Амстердамський договір (англ. Treaty of Amsterdam) — результат міжурядової конференції, яка розпочала свою роботу на засіданні Європейської Ради в Турині 29 березня 1996 р. Договір ухвалено на засіданні Європейської Ради в Амстердамі 16-17 червня 1997 р.; 2 жовтня 1997 р. його підписали міністри закордонних справ п'ятнадцяти держав-членів.
| Амстердамський договір | |
|---|---|
| Тип | міжнародний договір |
| Підготовлено | 2 жовтня 1997 |
| Місце | Амстердам |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Набрав чинності 1 травня 1999 р. після ратифікації в усіх державах-членах згідно з національними конституційними вимогами.
Вніс істотні зміни в договір про ЄС, котрий був підписаний в Маастрихті у 1992 році. Чітко прописані умови вступу до Європейського союзу, включена Шенгенська угода. Також змінена нумерація статей і параграфів установчих договорів.
Основні положення Амстердамського договору Редагувати
- ЄС було оголошено простором свободи, безпеки, справедливості, і саме тому механізм Шенгенської "Угоди про ліквідацію прикордонного контролю на внутрішніх кордонах спільноти" був інкорпорований в юридичний і інституційний механізм союзу. Питання внутрішньої безпеки залишилися у винятковому веденні національних держав, Велика Британія, Ірландія і Данія отримали право не брати участі в новій системі;
- були встановлені обов'язки всіх держав-членів строго дотримуватися і охороняти фундаментальні права людини, запобігати будь-якій дискримінації; постраждалі громадяни мають право на юридичний захист з боку Суду ЄС;
- значно підвищена роль Європейського Парламенту (ЄП);
- розвинені і уточнені принципи субсидіарності і траспарентності; проголошено право кожного громадянина отримувати будь-яку інформацію від інститутів ЄС;
- надана нова редакція положень, що стосуються охорони навколишнього середовища, охорони здоров'я, захисту прав споживача, співпраці правоохоронних органів, боротьби з шахрайством і т.д .;
- більш виразно сформовані сфери правосуддя і поліцейського співробітництва у кримінальних справах;
- введено посаду Високого представника з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки.
Хронологія розвитку ЄС Редагувати
Після закінчення Другої світової війни суверенні європейські країни уклали договори і, таким чином, співпрацювали та узгоджували політику (або об’єднували суверенітет) у дедалі більшій кількості сфер, у проєкті європейської інтеграції чи побудові Європи (франц. la construction européenne). Нижче наведено юридичне заснування Європейського Союзу (ЄС) — основну основу для цього об’єднання. ЄС успадкував багато своїх теперішніх обов'язків від Європейських Співтовариств (ЄС), які були засновані в 1950-х роках у дусі Декларації Шумана.
| Підписаний Діє з Документ | 1948 1948 Брюссельський договір | 1951 1952 Паризький договір | 1954 1955 Поправки до Брюссельського договору | 1957 1958 Римські договори | 1965 1967 Договір злиття | 1975 Н/Д Висновки Європейської ради | 1985 1985 Шенгенська угода | 1986 1987 Єдиний європейський акт | 1992 1993 Маастрихтський договір | 1997 1999 Амстердамський договір | 2001 2003 Ніццький договір | 2007 2009 Лісабонська угода | |
| Підвалини Європейського Союзу: | |||||||||||||
| Європейські спільноти | |||||||||||||
| Європейська спільнота з атомної енергії (Євратом) | |||||||||||||
| Європейська спільнота з вугілля та сталі (ЄСВС) | Термін дії договору минув у 2002 р. | Європейський Союз (ЄС) | |||||||||||
| Європейська економічна спільнота (ЄЕС) | |||||||||||||
| Шенгенська угода | Європейська спільнота (ЄС) | ||||||||||||
| Співробітництво TREVI (тероризм, радикалізм, екстремізм та міжнародне насильство) | Правосуддя та внутрішні справи | ||||||||||||
| Співробітництво між поліцією та правосуддям у кримінальних справах | |||||||||||||
| Європейська політична співпраця | Спільна зовнішня та безпекова політика (СЗБП) | ||||||||||||
| Неконсолідовані органи | Західноєвропейський союз (ЗЄС) | ||||||||||||
| Припинив існування у 2011 р. | |||||||||||||
Література Редагувати
- І. О. Мінгазутдінов. Амстердамський договір 1997 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Посилання Редагувати
- Глосарій термінів Європейського Союзу [ 18 квітня 2007 у Wayback Machine.]