Алуксне

А́луксне (латис. Alūksne) — місто на березі озера Алуксне на північному сході Латвії поблизу кордонів з Естонією та Росією.

місто Алуксне латис. Alūksne Прапор Герб Координати 57°25′26″ пн. ш. 27°03′01″ сх. д. / 57.42388888891677823° пн. ш. 27.050277777805778356° сх. д. / 57.42388888891677823; 27.050277777805778356Координати: 57°25′26″ пн. ш. 27°03′01″ сх. д. / 57.42388888891677823° пн. ш. 27.050277777805778356° сх. д. / 57.42388888891677823; 27.050277777805778356 Країна  Латвія Латвія Регіон Ліфляндія Край Алуксненський край Дата заснування 1284 Перша згадка 1284 Площа 14,27 км² і 10,68 км² Висота центру 217 ± 1 м Водойма Lake Alūksne^d Населення 6262 осіб (1 січня 2023) Міста-побратими Йонішкіс, Виру (2003), Сундбюберґ (1992), Binnenmaas^d (1997), Куопіо (2004) Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+1 Поштовий індекс LV-4301 LV-4302 GeoNames 461528 OSM ↑1797378 ·R (Алуксненський край) Офіційний сайт aluksne.lv Алуксне Алуксне (Латвія)  Алуксне у Вікісховищі

Назва

• Алуксне (латис. Alūksne;  вимова)
• Марієнбург (нім. Marienburg)

Географія

Розташоване на березі озера Алуксне на північному сході Латвії поблизу кордонів з Естонією та Росією.

Історія

Землі навколо озера Алуксне були спочатку заселені фінськомовними племенами.

З 8-го по 12 сторіччя заселяється латгаллами. Дата поселення в поточному розташуванні міста, потім відомого як Оліста, Аліст, Воліст надається в псковських літописах, у 1284.

Латгаллське поселення було завойоване німцями у 1342

Вони збудували замок названо Марієнбург (на честь Марії, матері Ісуса) на сусідньому острові, який служив, для захисту торговельних маршрутів з Риги до Пскова. Місто, яке розвивалося біля замку також, стало відомим як Марієнборг.

У 1560 Марієнборг був захоплений солдатами Московського Царства під час Лівонської війни .

У 1582 увійшло до складу польсько-литовської держави

У 1629 році місто стало частиною Шведської Імперії.

• Ліфляндська губернія

Цікаве

26 квітня 1976 року на честь українця Шутька Єгора Йосиповича у місті Алуксне названа вулиця. Після 1991 року вона була перейменована на Rupniecibas.

Світлини

Примітки

1. Reģionu, novadu, pilsētu un pagastu kopējā un sauszemes platība gada sākumā — Central Statistical Bureau of Latvia.
   d:Track:Q39420022
2. Iedzīvotāju skaits pēc tautības reģionos, pilsētās, novados, pagastos, apkaimēs un blīvi apdzīvotās teritorijās gada sākumā (pēc administratīvi teritoriālās reformas 2021. gadā) 2021 - 2022 — Central Statistical Bureau of Latvia.
   d:Track:Q39420022

Джерела

• Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.