Албул Анатолій Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Албул.

Анатолій Михайлович Албул (нар. 1 червня 1936(19360601) (за іншими даними 4 червня 1936), Ленінград — 13 серпня 2013, Санкт-Петербург) — радянський борець вільного стилю, бронзовий призер Олімпійських ігор, срібний призер чемпіонату світу, володар Кубка світу, неодноразовий чемпіон та призер чемпіонатів СРСР. Заслужений майстер спорту СРСР (1966).

Анатолій Албул рос. Анатолий Михайлович Албул
Загальна інформація
Громадянство	СРСР
Народження	1 червня 1936(1936-06-01) Ленінград, РСФРР, СРСР
Смерть	13 серпня 2013(2013-08-13) (77 років) Санкт-Петербург, Росія
Зріст	181
Вага	87
Спорт
Вид спорту	спортивна боротьба^[d]
Клуб	Медик, Спартак, СКА (Ленінград)
Тренери	В. Г. Корнілов С. А. Преображенський.
Участь і здобутки
Албул Анатолій Михайлович у Вікісховищі
Нагороди Спортивні медалі Представник  СРСР Вільна боротьба Олімпійські ігри Бронза Рим 1960 до 87 кг Чемпіонат світу Срібло Софія 1963 до 87 кг Кубок світу Золото Софія 1958 до 87 кг Чемпіонат СРСР Срібло Мінськ 1955 до 87 кг Срібло Москва 1956 до 87 кг Срібло Київ 1957 до 87 кг Бронза Тбілісі 1958 до 87 кг Бронза Львів 1960 до 87 кг Срібло Таллін 1961 до 87 кг Золото Орджонікідзе 1962 до 87 кг Золото Москва 1963 до 87 кг Срібло Єреван 1965 до 87 кг Срібло Новосибірськ 1966 до 87 кг

Біографія

Народився у Ленінграді 1936 року. Боротьбою почав займатися 1952 року. Вже 1955 року завоював друге місце на чемпіонаті СРСР. Потім на чемпіонатах СРСР боровся з перемінним успіхом (всього виступав на 14 чемпіонатах). 1958 року став володарем Кубка світу.

1960 року на чемпіонаті СРСР зайняв лише третє місце, але був відібраний для участі в олімпійських іграх.

На Літніх Олімпійських іграх 1960 року у Римі боровся у ваговій категорії до 87 кілограмів (напівважка вага). Переможець визначався за мінімальною кількостю штрафних балів: за чисту перемогу (туше) штрафні бали не нараховувалися, за перемогу за рішенням суддів нараховувався 1 штрафний бал; за чисту поразку нараховувалися 4 штрафних бали, за поразку за очками нараховувалися 3 штрафних бали, за нічию 2 штрафних бали. Спортсмен, який отримав до фінальних сутичок 6 штрафних балів, вибував з турніру. Коли залишалося три або менше борців, вони розігрували між собою медалі.

У сутичках:

• у першому колі виграв рішенням суддів у Ойгена Гольцера (Швейцарія) та отримав 1 штрафний бал;
• у другому колі виграв рішенням суддів у Валчев Костова (Болгарія) та отримав 1 штрафний бал;
• у третьому колі на 12-й хвилині поклав на лопатки Цезара Ферререса (Венесуела);
• у четвертому колі програв рішенням суддів Ісмету Атлі (Туреччина) та отримав 3 штрафних бали;
• у п'ятому колі виграв рішенням суддів у Дена Бранда (США) та отримав 1 штрафний бал.

Маючи 6 штрафних балів вийшов у фінальну частину змагань.

У сутичці за третє місце з Вікінгом Палм була зафіксована нічия, що дозволило Албулу посісти третє місце.

Після олімпійських ігор нарешті стає чемпіоном СРСР 1962 року і 1963 року відстоює титул.

Закінчив інститут імені П. Ф. Лесгафта.

З 1965 по 1974 рік був викладачем ВМУ підводного плавання ім. Ленінського комсомолу. З 1974 по 1987 рік викладач Військового інженерного Червонопрапорного інституту імені А. Ф. Можайського.. Був головою некомерційної організації «Санкт-Петербурзький центр фізичної культури та здоров'я дітей, молоді, інвалідів та ветеранів спорту Анатолія Албул».

Примітки

1. . Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 14 серпня 2013. 
2. рік народження^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
3. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 14 серпня 2013. 
4. . Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 22 травня 2019. 
5. Албул Анатолій Михайлович:: НГУ ім. П. Ф. Лесгафта, Санкт-Петербург^{[недоступне посилання з лютого 2019]}