Альціон рудолобий Охоронний статусУразливий МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини

?

Альціон рудолобий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина:	Рибалочкові (Alcedinidae)
Рід:	Чорнодзьобий альціон (Todiramphus)
Вид:	Альціон рудолобий

Біноміальна назва

Todiramphus winchelli
(Sharpe, 1877)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Halcyon winchelli
Todirhamphus winchelli

Посилання

Вікісховище:	Todiramphus winchelli
Віківиди:	Todiramphus winchelli
ITIS:	692692
МСОП:	22683291
NCBI:	1651858

Альціо́н рудолобий (Todiramphus winchelli) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Ендемік Філіппін. Вид названий на честь американського геолога Ньютона Хораса Вінчелла^[en].

Опис ред.

Довжина птаха становить 25 см. У самців верхня частина тіла синювато-чорна, голова і надхвістя яскраво-сині. Нижня частина тіла біла. Лоб рудий, на задній частині шиї рудий "комірець". Дзьоб міцний, чорнуватий, знизу біля основи світлий. Забарвлення самиць подібне до забарвлення самців, однак груди і боки у них мають охристо-оранжевий відтінок. Забарвлення молодимх птахів подібне до забарвлення самиць, однак дещо тьмяніше. У представників підвиду T. w. nigrorum на боках грудей є чорні плями, самиці підвиду T. w. nesydrionetes вирізняються оранжевими грудьми, що розділяють білувате горло і живіт.

Підвиди ред.

Виділяють п'ять підвидів:

T. w. nigrorum (Hachisuka, 1934) — центральні і східні Філіппіни (Вісайські острови);
T. w. nesydrionetes (Parkes, 1966) — північ центральних Філіппін (острови Ромблон^[de], Сібуян і Таблас);
T. w. mindanensis (Parkes, 1966) — острів Мінданао;
T. w. winchelli (Sharpe, 1877) — острів Басілан;
T. w. alfredi (Oustalet, 1890) — архіпелаг Сулу.

Поширення і екологія ред.

Рудолобі альціони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться великими комахами, павуками і дрібними хребетними. Гніздяться в гніздах деревних термітів.

Збереження ред.

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція рудолобих альціонів становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2022.
Sharpe, R. B. (1877). . Transactions of the Linnean Society of London. 2 1: 318. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 408. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Fry, C. Hilary; Fry, Kathie (2010). . Bloomsbury. с. 162–163. ISBN 9781408135259. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022. {{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр |orig-year= (довідка)
Kennedy, Robert S.; Gonzales, Pedro C.; Dickinson, Edward C.; Miranda, Hector C. Jr; Fisher, Timothy H. (2000). . Oxford University Press. с. 203–204. ISBN 9780198546689. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
Parkes, Kenneth C. (1966). . Bulletin of the British Ornithologists' Club 86: 82–86. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2022.

[Sharpe-2] Sharpe, R. B. (1877). . Transactions of the Linnean Society of London. 2 1: 318. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[4] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 408. ISBN 978-1-4081-2501-4.

[Fry_&_Fry-5] Fry, C. Hilary; Fry, Kathie (2010). . Bloomsbury. с. 162–163. ISBN 9781408135259. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022. {{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр |orig-year= (довідка)

[Kennedy_et_al-6] Kennedy, Robert S.; Gonzales, Pedro C.; Dickinson, Edward C.; Miranda, Hector C. Jr; Fisher, Timothy H. (2000). . Oxford University Press. с. 203–204. ISBN 9780198546689. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.

[ioc-7] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.

[Parkes-8] Parkes, Kenneth C. (1966). . Bulletin of the British Ornithologists' Club 86: 82–86. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.