Альціон погнпейський Охоронний статусУразливий МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Твари

?

Альціон погнпейський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина:	Рибалочкові (Alcedinidae)
Рід:	Чорнодзьобий альціон (Todiramphus)
Вид:	Альціон погнпейський

Біноміальна назва

Todiramphus reichenbachii
(Hartlaub, 1852)

Посилання

Вікісховище:	Todiramphus reichenbachii
Віківиди:	Todiramphus reichenbachii
МСОП:	22726585
NCBI:	2231592

Альціо́н погнпейський (Todiramphus reichenbachii) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Ендемік Федеративних Штатів Мікронезії. Вид названий на честь німецького ботаніка й орнітолога Людвіга Райхенбаха. Раніше вважався конспецифічним з мікронезійським альціоном.

Опис ред.

Погнпейський альціон

Довжина птаха становить 20 см. Верхня частина голови рудувато-іржаста, на обличчі тонка чорна «маска», що переходить у чорну смугу на задній частині шиї. Верхня частина тіла блискуча, зеленувато-синя, нижня частина тіла біла. Дзьоб міцний, чорний, знизу рожевуватий.

Поширення і екологія ред.

Погнпейські альціони є ендеміками острова Понпеї. Вони живуть у мангрових і тропічних лісах, на узліссях і в садах.

Збереження ред.

МСОП класифікує цей вид як уразливий. За оцінками дослідників, популяція погнпейських альціонів становить від 10 до 20 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, а також можлива поява на островах інвазивних бурих бойг.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
Todiramphus reichenbachii у базі Avibase.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 332. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Джерела ред.

Kesler, D.C., and S.M. Haig. 2007. «Territoriality, prospecting, and dispersal in cooperatively breeding Micronesian Kingfishers [ 26 травня 2019 у Wayback Machine.].» Auk 124:381-395.
Kesler, D.C., and S. M. Haig. 2005. «Microclimate and nest site selection in Micronesian kingfishers [ 13 квітня 2022 у Wayback Machine.].» Pacific Science 59:499-508.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.

[2] Todiramphus reichenbachii у базі Avibase.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.

[4] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 332. ISBN 978-1-4081-2501-4.