Одеса (альпіністський клуб)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Одеса (значення).

Альпклуб «Одеса» — український альпіністський клуб з однойменного міста. Створений на базі альпсекції ДСТ «Авангард» в 1975 році. Президент клубу з 1995 року — Симоненко Валентин Костянтинович.

Історія

Кримсько-Кавказький Гірський Клуб (1890—1918)

Голови правління К.-К.г.к.

Року	Голова правління
1890—1891	Ростовцев Н. Я.
1891—1892	Долинський Л. П.
1892—1894	Фан-дер-Фліт М. Ф.
1894—1913	Бертьє-Делагард О. Л.
1914—1917	Молчанов Є. Ф.

Прабатьком сучасного альпіністського клубу прийнято вважати Кримський Гірський Клуб, який виник 25 січня 1890 р.. У 1905 році клуб було перейменовано на Кримсько-Кавказький.

Правління клубу знаходилося в Одесі і в різні роки мало 8 підлеглих йому відділень, найбільшим з яких було Ялтинське.

Основними напрямками діяльності клубу були: туристично-екскурсійний і науковий. У клубі функціонували дві робочі секції: екскурсійна секція влаштувала всі екскурсії клубу, сприяла роботі учених і туристам, організовувала іногородні екскурсії; музейна секція відала музеєм клубу, розширенням його експозицій, їх систематизацією.

Чисельність за весь час існування клубу склала понад 1400 членів. Серед почесних членів клубу значилися велика княгиня Ольга Олександрівна, принц Ольденбурзький Петро Олександрович, тимчасовий одеський губернатор Христофор Христофорович Рооп, Таврійський губернатор П. М. Лазарєв. Почесним головою клубу в 1902 р. було обрано принца Олександра Петровича Ольденбурзького.

Клуб видавав свій періодичний журнал «Записки Крымско-Кавказского Клуба» і бюлетень «Жизнь Крымско-Кавказского Клуба». Крім того видавалися окремі роботи наукового, туристського, альпіністського та краєзнавчого характеру. Особливу роль у популяризації туризму зіграв, виданий клубом в 1904 р. «Путеводитель по горам Кавказа».

З початком Першої світової війни в діяльності клубу настав спад. Громадянська війна в Росії та іноземна військова інтервенція привели до його закриття в 1918 р.

Епоха Блещунова (1936—1975)

У 1936 році з ініціативи О. В. Блещунова створюється перша одеська секція альпінізму. І вже наступного року одесити здійснюють сходження на Казбек, в 1938 р. — на легендарну Ушбу. У ці роки з'являються перші кавалери значка «Альпініст СРСР». Узимку 1939 р. відбулася перша одеська альпініада зі сходженням на вершину Джантуган. Значимою виявилася Памірська експедиція 1940 р.. На висоті 6000 м було організовано високогірну лабораторію, де вивчався вплив висоти на організм людини й досліджувалися питання фотосинтезу. Крім того, під час експедиції було здійснено ряд першосходжень і розплутано «загадку Гармо» — сплетіння гірських хребтів Паміру. Під час підготовки до другої Памірської експедиції в 1941 р. почалася німецько-радянська війна, і альпсекція призупинила свою діяльність.

В 1947 р. секція знову запрацювала спочатку під керівництвом Анатолія Ковбасюка. Через рік його змінив Андрій Шевальов. А з 1951 р. і до 1976 р. з невеликою перервою альпінізм в Одесі очолював О. В. Блещунов. У ці роки стрімко починає розвиватися висотний і спортивний альпінізм. Так, в 1958 році одесити сходять на свій перший семитисячник — пік Леніна. У 1960 році одеська команда під керівництвом Віктора Лівшиця стає першими чемпіонами України з альпінізму. Надалі цей успіх неодноразово буде повторений в різних альпіністських класах.

Участь одеських альпіністів у гімалайських експедиціях

Рік	Вершина	Висота, м	Експедиція
1990	Еверест	8848	СРСР, США, Китай
1991	Нанда-Деві	7816	Індійсько-українська
1993	Канченджанга	8586	Міжнародна
1994	К2, Каракорум	8611	Одеська
1995	Броуд-пік, Каракорум	8047	Одеська
1996	Аннапурна	8095	Українська
1997	Чо-Ойю Нангапарбат	8201 8126	Одеська
1998	Пуморі Ама-Даблам	7161 6856	Українська
1999	Еверест	8848	Українська
2000	Шишабангма Чо-Ойю	8012 8201	Українська
2001	Манаслу	8156	Українська
2002	Лхоцзе Дхаулагірі	8516 8167	Одеська
2003	Хідден-пік, Каракорум	8068	Українська
2004	Макалу	8463	Міжнародна
2010	Макалу	8463	Українська

Альпклуб «Одеса» (1975 — сьогодення)

На базі альпсекції добровільного спортивного товариства «Авангард» в 1975 році створюється Альпклуб «Одеса». І вже в 1976 році одеські альпіністи завойовують срібні медалі чемпіонату СРСР. Сходження на вершину Мижиргі в 1983 році вперше зробило одеситів чемпіонами СРСР. Виділяється серед інших досягнень сходження 1987 року по новому маршруту 6-ї категорії складності по Північній стіні на Хан-Тенгрі, яке також принесло клубу золоті медалі чемпіонату СРСР.

Гімалаї для клубу відкрив Мстислав Горбенко, перший одесит, що зійшов в рамках міжнародної експедиції «Сходження Миру»^[en] на Еверест. Згодом саме гімалайський напрямок став пріоритетним для всього українського альпінізму.

У 1993 і 1994 рр. одеситами підкорені 3-тя і 2-га вершини світу: Канченджанґа і K2.

Починаючи з 1996 року збірна команда України на базі альпклубу «Одеса» за підтримки провідних альпіністів проводить національні гімалайські експедиції. Серед них найбільш виділяється Перша українська національна експедиція «Еверест-99», в рамках якої на Евересті побувала 3 українці, в тому числі Владислав Терзиул і одесит Василь Копитко.

Взяли участь у першій українській національній експедиції «Еверест-99» у 1999 році, по класичному маршруту з півночі.

Досягнення

Чемпіонат СНД

Класс
Висотно-технічний клас	2007	2009
Скельний клас	2009, 2010
Технічний клас	2010
Всього, медалей	4	1

Чемпіонат СРСР

Клас
Висотний клас	1987	1976, 1980
Висотно-технічний клас	1977
Льодово-сніжний клас	1983, 1988	1984, 1989	1983, 1985
Скельний клас	1986
Технічний клас	1978	1981, 1982
Всього, медалей	3	7	4

Чемпіонат УРСР

Клас
Висотний клас	1965, 1974, 1981
Висотно-технічний клас	1967, 1980
Зимовий клас	1989
Клас траверсів	1962, 1964, 1965, 1970
Скельний клас	1987
Технічний клас	1960, 1961, 1966, 1982, 1985, 1989
Всього, медалей	17

Чемпіонат України

Клас
Висотний клас	1992
Зимовий клас	1994, 2002, 2009, 2010
Клас малих гір	1993, 1999, 2000, 2001, 2003, 2007	1999, 2002, 2005, 2007, 2008	2009
Скельний клас	2000, 2001, 2004, 2007, 2009, 2010	2001, 2002	1995, 1996, 1997, 1998, 2007, 2009
Технічний клас	1999, 2000, 2003, 2005, 2006, 2008, 2009	1999, 2003, 2009, 2010	2005
Всього, медалей	24	11	8

За час існування клуб виховав: 3 Заслужених тренери України, 2 Заслужених майстри спорту, 5 майстрів спорту міжнародного класу, 56 майстрів спорту СРСР та України, 12 «Сніжних барсів», 114 інструкторів альпінізму.

Скеледром

УТБ «Скеледром» — це навчально-тренувальна база альпіністського клубу «Одеса». Вона розташована біля самого берега моря між пляжами «Аркадія» і «Чкаловський». На території знаходиться великий скелелазний стенд зі штучним рельєфом висотою 15 м, з різними трасами (від 5а до 8б).

Цікаві факти

• Серед почесних членів Кримсько-Кавказького гірського клубу числився колишній президент США Теодор Рузвельт і Бухарський емір Сеїд-Абдул-Ахад-Хан.

Див. також

• Блещунов Олександр Володимирович
• Горбенко Мстислав Мстиславович
• Симоненко Валентин Костянтинович
• Терзиул Владислав Олександрович

Література

• Горбенко М. М., Симоненко В. К. От Говерлы до Эвереста (очерк истории одесского альпинизма) // Восхождение мира на Эверест. — Одесса: ОКФА, 1994. — С. 123—143. — isbn 5-7707-6304-3
• Чопп И. Л. Ведущие к вершинам. — Одесса, 2004. — 104 с.
• Чопп И. Л. Крымско-Кавказский горный клуб. — Одесса: Электра, 2000. — 96 с. — isbn 5-7707-93-68-XIII

Примітки

1. Чопп И. Л. Так начинался горный туризм и альпинизм // Крымско-Кавказский горный клуб. — Одесса: Электра, 2000. — С. 6-28. — ISBN 5-7707-93-68-XIII
2. . regiment.ru. Архів оригіналу за 10 грудня 2011. Процитовано 25 вересня 2014. 
3. Биография Долинского Льва Павловича
4. . culture.pskov.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 25 вересня 2014. 
5. Голоцван К. В. Крымско-Кавказский горный клуб ^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
6. Меркулов В. А. Путеводитель по горам Кавказа. — СПб., 1904.
7. Яценко В. С. В горах Памира. — Гос. изд. географ. лит-ры. — 1950.
8. Горбенко М. М. Восхождение мира на Эверест. — Одесса: ОКФА, 1994. — С. 144. — ISBN 5-7707-6304-3.
9. . terzyul.info. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 25 вересня 2014. 
10. . terzyul.info. Архів оригіналу за 12 січня 2016. Процитовано 25 вересня 2014. 
11. . Архів оригіналу за 22 травня 2010. Процитовано 25 вересня 2014. 
12. . Архів оригіналу за 25 травня 2009. Процитовано 25 вересня 2014. 

Посилання

• Другий сайт альпклубу «Одеса» [ 16 серпня 2012 у Wayback Machine.]