Аль-Харіс аль-Харраб (бл. 445–531) — малік Кінди у 473—531 роках. На нетривалий час перетворив свою державу на одну з потужніших Аравійського півострова, але зрештою зазнав поразки від Сасанідів. Його лакаб (прізвисько) аль-Харраб перекладається як «Воїтель».
Життєпис Редагувати
Син маліка Амра Аль-Максура ібн Худжра. Народився 445 року. 473 року спадкував батькові, але його старшим співволодарем був родич Шархабіль ібн Хасан. Ймовірно згодом відсторонив того від влади, але перебрав односібне панування над Кіндою після природньої смерті Шархабіля.
Першим важливим кроком, що суттєво підняло його авторитет стало залагодження конфліктів між племенами бакр і тагліб (відома як війна Аль-Басус). 474 року виступив проти Аль-Асуада, маліка Лахмідів, якому завдав поразки. Зумів дійти до кордонів Сасанідської держави.
З 497 року почав напади на Візантійську Палестину. Можливо діяв спільно з Гассанідами. Проте зрештою зазнав поразки від дукса Романа. Втім напади тривали до 501 року, коли зрештою було укладено мирний договір з імператором Анастасієм I, за яким Аль-Харіс отримав статус філарха. 502 року атакував аль-Хіру, столицю Лахмідів, яку захопив та пограбував, але не зміг закріпитися.
Скориставшись смертю Імру-ль-Кайса III, маліка Лахмідів, атакував його наступника Аль-Мунзіра III. За однією версією переміг останнього, який втік під захист шахиншаха Кавад I. Останній змусив Аль-Харіса відступити та визнати свою зверхність. За іншою версією шахиншах повалив Аль-Мунзіра III за те, що той відмовився прийняти маздакизм, а Аль-Харіс погодився і отримав володіння Лахмідів. Втім ймовірнішею є перша версія. Напевне однією з умов миру з Сасанідами стало прийняття маліком Кінди маздакізму. Разом з тим аль-Мунзір III одружився з донькою аль-Харіса на ім'я Хінд. Аль-Харіс також отримав частку держави Лахмідів на південь від Хіри. Це сталося близько 521 року.
У 525 році розділив державу на 4 частини: Асад, Тагліб, Бакріт, Кайс і Кінана, де поставив намісниками своїх синів — Худжра, Шарабіля, Саламу і Маадкарібу відповідно. В цей час Аксум завдав тяжкої поразки Хим'яру, союзнику Кінди, де загинув Зу Навас. У 528 році почалася нова війна з Лахмідами. Але тепер аль-Харіс оборонялася. Того ж року кіндитські війська зазнали нищівної поразки від спільних дій Лахмідів та Сасанідів. У 529 році візантійці перестали допомагати у війні з Лахмідами. 531 року вимушен був тікати на південь, де був вбитий або загинув внаслідок нещасного випадку. Його сини Худжр, Салама і Шарабіль почали війну між собою.
Джерела Редагувати
- Hoyland, Robert G. (2001). Arabia and the Arabs: From the Bronze Age to the coming of Islam. London and New York: Routledge. ISBN 0-415-19534-9.
- Olinder, Gunnar (1927). The Kings of Kinda of the Family of Ākil al-Murār. Lund: Hakan Ohlsson.
- Shahid, Irfan (1995). Byzantium and the Arabs in the Sixth Century: Volume I, Part 1: Political and Military History. Washington, D.C.: Dumbarton Oaks Research Library and Collection. ISBN 0-88402-214-5.