Альвгейм — у германо-скандинавській міфології палац бога Фрейра і житло світлих альвів. Один з дев'яти світів скандинавського міфологічного всесвіту
У Старшій і Молодшій Еддах цей світ описується як «одне з найпрекрасніших небесних жител», чиє населення «прекрасніше сонця».
Етимологія назви Альвгейм (Alfheimir давньоскандинавською) очевидна: «alf» означає «Альв», а «heimr» — земля, територія. Тобто дослівно «Альвгейм» означає «земля альвів». Також існує альтернативна назва Альвгейм — Льюсальвгейм (Ljusalfheimir), проте етимологія основи «ljus» невідома.
В еддичних текстах часто згадуються темні альви (гноми), тоді як про Альвів з Альвгейму сказано дуже мало. У «Пісні про Велунд» згадується власне Велунд, як великий коваль і король альвів.
Повітряний, легкий і світлий Альвгейм має свій природний антипод — Свартальвгейм, світ темних альвів, який розташовується під землею. Альви Свартальвгейму так і називаються — темні альви, гноми або цверги. При цьому альвів з Альвгейму в еддичних текстах називають просто «альви», без визначення «світлі». Це особливо цікаво, тому що по ісландським повір'ям, які існували аж до кінця XX століття, альви (або ельфи) живуть не в небесах, а в пагорбах.
Промови Грімніра (пер. Віталій Кривоніс) Редагувати
4 Земля є щаслива,
я бачив, лежить
близько до асів та альвів,
а у Трудхеймі
житиме Тор
до загину богів.
5 Ідалір — зветься
тая місцина,
де Улль звів чертоги,
Альвгейм даровано
в давні часи
Фрейрові сильними
Примітки Редагувати
- Королев, Кирилл (2007). Скандинавская мифология. Энциклопедия (російська). Мидгард, Эксмо. ISBN 5-699-05245-3.
- Мифологический словарь/Гл. ред. Мелетинский Е. М. — М.: Советская энциклопедия, 1990 г.- 672 с.