Владислав Юрійович Аллеров (2 січня 1985 — пом. 30 травня 2022, поблизу м. Ізюм Харківської області) — український офіцер, полковник, командир окремого загону спеціального призначення «Омега» Західного територіального управління Національної гвардії України. Герой України (2022).
| Владислав Аллеров Владислав Юрійович Аллеров | ||
|---|---|---|
| Полковник | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 2 січня 1985 Львівська область | |
| Смерть | 30 травня 2022 (37 років) поблизу м. Ізюм, Харківська область (Артилерійський обстріл) | |
| Поховання | ||
| Alma Mater | Національна академія Національної гвардії України | |
| Псевдо | «Фокс» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2006—2022 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС | МВС України | |
| Рід військ | Національна гвардія | |
| Формування | Омега | |
| Війни / битви | ||
| Командування | ||
| ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| Аллеров Владислав Юрійович у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Народився 2 січня 1985 року. Навчався у гімназії № 1 м. Сімферополя. Закінчив Національну академію Національної гвардії України. З 2006 року пройшов шлях від лейтенанта до полковника. Проходив службу у найгарячіших точках з 2014 року. Командир групи спецназу Нацгвардії «Омега» в бою під Семенівкою 5 травня 2014.
З початком російського вторгнення в Україну продовжив службу. Проводив успішні операції, під його керівництвом було знищено не один десяток військової техніки окупантів, командні пункти і солдати. Син генерал-полковника Юрія Аллерова. 2021 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук на тему «Військово-призовні кампанії до Збройних Сил СРСР в умовах формування багатопартійної системи в Українській РСР (1990—1991)».
Проживав у Львові та Харкові. Похований 31 травня у 2022 році на Личаківському цвинтарі на Львівщині.
Загибель ред.
Загинув 30 травня 2022 під артилерійським обстрілом ворога в районі м. Ізюма на Харківщині, забезпечуючи відхід групи.
Нагороди ред.
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (27 грудня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі
- Орден «За мужність» III ст. (17 червня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі
- Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Нагрудний знак козацький хрест 1 ступеня.
- Медаль за сприяння війську.
- Нагрудний знак за пошани моу.
- Медаль за 20 років сумлінної служби національної гвардії України.
- Хрест Братерства.
- Нагрудний знак за МВС.
Родина ред.
- Батько Юрій Аллеров — командувач Національної гвардії України (з 30 грудня 2015 — по 7 травня 2019)
- Син Микита
- Дружина Оксана Аллерова
Примітки ред.
- Аллеров, Владислав Юрійович
- У Львові попрощались з полковником Нацгвардії, який загинув у боях під Ізюмом. lviv.media. 1 червня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
На війні з РФ загинув син екскомандувача Нацгвардії Владислав Аллеров [ 4 червня 2022 у Wayback Machine.]
Захисник зі Львова загинув в Ізюмському районі на Харківщині внаслідок артобстрілу [ 4 червня 2022 у Wayback Machine.]
У Львові попрощалися з полковником Нацгвардії Аллеровим, який загинув у Харківській області
Аллеров Владислав Юрійович на сайті «Омеги» - Указ Президента України від 27 грудня 2022 року № 892/2022 «Про присвоєння В.Аллерову звання Герой України»
- Указ Президента України від 17 червня 2016 року № 258/2016 «Про відзначення державними нагородами України»