yakih bulo posilennya uryadovogo kontrolyu za diyalnistyu zemskih organiv upravlinnya Jogo iniciativa bula vidznachena imperatorom yakij napisav na odnomu zi zvitiv permskogo gubernatora Nadto rano vvedeno bulo zemstvo v Permskij guberniyi Spriyav yaknajshvidshomu zavershennyu budivnictva zaliznici do Sibiru vid Yekaterinburga do Tyumeni Na posadi gubernatora Anastasyev buv kategorichnim do viniknennya riznih politichnih organizacij diyalnist yakih mala antiderzhavnij harakter Pribichnik silnoyi vikonavchoyi ideyi yakoyi rishuche provodiv u zhittya ne zupinyayuchis pered neobhidnistyu i tilesnih pokaran Pereshkodzhayuchi diyalnosti organizacij politichnogo spryamuvannya gubernator zaohochuvav tovaristva sho diyali u sferi ekonomichnoyi vzayemodopomogi ta blagodijnosti Pid chas jogo upravlinnya vinikli yevrejske blagodijne tovaristvo tovaristvo dopomogi seminaristam ta vzayemne dopomoga prikazhchikiv Permi Sam Anastasyev vistupiv iniciatorom stvorennya za gubernskogo pravlinnya oshadno pozichkovoyi kasi Bagato gubernator ta jogo druzhina zrobili dlya oblashtuvannya navchalnih zakladiv zokrema u roki jogo pravlinnya bulo zbudovano novu budivlyu Mariyinskoyi zhinochoyi gimnaziyi Zavdyaki pobazhannyam gubernatora bilya opernogo teatru u m Permi bulo rozbito skver na pustelnih vulicyah mista posadzheno dereva Gubernator pridilyav veliku uvagu blagoustroyu gubernskogo mista Permi U 1884 roci brav uchast u komisiyi pid golovuvannyam stats sekretarya Kohanova z peretvorennya miscevogo upravlinnya v Imperiyi 11 kvitnya 1885 priznachenij Chernigivskim gubernatorom Svoyi zusillya novij keruyuchij vitrachav na blagoustrij Chernigova zberezhennya jogo unikalnih hramiv stvorennya chudovogo horovogo kolektivu yakij vistupav u Voznesenskomu hrami poblizu budinku gubernatora Cej hram na zhal vtracheno Sobornij hor zvavsya gubernatorskim Anastasyeva obrali cerkovnim starostoyu Spaskogo soboru u Chernigovi 1889 roku hramu zagrozhuvala rujnaciya Shob zapobigti comu gubernator zvernuvsya do chernigivciv iz prohannyam zibrati groshi dlya remontu Spaskoyi ta Borisoglibskoyi cerkov vidnovlennya fresok ikonostasiv Zvernennya Anastasyeva bulo skladeno u viglyadi istorichnoyi dovidki sho viklikalo u gromadyan pochuttya gordosti za istoriyu svogo mista za tih hto sporudiv ci arhitekturni tvori 27 grudnya 1889 roku Chernigivskij yepiskop Veniamin visloviv veliku podyaku nachalniku guberniyi Anastasyevu za taku revnu istinno hristiyansku dbajlivist u pishnoti odnogo z najdavnishih hramiv gradu Chernigova A za chotiri roki do cih podij 1885 roku z iniciativi gubernatora vlashtovano skver na gimnazijnij ploshi Tut 1900 roku do stolitnogo yuvileyu O Pushkina bulo vstanovleno pogruddya poeta U 1891 roci jogo pidvishili do tayemnih radnikiv Anastasiyev pokinuv Chernigova 22 lipnya 1892 roku koli jogo priznachili chlenom Derzhavnoyi radi Zalishivshis u Peterburzi vin prodovzhuvav vplivati na spravi v provinciyi Chernigiv cherez provincijnogo predvoditelya dvoryanstva grafa G Miloradovicha z druzhinoyu yakogo buv u zv yazku Z 1 sichnya 1893 roku vin buv prisutnij u Departamenti derzhavnoyi ekonomiki a z 1 sichnya 1894 roku v Departamenti zakoniv z 1900 roku u Departamenti civilnih ta duhovnih sprav Administrativna diyalnist harakterizuyetsya zapisom u shodenniku A Bogdanovicha vid 20 lyutogo 1893 roku nbsp Vchora Anastasyev spraviv nepriyemne vrazhennya na nas svoyeyu istoriyeyu yak vin buv pid chas buntu holeri 200 lyudej buli pokarani rizkami kozhnomu distalasya sotnya rizok navit soldati yaki ne strazhdali vid slabkih nerviv i ne mogli vinesti ce oburlive vidovishe Anastasyev rozpoviv use ce z pomitnim zadovolennyam Ya dumayu ne daj Bozhe Rosiyi takogo ministra yak Anastasyev Za slovami golovi Chernigivskoyi gubernskoyi zemskoyi upravi V M Hizhchyakova yaodnogo razu vin Afanasyev uvijshov do svoyeyi zali de sidili kilka dam yaki priyihali v gosti shob navidati jogo hvoru druzhinu Vin rozpochav rozmovu pro te naskilki pogana zaraz prisluga Druzhina prokurora oburyuvalasya zuhvalistyu ta riznimi provinami yiyi kuharki Koli prokurorova povernulasya dodomu to zastala kuharku v isterici Viyavilosya sho Afanasyev prosluhavshi poradi prokurorovoyi i bazhayuchi zrobiti lyub yaznist dami negajno nakazav telefonom shob yiyi kuharku viporoli sho z velikim nathnennyam bulo vikonano z velikim zavzyattyam 3 nbsp Pomer vid rozrivu sercya u mayetku grafa Miloradovicha Lyubechi Chernigivskoyi guberniyi Pohovanij tam zhe na cvintari Pokrovskoyi cerkvi 4 Sim ya red Druzhina Tetyana Danilivna Shklyarevich 1843 18 03 1890 5 dochka poltavskogo pomishika sestra P Shklarevicha Zajmalasya blagodijnoyu diyalnistyu bula opikunkoyu dityachogo pritulku ta golovoyu Chernigivskogo blagodijnogo tovaristva Zavdyaki yiyi starannyam u dityachomu pritulku vidbulasya reorganizaciya vnutrishnogo poryadku pidvishivsya materialnij stan bulo vidremontovano primishennya ta hram na chest sv Mariyi Magdalini Blagodijne tovaristvo kerovane Anastasyevoyu nadalo dopomogu ponad 100 bidnim Sered nih 50 ditej ta 20 starih ta zhinok ponad 30 bidnih shomisyacya otrimuvali groshovu dopomogu Pro Tetyanu Danilivnu pisali tak Vona ne mayuchi sili perehoditi z odniyeyi kimnati v inshu zabuvala svoyi strazhdannya shob dumati v strazhdannyah inshih i vishukuvati zasobi do polegshennya doli ostannih na sho zdatni malo hto Pomerla vid suhot vidspivuvali yiyi v chernigivskij Voznesenskij cerkvi Pohovana v mayetku Kargivka Kam yancya Podilskogo povitu Diti Kseniya 22 06 1863 31 12 1952 Odesa odruzhena z generalom Dmitrom Petrovichem Kaznakovim pom 1892 u drugomu shlyubi za Platonom Mihajlovichem Yakubovim Tetyana 25 09 1865 1924 odruzhena z Illeyu Eduardovichem Lisnerom 1862 Primitki red Pohoronen v Odesse na Starom kladbishe Dnevnik A A Polovcova za 1893 god GA RF Fond 583 Op 1 ed hr 68 S 27 Tri poslednih samoderzhca F 679 Op 10 D 2036 Metricheskie knigi sela Lyubeche Pokrovskoj cerkvi F 679 Op 10 D 533 S 38 Metricheskie knigi Voznesenskoj cerkvi g Chernigova Dzherela red Almanah sovremennyh russkih gosudarstvennyh deyatelej SPb Tip Isidora Goldberga 1897 S 184 185 Literatura red Popp I A A K Anastasev Voprosy istorii 2014 2 S 82 90 Posilannya red Enciklopediya Permskij kraj Arhivovano 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Lyudi i knigi Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Permskij regionalnyj server nedostupne posilannya z Maj 2018 Biografiya Biografiya otca Zhurnaly XV ocherednogo Solikamskogo uezdnogo zemskogo sobraniya Vyatka 1884 s 517 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Anastasyev Oleksandr Konstatinovich amp oldid 40425938