www.wikidata.uk-ua.nina.az

Альфонсо V король Арагону У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Альфонсо Альфо нсо V кат Alfons el Magnanim ісп

Альфонсо V (король Арагону)

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Альфонсо.

Альфо́нсо V (кат. Alfons el Magnanim;ісп. Alfonso V el Magnanimo; 1396— 27 червня 1458) — король Арагону, Валенсії, Майорки, Сардинії та Сицилії (1416-1458). Король Неаполю (1442—1458). Представник Трастамарського дому. Народився в Медіні, Кастилія. Син арагонського короля Фернандо I і альбуркеркської графині Леонори. Прізвисько — Великодушний (кат. el Magnanim

Альфонсо V
1416 — 1458
Попередник: Фернандо I
Наступник: Хуан II
 
Народження: 24 лютого 1396 або 1396
Медіна-дель-Кампо, Кастильська Корона
Смерть: 27 червня 1458 або 1458
Кастель-дель-Ово, Неаполь, Арагонське королівство
Поховання: Tomb of Alphonse V of Aragond
Країна: Кастильська Корона і Арагонське королівство
Релігія: християнство
Рід: Трастамара
Батько: Фернандо I
Мати: Леонора Альбуркеркська
Шлюб: Марія Кастильська, королева Арагона
Діти: Фердинанд I, Maria of Aragond, Ferdinand of Aragond і Eleonorad
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія ред.

Інфант ред.

Альфонсо народився близько 1396 року в Медіні-дель-Кампо, Кастилія. Він був сином арагонського короля Фернандо I та його дружини, альбуркеркської графині Леонори.

Альфонсо здобув класичну освіту. У 1414 році отримав титул герцога Жирони і спадкоємця трону. У 1415 році призначається регентом Сицилійського королівства.

Король Арагону ред.

В 1416 році після смерті батька став новим королем. Основою його політики було розширення в бік Середземномор'я. Спочатку відбулося приборкання Сардинії. У 1420 році відбулося захоплення Кальві на Корсиці.

У 1423 році було пограбовано Марсель у відповідь на дії Людовика III Анжуйского, графа Прованса на півдні Італії. Втім в цей час знать Арагону, Валенсії та Каталонії стали вимагати видалення кастильців з королівської адміністрації, підкреслювати свої особливі привілеї, відмовлялися сплачувати податки, необхідні королю.

У 1446 року відправив війська, які знову окупували Сардинію, яку у 1420-1430-х роках окупували генуезці при підтримці графства Прованс. У 1450 році сталося велике повстання селян на о. Майорці, у 1453—1454 роках тривало повстання у м. Пальма. Водночас почалися потужні виступи селян в Каталонії за скасування залежності. На деякий час король пішов на піступки, втім у 1456 році скасував рішення 1455 року, а у 1457 році відновив попереднє рішення. Водночас в містах графства Барселони точилася боротьба між королівською адміністрацію і місцевими магістратами.

Боротьба за Неаполь ред.

Бездітна Неаполітанська королева Джованна II попросила допомоги у Альфонсо V у війні проти Людовика Анжуйського, пообіцявши його за це всиновити і зробити своїм спадкоємцем.

У жовтні 1420 року король висадився в Неаполі, отримав титул герцога Калабрії і спадкоємця Неаполітанського королівства. Тоді вдалося перетягнути на свій бік кондотьєра Муціо Аттендоло де Сфорца. Але 1423 року Альфонсо посварився з Джованною II, намагаючись її повалити. Незабаром між ними почалася війна. Арагонські війська при підтримці герцога Мілану Філіпо Марії Вісконті були вигнані з Італії, а Джованна II оголосила спадкоємцем Людовика III Анжуйського, а потім його брата Рене.

У 1432 році розпочав нову війну. У 1434 році король окупував більшу частину Неаполітанської держави. Після смерті неаполітанської королеви в 1435 році Альфонсо V розпочав війну проти Рене Анжуйського, спадкоємця Людовика III. Того ж року флот на чолі з королем зазнав поразки від генуезького флоту, потрапивши у полон. Після цього Генуя відправила Альфонсо своєму сюзерену — Філіпо Марії Вісконті. З останнім Альфонсо V вдалося потоваришувати і у 1436 році повернутися до Гаети на півдні.

У 1438 році Альфонсо V розпочав нову кампанію проти Рене Анжуйського, який захопив Абруцці й Кампанії. До 1439 року арагонцям вдалося захопити міста Аверса, Салерно, Беневенто, Манфредонья і Бітонто.

У 1442 році арагонці захопили весь південь Апеннінського півострова, і 1443 року Альфонсо V зайняв трон Неаполя. Він не був талановитим правителем, але італійці любили його, оскільки при ньому закінчилися усобиці і настав мир.

Він перевіз до Неаполя свій двір і переконав переселитися туди багатьох арагонських і сицилійських аристократів. Уклав союз з Венеційською республікою для боротьби з Генуєю, яка підтримувала Рене Анжуйського, що намагався захопити Неаполь.

Останні роки ред.

З 1450 року став готуватися до захоплення Генуї. Водночас було укладено союз Мамелюцьким султанатом в Єгипті, що сприяло піднесенню міст королівств Неаполя і Валенсії. У 1451 році надав підтримку албанському князю Скандербегу, який визнав зверхність Альфонсо V.

Помер у 1458 році. Неаполітанський трон він заповів бастарду Фердинандо (Ферранте), а Арагон, Сицилію і Сардинію — молодшому брату Хуану, який був фактичним правителем цих земель при Альфонсо V.

Характеристика ред.

Альфонсо V шанував людей науки і мистецтва, оточив себе розкішшю і уславився своїми любовними пригодами.

Сім'я ред.

1. Дружина — Марія, донька Енріке III, короля Кастилії і Леону

Дітей не було

2. Коханка — Джиралдона Карліно

Діти:

  • Фердинанд (1423—1494), король Неаполя у 1458—1494 роках
  • Марія (д/н—1449), дружина Леонелло д'Есте, маркиза Феррари
  • Леонора (д/н), дружина Маріано Марціано, герцога Скуілаче

Примітки ред.

  1. ↑ BeWeB
    d:Track:Q77541206
  2. Альфонсъ // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 47–55.
    d:Track:Q21282453d:Track:Q4532135d:Track:Q656d:Track:Q106559748
  3. ↑ Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  4. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326

Джерела ред.

  • Mikaberidze, Alexander. Conflict and Conquest in the Islamic World: A Historical Encyclopedia. vol.1 (en anglès). ABC-CLIO, 2011, p. 69. ISBN 1598843370.
  • Ernesto Pontieri, Alfonso il Magnanimo re di Napoli : 1435—1458, Napoli 1975.
  • Emilio Sáez, Raoul Manselli und Walter Rüegg: Alfons I. (V.). In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 1, Artemis & Winkler, München/Zürich 1980, ISBN 3-7608-8901-8, Sp. 401—403.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альфонсо V (король Арагону)

  • Cawley, Charles. Aragon, kings. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Alfonso Alfo nso V kat Alfons el Magnanim isp Alfonso V el Magnanimo 1396 27 chervnya 1458 korol Aragonu Valensiyi Majorki Sardiniyi ta Siciliyi 1416 1458 Korol Neapolyu 1442 1458 Predstavnik Trastamarskogo domu Narodivsya v Medini Kastiliya Sin aragonskogo korolya Fernando I i alburkerkskoyi grafini Leonori Prizvisko Velikodushnij kat el MagnanimAlfonso VKorol Aragonu1416 1458Poperednik Fernando INastupnik Huan II Narodzhennya 24 lyutogo 1396 1 abo 1396 Medina del Kampo Kastilska KoronaSmert 27 chervnya 1458 2 1 abo 1458 Kastel del Ovo Neapol Aragonske korolivstvoPohovannya Tomb of Alphonse V of AragondKrayina Kastilska Korona i Aragonske korolivstvoReligiya hristiyanstvoRid TrastamaraBatko Fernando I 3 Mati Leonora Alburkerkska 3 Shlyub Mariya Kastilska koroleva Aragona 3 Diti Ferdinand I Maria of Aragond Ferdinand of Aragond i Eleonorad 4 Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Infant 1 2 Korol Aragonu 1 3 Borotba za Neapol 1 4 Ostanni roki 2 Harakteristika 3 Sim ya 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaBiografiya red Infant red Alfonso narodivsya blizko 1396 roku v Medini del Kampo Kastiliya Vin buv sinom aragonskogo korolya Fernando I ta jogo druzhini alburkerkskoyi grafini Leonori Alfonso zdobuv klasichnu osvitu U 1414 roci otrimav titul gercoga Zhironi i spadkoyemcya tronu U 1415 roci priznachayetsya regentom Sicilijskogo korolivstva Korol Aragonu red V 1416 roci pislya smerti batka stav novim korolem Osnovoyu jogo politiki bulo rozshirennya v bik Seredzemnomor ya Spochatku vidbulosya priborkannya Sardiniyi U 1420 roci vidbulosya zahoplennya Kalvi na Korsici U 1423 roci bulo pograbovano Marsel u vidpovid na diyi Lyudovika III Anzhujskogo grafa Provansa na pivdni Italiyi Vtim v cej chas znat Aragonu Valensiyi ta Kataloniyi stali vimagati vidalennya kastilciv z korolivskoyi administraciyi pidkreslyuvati svoyi osoblivi privileyi vidmovlyalisya splachuvati podatki neobhidni korolyu U 1446 roku vidpraviv vijska yaki znovu okupuvali Sardiniyu yaku u 1420 1430 h rokah okupuvali genuezci pri pidtrimci grafstva Provans U 1450 roci stalosya velike povstannya selyan na o Majorci u 1453 1454 rokah trivalo povstannya u m Palma Vodnochas pochalisya potuzhni vistupi selyan v Kataloniyi za skasuvannya zalezhnosti Na deyakij chas korol pishov na pistupki vtim u 1456 roci skasuvav rishennya 1455 roku a u 1457 roci vidnoviv poperednye rishennya Vodnochas v mistah grafstva Barseloni tochilasya borotba mizh korolivskoyu administraciyu i miscevimi magistratami Borotba za Neapol red Bezditna Neapolitanska koroleva Dzhovanna II poprosila dopomogi u Alfonso V u vijni proti Lyudovika Anzhujskogo poobicyavshi jogo za ce vsinoviti i zrobiti svoyim spadkoyemcem U zhovtni 1420 roku korol visadivsya v Neapoli otrimav titul gercoga Kalabriyi i spadkoyemcya Neapolitanskogo korolivstva Todi vdalosya peretyagnuti na svij bik kondotyera Mucio Attendolo de Sforca Ale 1423 roku Alfonso posvarivsya z Dzhovannoyu II namagayuchis yiyi povaliti Nezabarom mizh nimi pochalasya vijna Aragonski vijska pri pidtrimci gercoga Milanu Filipo Mariyi Viskonti buli vignani z Italiyi a Dzhovanna II ogolosila spadkoyemcem Lyudovika III Anzhujskogo a potim jogo brata Rene U 1432 roci rozpochav novu vijnu U 1434 roci korol okupuvav bilshu chastinu Neapolitanskoyi derzhavi Pislya smerti neapolitanskoyi korolevi v 1435 roci Alfonso V rozpochav vijnu proti Rene Anzhujskogo spadkoyemcya Lyudovika III Togo zh roku flot na choli z korolem zaznav porazki vid genuezkogo flotu potrapivshi u polon Pislya cogo Genuya vidpravila Alfonso svoyemu syuzerenu Filipo Mariyi Viskonti Z ostannim Alfonso V vdalosya potovarishuvati i u 1436 roci povernutisya do Gaeti na pivdni U 1438 roci Alfonso V rozpochav novu kampaniyu proti Rene Anzhujskogo yakij zahopiv Abrucci j Kampaniyi Do 1439 roku aragoncyam vdalosya zahopiti mista Aversa Salerno Benevento Manfredonya i Bitonto U 1442 roci aragonci zahopili ves pivden Apenninskogo pivostrova i 1443 roku Alfonso V zajnyav tron Neapolya Vin ne buv talanovitim pravitelem ale italijci lyubili jogo oskilki pri nomu zakinchilisya usobici i nastav mir Vin pereviz do Neapolya svij dvir i perekonav pereselitisya tudi bagatoh aragonskih i sicilijskih aristokrativ Uklav soyuz z Venecijskoyu respublikoyu dlya borotbi z Genuyeyu yaka pidtrimuvala Rene Anzhujskogo sho namagavsya zahopiti Neapol Ostanni roki red Z 1450 roku stav gotuvatisya do zahoplennya Genuyi Vodnochas bulo ukladeno soyuz Mamelyuckim sultanatom v Yegipti sho spriyalo pidnesennyu mist korolivstv Neapolya i Valensiyi U 1451 roci nadav pidtrimku albanskomu knyazyu Skanderbegu yakij viznav zverhnist Alfonso V Pomer u 1458 roci Neapolitanskij tron vin zapoviv bastardu Ferdinando Ferrante a Aragon Siciliyu i Sardiniyu molodshomu bratu Huanu yakij buv faktichnim pravitelem cih zemel pri Alfonso V Harakteristika red Alfonso V shanuvav lyudej nauki i mistectva otochiv sebe rozkishshyu i uslavivsya svoyimi lyubovnimi prigodami Sim ya red Dokladnishe Trastamarskij dimBatko Fernando I 1380 1416 korol Aragonu 1412 1416 Matir Leonora 1374 1435 donka alburkerkskogo grafa Sancho1 Druzhina Mariya donka Enrike III korolya Kastiliyi i LeonuDitej ne bulo2 Kohanka Dzhiraldona KarlinoDiti Ferdinand 1423 1494 korol Neapolya u 1458 1494 rokah Mariya d n 1449 druzhina Leonello d Este markiza Ferrari Leonora d n druzhina Mariano Marciano gercoga SkuilachePrimitki red a b BeWeB d Track Q77541206 Alfons Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 2 S 47 55 d Track Q21282453d Track Q4532135d Track Q656d Track Q106559748 a b v Kindred Britain d Track Q75653886 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326Dzherela red Mikaberidze Alexander Conflict and Conquest in the Islamic World A Historical Encyclopedia vol 1 en angles ABC CLIO 2011 p 69 ISBN 1598843370 Ernesto Pontieri Alfonso il Magnanimo re di Napoli 1435 1458 Napoli 1975 Emilio Saez Raoul Manselli und Walter Ruegg Alfons I V In Lexikon des Mittelalters LexMA Band 1 Artemis amp Winkler Munchen Zurich 1980 ISBN 3 7608 8901 8 Sp 401 403 Posilannya red nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Alfonso V korol Aragonu Cawley Charles Aragon kings Medieval Lands database Foundation for Medieval Genealogy Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Alfonso V korol Aragonu amp oldid 40133683