Альбо́йн, або Альбо́їн (лат. Alboinus; нім. Alboin, італ. Alboino; ? — 28 червня 572/573) — король лангобардів (565—572). Завойовник Італії, засновник Лангобардського королівства. Представник дому Гаузі, лангобардського роду готського походження. Син короля Алдуїна. Також — Аддоїн.
Альбойн | ||
Альбойн (Нюрнберзька хроніка, 1493) | ||
| ||
---|---|---|
Коронація: | 565 | |
Попередник: | Алдуїн | |
Наступник: | Клеф | |
Народження: | 530 або 526 невідомо | |
Смерть: | 28 червня 572 Верона, Венето, Італія | |
Поховання: | Верона | |
Релігія: | аріанство | |
Рід: | Гаузі | |
Батько: | Алдуїн | |
Мати: | d[1] | |
Шлюб: | Хлодосвинта | |
Діти: | донька | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Ранні війни
У ті часи лангобарди мали мирний договір з правителем гепідів Кунімундом, однак вступили в союз з аварами, які захопили землі гепідів. Кунімунд змусив своїх людей воювати з лангобардами, проголосивши, якщо вони переможуть цього ворога, то наступними переможеними будуть авари. Під керівництвом Албойна лангобарди перемогли й винищили гепідів. Альбойн убив Кунімунда й перетворив його череп у келих.
Новини про успіх Албойна швидко досягли Рима. Римляни звернулись за допомогою до лангобардів, прохаючи захистити їх від готів. Лангобарди були перевезені до Рима морем. Альбойн переміг короля готів Тотілу. Лангобарди повернулись додому з багатою здобиччю.
Завоювання Італії
Альбойн після своєї військової перемоги вирішив здобути для свого народу Італію. Сакси надали йому в допомогу 20000 воїнів. Він залишив Паннонію гуннам з умовою, що вони звільнять цю землю на першу вимогу лангобардів. Альбойн спочатку захопив Венецію і проголосив свого племінника Гізульфа герцогом.
Після цього Альбойн захопив міста Віченцу та Верону. Він захопив усі міста, крім Падуї, Монселічета Мантуї. Після цього повів війська до Лігурії та захопив усі міста, крім тих, які були розташовані на узбережжі моря. Найбільший опір війську лангобардів чинило місто Тіцініум (сучасна Павія), яке трималось три роки. Альбойн завоював Тоскану, йому не здались Рим, Равенна та інші укріплені міста. Якщо лангобарди зустрічали опір, їх помста була нечуваною для італійців. Тому, єпископи, які були керівниками тогочасних римських міст, або утікали з них, або намагались добитись від варварів поблажливого ставлення до населення.
Відважний опір Тіцініума викликав гнів Албойна, а тому він дав наказ убити всіх його мешканців, не зважаючи на вік і стать. Проте, коли його кінь у міських воротах несподівано упав і помер, Альбойн скасував свій наказ, що врятувало мешканців міста від кривавої різанини.
Убивство
572 року, відповідно до твору Павла Диякона Альбойн став жертвою помсти дружини Розамунди, дочки короля гепідів, з черепа якого він зробив келих, і змушував Розамунду пити з нього. Розамунда звернулась за допомогою до зброєносця короля і його молочного брата , який рекомендував їй скористатись послугами , який був дуже сильною людиною. Проте Передео відмовився від участі у злочині. Тоді, Розамунда за допомогою обману лягла у ліжко з Передео під виглядом його подружки-служниці. Після цього вона відкрилась Передео, і він був змушений погодитись на умови Розамунди.
Розамунда та Передео убили Албойна під час його післяобіднього сну у палаці у Вероні.
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
В літературі та кіно
Персонажі Альбойн і Розамунда використані в творах італійської літератури та кіно:
Джерела
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альбойн
- Розамунда і Альбойн на сайті IMDb (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Albo jn abo Albo yin lat Alboinus nim Alboin ital Alboino 28 chervnya 572 573 korol langobardiv 565 572 Zavojovnik Italiyi zasnovnik Langobardskogo korolivstva Predstavnik domu Gauzi langobardskogo rodu gotskogo pohodzhennya Sin korolya Alduyina Takozh Addoyin AlbojnAlbojnAlbojn Nyurnberzka hronika 1493 Korol langobardiv Koronaciya 565 Poperednik Alduyin Nastupnik Klef Narodzhennya 530 abo 526 nevidomoSmert 28 chervnya 572 0572 06 28 Verona Veneto ItaliyaPohovannya VeronaReligiya arianstvoRid GauziBatko AlduyinMati d 1 Shlyub HlodosvintaDiti donka Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaRanni vijni U ti chasi langobardi mali mirnij dogovir z pravitelem gepidiv Kunimundom odnak vstupili v soyuz z avarami yaki zahopili zemli gepidiv Kunimund zmusiv svoyih lyudej voyuvati z langobardami progolosivshi yaksho voni peremozhut cogo voroga to nastupnimi peremozhenimi budut avari Pid kerivnictvom Albojna langobardi peremogli j vinishili gepidiv Albojn ubiv Kunimunda j peretvoriv jogo cherep u kelih Novini pro uspih Albojna shvidko dosyagli Rima Rimlyani zvernulis za dopomogoyu do langobardiv prohayuchi zahistiti yih vid gotiv Langobardi buli perevezeni do Rima morem Albojn peremig korolya gotiv Totilu Langobardi povernulis dodomu z bagatoyu zdobichchyu Zavoyuvannya Italiyi V yizd Albojna do Paviyi 1900 en SShA Albojn pislya svoyeyi vijskovoyi peremogi virishiv zdobuti dlya svogo narodu Italiyu Saksi nadali jomu v dopomogu 20000 voyiniv Vin zalishiv Pannoniyu gunnam z umovoyu sho voni zvilnyat cyu zemlyu na pershu vimogu langobardiv Albojn spochatku zahopiv Veneciyu i progolosiv svogo pleminnika Gizulfa gercogom Pislya cogo Albojn zahopiv mista Vichencu ta Veronu Vin zahopiv usi mista krim Paduyi Monselicheta Mantuyi Pislya cogo poviv vijska do Liguriyi ta zahopiv usi mista krim tih yaki buli roztashovani na uzberezhzhi morya Najbilshij opir vijsku langobardiv chinilo misto Ticinium suchasna Paviya yake trimalos tri roki Albojn zavoyuvav Toskanu jomu ne zdalis Rim Ravenna ta inshi ukripleni mista Yaksho langobardi zustrichali opir yih pomsta bula nechuvanoyu dlya italijciv Tomu yepiskopi yaki buli kerivnikami togochasnih rimskih mist abo utikali z nih abo namagalis dobitis vid varvariv poblazhlivogo stavlennya do naselennya Vidvazhnij opir Ticiniuma viklikav gniv Albojna a tomu vin dav nakaz ubiti vsih jogo meshkanciv ne zvazhayuchi na vik i stat Prote koli jogo kin u miskih vorotah nespodivano upav i pomer Albojn skasuvav svij nakaz sho vryatuvalo meshkanciv mista vid krivavoyi rizanini Ubivstvo Vbivstvo Albojna 1856 en Lesterska galereya Velika Britaniya polotno oliya 572 roku vidpovidno do tvoru Pavla Diyakona Albojn stav zhertvoyu pomsti druzhini Rozamundi dochki korolya gepidiv z cherepa yakogo vin zrobiv kelih i zmushuvav Rozamundu piti z nogo Rozamunda zvernulas za dopomogoyu do zbroyenoscya korolya i jogo molochnogo brata yakij rekomenduvav yij skoristatis poslugami yakij buv duzhe silnoyu lyudinoyu Prote Peredeo vidmovivsya vid uchasti u zlochini Todi Rozamunda za dopomogoyu obmanu lyagla u lizhko z Peredeo pid viglyadom jogo podruzhki sluzhnici Pislya cogo vona vidkrilas Peredeo i vin buv zmushenij pogoditis na umovi Rozamundi Rozamunda ta Peredeo ubili Albojna pid chas jogo pislyaobidnogo snu u palaci u Veroni PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824V literaturi ta kinoPersonazhi Albojn i Rozamunda vikoristani v tvorah italijskoyi literaturi ta kino tragediya Vittorio Alf yeri Rosmunda 1783 komediya Sema Benelli Rosmunda 1911 film Karlo Kampogalyani Rosmunda e Alboino 1961 1962 vin zhe Mech zavojovnika DzherelaMenghin Wilfried Die Langobarden Archaologie und Geschichte Theiss Verlag Stuttgart 1985 ISBN 3 8062 0364 4 Anzeiger des Germanischen Nationalmuseums Wissenschaftliche Beibande 4 Charles Oman The Dark Ages 476 918 London Rivingtons 1914 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Albojn Rozamunda i Albojn na sajti IMDb angl