www.wikidata.uk-ua.nina.az

Альберт Гайм 12 квітня 1849 31 серпня 1937 швейцарський геолог відомий своєю тритомною Geologie der Schweiz 12 Народився

Альберт Гайм

Альберт Гайм (12 квітня 1849 – 31 серпня 1937) — швейцарський геолог, відомий своєю тритомною Geologie der Schweiz.

Альберт Гайм
Народився 12 квітня 1849(1849-04-12)[…]
Цюрих, Швейцарія
Помер 31 серпня 1937(1937-08-31)[…] (88 років)
Цюрих, Швейцарія
Поховання Cemetery Sihlfeldd
Країна  Швейцарія
Діяльність геолог, викладач університету, письменник-документаліст
Alma mater Федеральна вища технічна школа Цюриха (1871)
HU Berlin
Федеральна вища технічна школа Цюриха (1869)
Галузь геологія
Заклад Цюрихський університет
Федеральна вища технічна школа Цюриха
Аспіранти, докторанти Berend George Escherd
Ulrich Grubenmannd
Членство Лондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Академія наук СРСР
Американська академія мистецтв і наук
Національна академія деї Лінчеї
Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd
Російська академія наук
Леопольдина
Національна академія наук США
Брати, сестри Ernst Heimd
У шлюбі з Марія Гайм-Фьоґтлін
Діти Arnold Heimd
Родичі Heinrich Freudweilerd і Anna Susanna Friesd
Нагороди Wollaston Medal (1904)
Marcel Benoist Prize (1923)
Foreign Member of the Royal Society
 Альберт Гайм у Вікісховищі

Народжений у Цюриху, здобув освіту в Цюрихському та Берлінському університетах. Дуже рано він зацікавився фізичними особливостями Альп, і у віці шістнадцяти років зробив модель для групи Теді. Це привернуло увагу Арнольда Ешера фон дер Лінта, якому Гайм був зобов'язаний за велику підтримку та геологічні інструкції в цій галузі.

У 1873 році він став професором геології в політехнічній школі в Цюріху, а в 1875 році — професором геології в університеті. Того ж року він одружився з Марією Гайм-Фьоґтлін, першою жінкою-лікаркою Швейцарії. У 1882 році призначений директором Геологічної служби Швейцарії, а в 1884 році в Бернському університеті йому присвоєно почесний ступінь доктора філософії.

Він особливо відзначився своїми дослідженнями будови Альп і висвітленням структури гірських масивів загалом. Він простежив складчастість від малих до великих етапів і проілюстрував чудові складчасті та насунуті розломи в численних розрізах і за допомогою графічних малюнків. Його початково хибне тлумачення Ґларнських Альп як результату згортання, а не великого розлому насуву, він визнав помилковим у 1901 році, що не применшило його надзвичайно суттєвого внеску.

Його праця Mechanismus der Gebirgsbildung (1878) зараз вважається класичною, і вона надихнула професора Ч. Лапворта на його блискучі дослідження Шотландського нагір'я (див. Geol. Mag., 1883). Значну увагу Гайм приділяв також льодовиковим явищам альпійських областей. У 1904 році Лондонське геологічне товариство присудило йому медаль Волластона, а в 1905 році він став членом Королівської академії наук Швеції.

Постійний кінетичний коефіцієнт тертя, який контролює рух пірокластичних потоків і лавин, названо коефіцієнтом Гайма на честь Альберта Гайма. На його честь також назвали хребет Дорсум Гайм на Місяці.

У 1908 році, на 25-річчя заснування Швейцарського кінологічного клубу, Франц Шертенліб показав двох короткошерстих бернських зенненгундів Гайму, захиснику швейцарських зенненгундів. Гайм визнав їх представниками старого, зниклого великого гірського собаки, предки якого були дуже поширені по всій Європі де їх розводили як сторожових, тяглових та вівчарських собак.

Гайм був експертом із зенненгундів і сприяв та заохочував їх розведення. Ці зусилля привели до відновлення породи. У 1909 році собаки були визнані як окрема порода Швейцарським кінологічним клубом і внесені як «Grosser Schweizer Sennenhund» у том 12 Швейцарської племінної книги. Перший клуб породи був створений у 1912 році для популяризації великого швейцарського зенненгунда. Бернський зенненгунд і великий швейцарський зенненгунд є двома з чотирьох характерних порід собак швейцарського пасовищного кластера, яких врятував від вимирання та відродив Шертенліб наприкінці 1800-х років.

Примітки ред.

  1. Bailey, E. B. (1939). Professor Albert Heim. 1849-1937. Obituary Notices of Fellows of the Royal Society 2 (7): 470–474. doi:10.1098/rsbm.1939.0006. 
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. ↑ SIKART — 2006.
    d:Track:Q683543d:Track:Q2256716
  4. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  5. ↑ Гейм Альберт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  6. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  7. Albert Heim - The Mathematics Genealogy Project
  8. ↑ Albert Heim (1849–1937)
  9. verschiedene Autoren Neue Deutsche Biographie — Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 1953. — Vol. 8 (1969). — S. 264–265. — doi:10.1163/9789004337862_LGBO_COM_140215
    d:Track:Q222784d:Track:Q1419226d:Track:Q2818964
  10. Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
    d:Track:Q70d:Track:Q642074
  11. ↑ https://www.deutsche-biographie.de/pnd118773658.html#ndbcontent
  12. Heim, Albert. Geologie der Schweiz. C. H. Tauchnitz. Процитовано 31 травня 2017. 
  13.  Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні: Hugh Chisholm, ред. (1911) «Heim, Albert von St Gallen» // Encyclopædia Britannica (11th ed.) V. 13 Cambridge University Press p. 213  (англ.)
  14. Richard Fortey (2005). Alps. The Earth. HarperCollins. с. 97–99. ISBN 9780307574336. 
  15. ↑ Fédération Cynologique Internationale for Dogs Worldwide. Процитовано May 4, 2010. 
  16. Ostrander, Elaine A. (2007). The Dog and its Genome. CSHL Press. с. 141. ISBN 9780879697815. Процитовано May 1, 2010. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Albert Gajm 12 kvitnya 1849 31 serpnya 1937 shvejcarskij geolog vidomij svoyeyu tritomnoyu Geologie der Schweiz 12 Albert GajmNarodivsya 12 kvitnya 1849 1849 04 12 2 3 Cyurih Shvejcariya 5 Pomer 31 serpnya 1937 1937 08 31 5 3 88 rokiv Cyurih Shvejcariya 5 Pohovannya Cemetery SihlfelddKrayina ShvejcariyaDiyalnist geolog vikladach universitetu pismennik dokumentalistAlma mater Federalna visha tehnichna shkola Cyuriha 1871 6 7 8 HU Berlin Federalna visha tehnichna shkola Cyuriha 1869 8 Galuz geologiyaZaklad Cyurihskij universitet Federalna visha tehnichna shkola CyurihaAspiranti doktoranti Berend George Escherd Ulrich Grubenmannd 6 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya deyi Lincheyi Korolivska akademiya nauk i literaturi v Geteborzid Rosijska akademiya nauk Leopoldina Nacionalna akademiya nauk SShABrati sestri Ernst Heimd 9 U shlyubi z Mariya Gajm Fogtlin 10 Diti Arnold Heimd 11 Rodichi Heinrich Freudweilerd 11 i Anna Susanna FriesdNagorodi Wollaston Medal 1904 Marcel Benoist Prize 1923 Foreign Member of the Royal Society 1 Albert Gajm u VikishovishiNarodzhenij u Cyurihu zdobuv osvitu v Cyurihskomu ta Berlinskomu universitetah Duzhe rano vin zacikavivsya fizichnimi osoblivostyami Alp i u vici shistnadcyati rokiv zrobiv model dlya grupi Tedi Ce privernulo uvagu Arnolda Eshera fon der Linta yakomu Gajm buv zobov yazanij za veliku pidtrimku ta geologichni instrukciyi v cij galuzi U 1873 roci vin stav profesorom geologiyi v politehnichnij shkoli v Cyurihu a v 1875 roci profesorom geologiyi v universiteti Togo zh roku vin odruzhivsya z Mariyeyu Gajm Fogtlin pershoyu zhinkoyu likarkoyu Shvejcariyi U 1882 roci priznachenij direktorom Geologichnoyi sluzhbi Shvejcariyi a v 1884 roci v Bernskomu universiteti jomu prisvoyeno pochesnij stupin doktora filosofiyi 13 Vin osoblivo vidznachivsya svoyimi doslidzhennyami budovi Alp i visvitlennyam strukturi girskih masiviv zagalom Vin prostezhiv skladchastist vid malih do velikih etapiv i proilyustruvav chudovi skladchasti ta nasunuti rozlomi v chislennih rozrizah i za dopomogoyu grafichnih malyunkiv Jogo pochatkovo hibne tlumachennya Glarnskih Alp yak rezultatu zgortannya a ne velikogo rozlomu nasuvu vin viznav pomilkovim u 1901 roci sho ne primenshilo jogo nadzvichajno suttyevogo vnesku 14 Jogo pracya Mechanismus der Gebirgsbildung 1878 zaraz vvazhayetsya klasichnoyu i vona nadihnula profesora Ch Lapvorta na jogo bliskuchi doslidzhennya Shotlandskogo nagir ya div Geol Mag 1883 Znachnu uvagu Gajm pridilyav takozh lodovikovim yavisham alpijskih oblastej U 1904 roci Londonske geologichne tovaristvo prisudilo jomu medal Vollastona a v 1905 roci vin stav chlenom Korolivskoyi akademiyi nauk Shveciyi Postijnij kinetichnij koeficiyent tertya yakij kontrolyuye ruh piroklastichnih potokiv i lavin nazvano koeficiyentom Gajma na chest Alberta Gajma Na jogo chest takozh nazvali hrebet Dorsum Gajm na Misyaci U 1908 roci na 25 richchya zasnuvannya Shvejcarskogo kinologichnogo klubu Franc Shertenlib pokazav dvoh korotkosherstih bernskih zennengundiv Gajmu zahisniku shvejcarskih zennengundiv 15 Gajm viznav yih predstavnikami starogo zniklogo velikogo girskogo sobaki predki yakogo buli duzhe poshireni po vsij Yevropi de yih rozvodili yak storozhovih tyaglovih ta vivcharskih sobak 15 Gajm buv ekspertom iz zennengundiv i spriyav ta zaohochuvav yih rozvedennya Ci zusillya priveli do vidnovlennya porodi U 1909 roci sobaki buli viznani yak okrema poroda Shvejcarskim kinologichnim klubom i vneseni yak Grosser Schweizer Sennenhund u tom 12 Shvejcarskoyi pleminnoyi knigi 15 Pershij klub porodi buv stvorenij u 1912 roci dlya populyarizaciyi velikogo shvejcarskogo zennengunda Bernskij zennengund i velikij shvejcarskij zennengund ye dvoma z chotiroh harakternih porid sobak shvejcarskogo pasovishnogo klastera yakih vryatuvav vid vimirannya ta vidrodiv Shertenlib naprikinci 1800 h rokiv 16 Primitki red Bailey E B 1939 Professor Albert Heim 1849 1937 Obituary Notices of Fellows of the Royal Society 2 7 470 474 doi 10 1098 rsbm 1939 0006 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b SIKART 2006 d Track Q683543d Track Q2256716 a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b v Gejm Albert Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 a b Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Albert Heim The Mathematics Genealogy Project a b Albert Heim 1849 1937 verschiedene Autoren Neue Deutsche Biographie Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften 1953 Vol 8 1969 S 264 265 doi 10 1163 9789004337862 LGBO COM 140215 d Track Q222784d Track Q1419226d Track Q2818964 Historische Lexikon der Schweiz Dictionnaire historique de la Suisse Dizionario storico della Svizzera Bern 1998 d Track Q70d Track Q642074 a b https www deutsche biographie de pnd118773658 html ndbcontent Heim Albert Geologie der Schweiz C H Tauchnitz Procitovano 31 travnya 2017 nbsp Odne abo dekilka z poperednih rechen vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni Hugh Chisholm red 1911 Heim Albert von St Gallen Encyclopaedia Britannica 11th ed V 13 Cambridge University Press p 213 angl Richard Fortey 2005 Alps The Earth HarperCollins s 97 99 ISBN 9780307574336 a b v Federation Cynologique Internationale for Dogs Worldwide Procitovano May 4 2010 Ostrander Elaine A 2007 The Dog and its Genome CSHL Press s 141 ISBN 9780879697815 Procitovano May 1 2010 Posilannya red Tvori ta informaciya pro Albert Gajm u Internet arhivi Albert Gajm nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi Bibliografiya Albert Gajm Nimecka nacionalna biblioteka Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Albert Gajm amp oldid 40732259