Альбертс Квіесіс (латис. Alberts Kviesis; 22 грудня 1881 — 9 серпня 1944) — третій президент Латвійської Республіки, політичний діяч Латвії. Кавалер Ордену Трьох зірок 1 ступеня.
| Альбертс Квіесіс | |
|---|---|
| латис. Alberts Kviesis | |
| 3-й Президент Латвії | |
| 9 квітня 1930 — 11 квітня 1936 | |
| Попередник | Ґуставс Земґалс |
| Наступник | Карліс Улманіс |
| Народився | 22 грудня 1881 Ērgļid, Q47162982?, Doblen Countyd, Курляндська губернія, Російська імперія |
| Помер | 9 серпня 1944 (62 роки) Рига, Райхскомісаріат Остланд |
| Похований | Лісовий цвинтар |
| Відомий як | політик, адвокат |
| Країна | Латвія |
| Alma mater | Тартуський університет |
| Політична партія | Latvian Peasant Uniond |
| Нагороди | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Народився у маєтку Ерґлі. Початкову освіту здобув домашню, від 1894 до 1902 року відвідував Єлгавську гімназію. У 1902—1907 роках навчався у Тартуському університеті. Під час навчання вступив до студентської організації Lettonia. Після випуску працював адвокатом.
1936 року працював директором Слокської целюлозної фабрики й отримував президентську пенсію.
14 червня 1941 під час большевицької окупації сховався від чекістів у сторожці лісника й таким чином уникнув депортації.
Під час німецької адміністрації повернувся до адвокатської роботи.
1942 року почав працювати у Генеральній дирекції юстиції, яку очолив 1943 року.
9 серпня 1944 збирався відпливти до Німеччини на борту німецького пароплава «Монте Роза», втім помер від серцевого нападу.
Похований на Лісовому цвинтарі в Ризі.
Політична діяльність ред.
Квіесіс був членом Народної ради. Працював суддею, був депутатом Сейму та міністром внутрішніх справ.
Вперше висунув свою кандидатуру на посаду президента 1927 року, втім зазнав поразки на виборах.
9 квітня 1930 року був обраний президентом. Під час присяги обіцяв:
| Клянусь, що вся моя діяльність буде присвячена благу латвійського народу. Я зроблю все, що буде в моїх силах, щоб сприяти благополуччю латвійської держави та її населення. Я буду чтити священними Конституцію Латвії та її закони. По відношенню до всіх я буду справедливим і обов’язки свої буду виконувати за доброю совістю |
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1036753565 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
Література ред.
Treijs, Rihards (2004) Prezidenti: Latvijas valsts un ministru prezidenti (1918—1940). Riga: Latvijas Vēstnesis. ISBN 9984731472 (латис.)
Посилання ред.
- Біографія латиською [ 21 жовтня 2009 у Wayback Machine.]