Александар Пешич

Александар Пешич (серб. Александар Пешић / Aleksandar Pešić, нар. 21 травня 1992, Ниш) — сербський футболіст, нападник ізраїльського клубу «Маккабі» (Тель-Авів).

Александар Пешич
Александар Пешич
Особисті дані
Народження	21 травня 1992(1992-05-21) (31 рік)
	Ниш, СР Югославія
Зріст	190 см
Вага	87 кг
Громадянство	Сербія
Позиція	нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Маккабі» (Тель-Авів)
Номер	72
Юнацькі клуби
1999–2003 2004–2006 2006–2008	«Филип Филипович» (Ниш) «Партизан» «Раднички» (Ниш)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2008 «Раднички» (Ниш) 1 (0) 2008–2011 ОФІ 13 (1) 2011–2013 «Шериф» 59 (25) 2013–2014 «Ягодина» 22 (13) 2014–2017 «Тулуза» 57 (8) 2016 →  «Тулуза-2» 2 (1) 2016–2017 →  «Аталанта» 6 (0) 2017–2018 «Црвена Звезда» 35 (25) 2018–2020 «Аль-Іттіхад» 11 (1) 2019–2020 →  «Сеул» 26 (10) 2020– «Маккабі» (Тель-Авів) 2 (1)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2011 Сербія U-19 6 (0) 2013–2015 Сербія U-21 16 (3) 2016 Сербія 1 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 19 листопада 2020.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 19 листопада 2020.
Александар Пешич у Вікісховищі

Виступав, зокрема, за «Тулузу», «Аталанту» та «Црвену Звезду», а також національну збірну Сербії.

Клубна кар'єра

Народився 21 травня 1992 року в місті Ниш. Вихованець футбольної школи клубу «Филип Филипович» з рідного міста, з якої 2004 року потрапив до академії столичного «Партизана». Провівши там два роки Александар повернувся до рідного міста, ставши гравцем «Радничок» (Ниш).

24 травня 2008 року, всього через три дні після свого 16-річчя, Пешич дебютував за першу команду, вийшовши на заміну наприкінці другої половини домашнього матчу Першої ліги проти клубу «Челарево», тим самим побивши рекорд Деяна Петковича і ставши наймолодшим гравцем в історії клубу. Однак у кінці сезону клуб вилетів до третього за рівнем дивізіону країни, після чого молодий футболіст покинув рідну команду.

В липні 2008 року Пешич приєднався до грецького ОФІ, підписавши трирічний контракт, і в сезоні 2008/09 зіграв лише по одному матчу в чемпіонаті і кубку країни, а клуб вилетів з Суперліги. Завдяки цьому у наступному сезоні серб став частіше долучатись до матчів першої команди, зігравши 12 ігор і забивши 1 гол, але команда посіла третє місце і не змогла повернутись до елітного дивізіону.

Не зігравши у першій половині сезону 2010/11 жодної гри за іракліонський, у січня 2011 року Александар уклав контракт з молдовським клубом «Шериф», у складі якого провів наступні два з половиною роки своєї кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі тираспольського «Шерифа», був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,42 гола за гру першості. У футболці тираспольського клубу виграв два титули чемпіона Молдови (2011/12 та 2012/13), а також Суперкубок Молдови (2013). 15 серпня 2013 року Пешич залишив клуб за взаємною згодою.

30 серпня 2013 року Пешич повернувся на батьківщину і приєднався до «Ягодини». У новій команді Пешич став найкращим бомбардиром команди (13 голів у чемпіонаті і 4 у кубку), яка вийшла у фінал Кубка Сербії сезону 13/14. В кінці цього сезону, він був включений до символічної збірної Суперліги того сезону.

26 червня 2014 року Пешич підписав п'ятирічний контракт із французьким клубом «Тулуза». Під час свого дебютного сезону він забив шість голів у 34 іграх Ліги 1, але в наступному — лише два, втративши місце в основі. Через це 1 вересня 2016 року було оголошено, що Пешич був відданий в оренду на сезон в італійську «Аталанту», де втім теж не став основним і у сезоні 2016/17 зіграв лише 6 матчів в чемпіонаті, голів не забив. Єдиний гол за бергамасків забив у кубковому матчі проти «Пескари».

В результаті Пешич повернувся до сербського футболу, підписавши 4 липня 2017 року контракт з «Црвеною Звездою», яка придбала гравця за 750 000 євро. Белградська команда в сезоні 2017/18 виграла свій 29-й чемпіонський титул і вперше після 25 років вийшла до «євровесни», а Пешич зіграв найбільше ігор у червоно-білій майці того сезону — 51 гру, в яких забив 29 голів. Маючи 25 голів, він став найкращим бомбардиром Суперліги і встановив новий рекорд за кількістю голів в одному сезоні Суперліги. Його також визнали найкращим гравцем сезону Суперліги. Створивши яскравий атакувальний тандем з Річмондом Боак'є в осінній частині сезону, вони на двох 44 голи, що зробило їх одним з найефективніших тандемів в історії «Червоної зірки».

Як підсумок обидва нападники зацікавили іноземні клуби і були вигідно продані — Боак'є на початку 2018 року року відправився до Китаю, а у липні і Пешич підписав трирічний контракт із саудівським «Аль-Іттіхадом», що заплатив за гравця 4,2 мільйона євро, майже в шість разів більшу суму, ніж сербська команда віддала за гравця попереднього літа. До кінця року Пешич зіграв 14 ігор за клуб в усіх турнірах, але забив лише один гол, тому в лютому 2019 року він був відданий в оренду в «Сеул», де грав до до травня 2020 року, після чого не зміг домовитись про продовження співпраці і повернувся в «Аль-Іттіхад». У вересні 2020 року він розірвав контракт з саудівським клубом за обопільної згоди.

На початку жовтня 2020 року Пешич уклав угоду з ізраїльським «Маккабі» (Тель-Авів). Станом на 19 листопада 2020 року відіграв за тель-авівську команду 2 матчі в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні

2011 року дебютував у складі юнацької збірної Сербії (U-19), загалом на юнацькому рівні взяв участь у 6 іграх. Разом з командою був учасником юнацького чемпіонату Європи 2011 року в Румунії, де серби дійшли до півфіналу, в якому програли команді Чехії з рахунком 2:4.

Протягом 2013—2015 років залучався до складу молодіжної збірної Сербії, з якою був учасником молодіжного чемпіонату Європи 2015 року в Чехі, де Сербія не змогла вийти в плей-офф.. На молодіжному рівні зіграв у 16 офіційних матчах, забив 3 голи.

15 листопада 2016 року зіграв свій єдиний матч у складі національної збірної Сербії, зігравши в товариському матчі проти збірної України (0:2) у Харкові.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон	Команда	Чемпіонат	Національний кубок	Континентальні кубки	Інші змагання	Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2007–08	«Раднички» (Ниш)	1Л (ІІ)	1	0	КС	1	0	-	-	-	-	-	-	2	0
2008–09	ОФІ	СЛ	1	0	КГ	1	0	-	-	-	-	-	-	2	0
2009–10		БЕ (ІІ)	12	1	КГ	0	0	-	-	-	-	-	-	12	1
Усього за ОФІ	13	1		1	0		-	-		-	-	13	1
2010–11	«Шериф»	ДН	11	5	КМ	0	0	ЛЧ+ЛЄ	-	-	-	-	-	11	5
2011–12		ДН	23	14	КМ	0	0	ЛЄ	0	0	-	-	-	23	14
2012–13		ДН	24	6	КМ	2	1	ЛЧ+ЛЄ	3+2	0	СМ	1	0	32	7
лип.-серп. 2013		ДН	1	0	КМ	-	-	ЛЧ+ЛЄ	3+0	0+0	СМ	1	0	5	0
Усього за «Шериф»	59	25		2	1		8	0		2	0	71	26
2013–14	«Ягодина»	СЛ	22	13	СА	5	4	-	-	-	-	-	-	27	17
2014–15	«Тулуза»	Л1	34	6	КФ+КЛ	1+1	0	-	-	-	-	-	-	36	6
2015–16		Л1	23	2	КФ+КЛ	2+4	0	-	-	-	-	-	-	29	2
2015–16	«Тулуза-2»	АЧФ2 (V)	2	1	-	-	-	-	-	-	-	-	-	2	1
Усього за «Тулузу»	57	8		8	0		-	-		-	-	65	8
2016–17	«Аталанта»	A	6	0	КІ	1	1	-	-	-	-	-	-	7	1
2017–18	«Црвена Звезда»	СЛ	35	25	СА	3	3	ЛЄ	13	1	-	-	-	51	29
2018-лют. 2019	«Аль-Іттіхад»	СПЛ	11	1	КК	-	-	-	-	-	ССА	1	0	12	1
2019	«Сеул»	K1	25	10	КПК	1	0	ЛЧ	0	0	-	-	-	26	10
Усього за кар'єру	230	84		21	9		17	1		3	0	271	94

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну —  Сербія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
15-11-2016	Харків	Україна	2 – 0	Сербія	товариський матч	-	46'
Усього	Матчів	1	Голів	0

Титули і досягнення

• Чемпіон Молдови (2):

• Володар Суперкубка Молдови (1):

• Чемпіон Сербії (2):

• Володар Кубка Ізраїлю (1):

• Володар Кубка Сербії (1):

Індивідуальні

• Найкращий бомбардир сербської Суперліги: 2017–18 (25 голів)
• Найкращий футболіст сербської Суперліги: 2017–18
• У символічній збірній сербської Суперліги: 2013–14, 2017–18

Примітки

1. . juznevesti.com. 2. 1. 2019. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 25. 9. 2020. 
2. (Serbian). novosti.rs. 4 January 2017. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 29 березня 2017. 
3. (Greek). contra.gr. 16 липня 2008. Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 29 березня 2017. 
4. (Greek). contra.gr. 18 липня 2008. Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 29 березня 2017. 
5. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. 
6. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. 
7. . fc-sheriff.com. 15 серпня 2013. Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 29 березня 2017. 
8. . sportske.net. 30. 8. 2013. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 25. 9. 2020. 
9. . mondo.rs. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 27. 6. 2017. 
10. (Serbian). blic.rs. 30 травня 2014. Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 29 березня 2017. 
11. . sport.blic.rs. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 27. 6. 2017. 
12. (French). tfc.info. 26 червня 2015. Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 29 березня 2017. 
13. (French). tfc.info. 1 September 2016. Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 29 березня 2017. 
14. Сезон 2016/2017. 
15. . crvenazvezdafk.com. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 5. 7. 2017. 
16. . mozzartsport.com (Serbian). 4 липня 2017. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 4 липня 2017. 
17. novosti.rs. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 29. 4. 2018. 
18. . b92.net. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 19. 5. 2018. 
19. . mojacrvenazvezda.net. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 12. 7. 2018. 
20. Kevin Affleck (15 липня 2018). . Arab News (англ.). Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2019. 
21. . rts.rs. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 8. 2. 2019. 
22. (англ.). Yonhap News Agency. 8 лютого 2019. Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2019. 
23. . mozzartsport.com. 22. 5. 2020. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 25. 9. 2020. 
24. . mozzartsport.com. 23. 9. 2020. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 25. 9. 2020. 
25. . mozzartsport.com. 4. 10. 2020. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 5. 10. 2020. 
26. . reprezentacija.rs. Архів оригіналу за 26 серпня 2020. Процитовано 25. 9. 2020. 
27. (Serbian). www.mozzartsport.com. 14 травня 2018. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018. 

Посилання

• Александар Пешич на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
• 494057 Александар Пешич на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Александар Пешич на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Александар Пешич на сайті Soccerbase (англ.)
• Александар Пешич на сайті Eu-football.info (англ.)