Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Розамунда лат Rosemunda 540 серпень 572 573 в Равенні Королева лангобардів Вона була дочкою Кунімунда короля гепідів і д

Розамунда (дружина Альбойна)

Розамунда (дружина Альбойна)

Розамунда, (лат. Rosemunda, 540 — серпень 572/573 в Равенні). Королева лангобардів. Вона була дочкою Кунімунда, короля гепідів і дружиною Альбойна, короля лангобардів.

Розамунда
image
Народилася540
Померласерпень 572 або 573
Равенна
·отрути
КраїнаЛангобарди
Королівство гепідів
Титулкоролева-консорт
Конфесіяаріанство
БатькоКунімунд[2]
У шлюбі зАльбойн і d

Ілюстрацією картки слугує картина «Розамунда змушувана пити з черепа свого батька», написана олією на полотні італійцем П’єтро делла Векк’я (італ. Pietro Della Vecchia) між 1650-1660 рр.

Життя і лангобардська легенда

Розамунда народилася в королівстві гепідів в скрушні часи, коли з 546 р. ними велися програшні битви проти лангобардів та аварських кочівників. 567 р. об'єднані аваро-лангобардські сили перемогли гепідів. Альбойн обезголовив царя Кунімунда; Розамунда разом з багатьма іншими гепідами була взята лангобардами в полон. Із черепа Кунімунда була зроблена Скала (чаша, посудина для пиття), яку Альбойн носив за поясом.

Життя Розамунди нерозривно пов’язане з легендою. В сучасних їй джерелах вона згадується лише кількома реченнями, а в деяких випадках навіть не по імені. Через два століття після смерті її життя було описано докладніше Павлом Дияконом, хоча й більш подібно до легенди.

Шлюб і вбивство Альбойна

Згідно з Павлом Дияконом, багато гепідів 568 року пішли з лангобардами до Італії, а Розамунда вимушена була стати дружиною Альбойна.

Намагаючись забезпечити спадкоємця чоловічої статі та після смерті першої дружини Клоцуїнди з Франкії, Альбойн взяв Розамунду за дружину, хоча був жорстоким до неї; про його найвідоміший акт жорстокості повідомив Павло Диякон, стверджуючи, що на королівському бенкеті у Вероні змусив її пити з черепа свого померлого батька, запрошуючи її «весело пити разом з батьком».

Існують різні відомості про вбивство Альбойна:

За свідченням Грегора фон Тур (Gregor von Tours) (539–594), сучасника тих подій, Розамунда отруїла Альбойна, якого вона ненавиділа як вбивцю свого батька Кунімунда, зі своїм коханим (нібито рабом), якого не назвали Також сучасний їй літописець Йоханнес фон Бікларо (Johannes von Biclaro) писав, що Альбойн був убитий вночі його соратниками у Вероні за намовою його дружини.

Маріус фон Авенчес (Marius von Avenches) додав, що вбивство здійснив Гелмехіз.

"Origo Gentis Langobardorum", VII ст. ("Походження народу лангобардів") повідомляє, що Альбойн був убитий у своєму палаці у Вероні Гелмехізом та Розамундою, скориставшись порадою Передео (Перитея).

Найдетальніша, але схожа на легенду, історія передана Павлом Дияконом:

Альбойн глибоко образив Розамунду, коли передав їй келих, виготовлений з черепа її батька, на бенкеті у своєму палаці у Вероні та запросив її «весело пити разом з батьком».

Розамунда вирішує помститися за свого батька.

За Павлом Дияконом, Розамунда вступила в змову зі зброєносцем і молочним братом короля Гелмехізом, який запропонував для здійснення вбивства використати Передео, «дуже сильну людину». Невдовзі, одну з ночей Передео провів зі служницею. Але виявивши, що то була переодягнена Розамунда, і що ним вчинено перелюб з дружиною свого короля, боячись відплати, Передео погодився взяти участь у замаху.

Передео радить заклинити меч Альбойна в ножах і вбити короля уві сні. Після великого бенкету Альбойн заснув сп'янілим, а прокинувшись під час замаху — опинився беззбройним, намагався відбиватись від своїх нападників стільчиком для ніг, але був убитий.

Частково завдяки роботі Павла Диякона є певна плутанина щодо того, хто насправді вбив Альбойна; вбивцею були призначені і Гелмехіз, і Передео.

Втеча і смерть

Відразу після цього Гелмехіз планував одружитися з Розамундою і узурпувати трон, претендуючи на царство. Однак цей план отримав незначну підтримку з боку різних герцогств Ломбардського королівства, тому Розамунда, Гелмехіз та Альбсуїнда, дочка Альбойна від його першої дружини, разом з частиною прихильників втекли до східноримського оплоту — Равенни з великою часткою скарбів Альбойна.

Розамунда і Гелмехіз одружилися в Равенні, але незабаром віддалилися один від одного. Розамунда, намагаючись віддячити, взяла за коханого Лонгіна, екзарха, який допомагав спланувати вбивство Альбойна. Лонгін умовив Розамунду позбутися чоловіка, щоб одружитися з нею. За наполяганням Лонгіна вона вмовила Гелмехіза випити чашу вина, в яке підмішала отрути. Перед смертю Гелмехіз зрозумів, що зробила його дружина, і змусив її також випити отруту, тож вони обоє померли.

Образ Розамунди в культурі

image
«Альбойн і Розамунда», 1615,
майстерня Пітера Пауля Рубенса
Австрія, Музей історії мистецтв
(полотно, олія).
image
«Розамунда, королева лангобардів», 1861,
[en],
[en], США
(гравіювання на дереві ).
image
«Вбивство Альбойна», 1856,
[en],
Лестерська галерея, Велика Британія
(полотно, олія).

Доля Розамунди служитиме основою багатьох пізніших трагедійних творів, заснованих на її житті, особливо в Італії, де народна пісня "Донна Ломбарда" передавалась усно через покоління, надихаючи на подальші перекази цієї історії.

В літературі та театрі

Вона є героїнею Бокаччо «De casibus virorum illustrium» (книга 8).

Створювались середньовічні народні казки та легенди. Перша справжня трагедія, "Розамунда" Джованні Ручелла, була вперше виконана в 1525 році і послужила основою для багатьох пізніших розповідей цієї історії на італійській мові, таких як однойменний твір Вітторіо Альф'єрі 1783 року та п'єса Сема Бенеллі 1911 року.

В кіно

За мотивами цих пордій Карло Кампогалліані (італ. Carlo Campogallianis) зняв 1961/1962 року фільм "Розамунда і Альбойн" (італ. Rosmunda e Alboino), він же "Меч завойовника".

В образотворчому мистецтві

Найбільш драматичні події з життя Розамунди не оминули увагу середньовічних художників. Окрім картини «Розамунда змушувана пити з черепа свого батька» П’єтро делла Векк’я (італ. Pietro Della Vecchia) відомі також:

  • «Альбойн і Розамунда»
    Історична картина написана 1615 року в стилі майстерні Пітера Пауля Рубенса (можлива допомога майстерні) зображує ломбардського короля Альбойна, що наказує подавати вино Розамунді в черепі її батька, якого він раніше вбив.
  • «Розамунда, королева лангобардів»
    Гравюра на дереві 1861 року британського художника прерафаеліта Ентоні Фредеріка Августа Сендіса (жив у 1829 - 1904 рр.), На якій зображена ломбардська королева Розамунда, яка дивиться на череп свого батька Кунімунда. На задньому плані ліворуч вгорі — чоловік Розамунди Альбойн, який раніше вбив Кунімунда. Розамунда мститься вбивством Альбойна в 572 році у Вероні.
  • «Вбивство Альбойна, короля лангобардів»
    Картина написана 1856 року англійським художником [en] зображує сцену вбивства Альбойна Розамундою та Передео у веронському палаці ломбардського короля.

Примітки

  1. Розамунда, дочь Кунимунда // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1899. — Т. XXVII. — С. 1.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q24483291d:Track:Q23892957
  2. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  3. z. B. Marius von Avenches, Chronik; Johannes von Biclaro, Chronik
  4. Gregor von Tours, Historiae IV, 41
  5. Paulus Diaconus, Historia Langobardorum I, 27
  6. Origo Gentis Langobardorum V
  7. Diaconus, Paulus, Foulke, William Dudley (2004), Historia gentis Langobardorum, Adamant Media Corporation, Boston, p. 81
  8. Iohannis Abbatis Biclarensis, Chronica
  9. Marius von Avenches, Chronik in Mommsen, Theodor: Chronica Minora saec. IV.V.VI.VII (II), Bd.: 2, S. 238, Berlin, (1894) bei DMGH (latein.)
  10. Hodgkin, Thomas (1895), Italy and Her Invaders, volume V, Oxford-Clarendon Press, Clarendon, p. 170
  11. Martindale 1992, s.v. Hilmegis, p. 599
  12. Jarnut 1995, p. 32
  13. Pizarro 1995, p. 127
  14. Guerber, Helene Adeline (1896), Myths and Legends Series: Middle Ages, George C. Harrap & Co., pp. 102-105
  15. Розамунда і Альбойн на сайті IMDb (англ.)

Література

  • Diaconus, Paulus, Foulke, William Dudley (2004), «Historia gentis Langobardorum», Adamant Media Corporation, Boston
  • Waitz, Georg, ред. (1878), Origo Gentis Langobardorum, , Monumenta Germaniae Historica . Scriptores rerum Langobardicarum et Italicarum (SS rer. Lang.), т. 1, Hannover: Impensis Bibliopolii Hahniani, с. 1—6, архів оригіналу за 24 листопада 2018
  • Alboin. World History Encyclopedia

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rozamunda lat Rosemunda 540 serpen 572 573 v Ravenni Koroleva langobardiv Vona bula dochkoyu Kunimunda korolya gepidiv i druzhinoyu Albojna korolya langobardiv RozamundaNarodilasya540Pomerlaserpen 572 abo 573 Ravenna otrutiKrayinaLangobardi Korolivstvo gepidivTitulkoroleva konsortKonfesiyaarianstvoBatkoKunimund 2 U shlyubi zAlbojn i d Mediafajli u Vikishovishi Ilyustraciyeyu kartki sluguye kartina Rozamunda zmushuvana piti z cherepa svogo batka napisana oliyeyu na polotni italijcem P yetro della Vekk ya ital Pietro Della Vecchia mizh 1650 1660 rr Zhittya i langobardska legendaRozamunda narodilasya v korolivstvi gepidiv v skrushni chasi koli z 546 r nimi velisya prograshni bitvi proti langobardiv ta avarskih kochivnikiv 567 r ob yednani avaro langobardski sili peremogli gepidiv Albojn obezgoloviv carya Kunimunda Rozamunda razom z bagatma inshimi gepidami bula vzyata langobardami v polon Iz cherepa Kunimunda bula zroblena Skala chasha posudina dlya pittya yaku Albojn nosiv za poyasom Zhittya Rozamundi nerozrivno pov yazane z legendoyu V suchasnih yij dzherelah vona zgaduyetsya lishe kilkoma rechennyami a v deyakih vipadkah navit ne po imeni Cherez dva stolittya pislya smerti yiyi zhittya bulo opisano dokladnishe Pavlom Diyakonom hocha j bilsh podibno do legendi Shlyub i vbivstvo Albojna Zgidno z Pavlom Diyakonom bagato gepidiv 568 roku pishli z langobardami do Italiyi a Rozamunda vimushena bula stati druzhinoyu Albojna Namagayuchis zabezpechiti spadkoyemcya cholovichoyi stati ta pislya smerti pershoyi druzhini Klocuyindi z Frankiyi Albojn vzyav Rozamundu za druzhinu hocha buv zhorstokim do neyi pro jogo najvidomishij akt zhorstokosti povidomiv Pavlo Diyakon stverdzhuyuchi sho na korolivskomu benketi u Veroni zmusiv yiyi piti z cherepa svogo pomerlogo batka zaproshuyuchi yiyi veselo piti razom z batkom Isnuyut rizni vidomosti pro vbivstvo Albojna Za svidchennyam Gregora fon Tur Gregor von Tours 539 594 suchasnika tih podij Rozamunda otruyila Albojna yakogo vona nenavidila yak vbivcyu svogo batka Kunimunda zi svoyim kohanim nibito rabom yakogo ne nazvali Takozh suchasnij yij litopisec Johannes fon Biklaro Johannes von Biclaro pisav sho Albojn buv ubitij vnochi jogo soratnikami u Veroni za namovoyu jogo druzhini Marius fon Avenches Marius von Avenches dodav sho vbivstvo zdijsniv Gelmehiz Origo Gentis Langobardorum VII st Pohodzhennya narodu langobardiv povidomlyaye sho Albojn buv ubitij u svoyemu palaci u Veroni Gelmehizom ta Rozamundoyu skoristavshis poradoyu Peredeo Periteya Najdetalnisha ale shozha na legendu istoriya peredana Pavlom Diyakonom Albojn gliboko obraziv Rozamundu koli peredav yij kelih vigotovlenij z cherepa yiyi batka na benketi u svoyemu palaci u Veroni ta zaprosiv yiyi veselo piti razom z batkom Rozamunda virishuye pomstitisya za svogo batka Za Pavlom Diyakonom Rozamunda vstupila v zmovu zi zbroyenoscem i molochnim bratom korolya Gelmehizom yakij zaproponuvav dlya zdijsnennya vbivstva vikoristati Peredeo duzhe silnu lyudinu Nevdovzi odnu z nochej Peredeo proviv zi sluzhniceyu Ale viyavivshi sho to bula pereodyagnena Rozamunda i sho nim vchineno perelyub z druzhinoyu svogo korolya boyachis vidplati Peredeo pogodivsya vzyati uchast u zamahu Peredeo radit zakliniti mech Albojna v nozhah i vbiti korolya uvi sni Pislya velikogo benketu Albojn zasnuv sp yanilim a prokinuvshis pid chas zamahu opinivsya bezzbrojnim namagavsya vidbivatis vid svoyih napadnikiv stilchikom dlya nig ale buv ubitij Chastkovo zavdyaki roboti Pavla Diyakona ye pevna plutanina shodo togo hto naspravdi vbiv Albojna vbivceyu buli priznacheni i Gelmehiz i Peredeo Vtecha i smert Vidrazu pislya cogo Gelmehiz planuvav odruzhitisya z Rozamundoyu i uzurpuvati tron pretenduyuchi na carstvo Odnak cej plan otrimav neznachnu pidtrimku z boku riznih gercogstv Lombardskogo korolivstva tomu Rozamunda Gelmehiz ta Albsuyinda dochka Albojna vid jogo pershoyi druzhini razom z chastinoyu prihilnikiv vtekli do shidnorimskogo oplotu Ravenni z velikoyu chastkoyu skarbiv Albojna Rozamunda i Gelmehiz odruzhilisya v Ravenni ale nezabarom viddalilisya odin vid odnogo Rozamunda namagayuchis viddyachiti vzyala za kohanogo Longina ekzarha yakij dopomagav splanuvati vbivstvo Albojna Longin umoviv Rozamundu pozbutisya cholovika shob odruzhitisya z neyu Za napolyagannyam Longina vona vmovila Gelmehiza vipiti chashu vina v yake pidmishala otruti Pered smertyu Gelmehiz zrozumiv sho zrobila jogo druzhina i zmusiv yiyi takozh vipiti otrutu tozh voni oboye pomerli Obraz Rozamundi v kulturi Albojn i Rozamunda 1615 majsternya Pitera Paulya Rubensa Avstriya Muzej istoriyi mistectv polotno oliya Rozamunda koroleva langobardiv 1861 en en SShA graviyuvannya na derevi Vbivstvo Albojna 1856 en Lesterska galereya Velika Britaniya polotno oliya Dolya Rozamundi sluzhitime osnovoyu bagatoh piznishih tragedijnih tvoriv zasnovanih na yiyi zhitti osoblivo v Italiyi de narodna pisnya Donna Lombarda peredavalas usno cherez pokolinnya nadihayuchi na podalshi perekazi ciyeyi istoriyi V literaturi ta teatri Vona ye geroyineyu Bokachcho De casibus virorum illustrium kniga 8 Stvoryuvalis serednovichni narodni kazki ta legendi Persha spravzhnya tragediya Rozamunda Dzhovanni Ruchella bula vpershe vikonana v 1525 roci i posluzhila osnovoyu dlya bagatoh piznishih rozpovidej ciyeyi istoriyi na italijskij movi takih yak odnojmennij tvir Vittorio Alf yeri 1783 roku ta p yesa Sema Benelli 1911 roku V kino Za motivami cih pordij Karlo Kampogalliani ital Carlo Campogallianis znyav 1961 1962 roku film Rozamunda i Albojn ital Rosmunda e Alboino vin zhe Mech zavojovnika V obrazotvorchomu mistectvi Najbilsh dramatichni podiyi z zhittya Rozamundi ne ominuli uvagu serednovichnih hudozhnikiv Okrim kartini Rozamunda zmushuvana piti z cherepa svogo batka P yetro della Vekk ya ital Pietro Della Vecchia vidomi takozh Albojn i Rozamunda Istorichna kartina napisana 1615 roku v stili majsterni Pitera Paulya Rubensa mozhliva dopomoga majsterni zobrazhuye lombardskogo korolya Albojna sho nakazuye podavati vino Rozamundi v cherepi yiyi batka yakogo vin ranishe vbiv Rozamunda koroleva langobardiv Gravyura na derevi 1861 roku britanskogo hudozhnika prerafaelita Entoni Frederika Avgusta Sendisa zhiv u 1829 1904 rr Na yakij zobrazhena lombardska koroleva Rozamunda yaka divitsya na cherep svogo batka Kunimunda Na zadnomu plani livoruch vgori cholovik Rozamundi Albojn yakij ranishe vbiv Kunimunda Rozamunda mstitsya vbivstvom Albojna v 572 roci u Veroni Vbivstvo Albojna korolya langobardiv Kartina napisana 1856 roku anglijskim hudozhnikom en zobrazhuye scenu vbivstva Albojna Rozamundoyu ta Peredeo u veronskomu palaci lombardskogo korolya PrimitkiRozamunda doch Kunimunda Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1899 T XXVII S 1 d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q24483291d Track Q23892957 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 z B Marius von Avenches Chronik Johannes von Biclaro Chronik Gregor von Tours Historiae IV 41 Paulus Diaconus Historia Langobardorum I 27 Origo Gentis Langobardorum V Diaconus Paulus Foulke William Dudley 2004 Historia gentis Langobardorum Adamant Media Corporation Boston p 81 Iohannis Abbatis Biclarensis Chronica Marius von Avenches Chronik in Mommsen Theodor Chronica Minora saec IV V VI VII II Bd 2 S 238 Berlin 1894 bei DMGH latein Hodgkin Thomas 1895 Italy and Her Invaders volume V Oxford Clarendon Press Clarendon p 170 Martindale 1992 s v Hilmegis p 599 Jarnut 1995 p 32 Pizarro 1995 p 127 Guerber Helene Adeline 1896 Myths and Legends Series Middle Ages George C Harrap amp Co pp 102 105 Rozamunda i Albojn na sajti IMDb angl LiteraturaDiaconus Paulus Foulke William Dudley 2004 Historia gentis Langobardorum Adamant Media Corporation Boston Waitz Georg red 1878 Origo Gentis Langobardorum Monumenta Germaniae Historica Scriptores rerum Langobardicarum et Italicarum SS rer Lang t 1 Hannover Impensis Bibliopolii Hahniani s 1 6 arhiv originalu za 24 listopada 2018 Alboin World History EncyclopediaDiv takozhAlbojn Gepidi Langobardi

Дата публікації:
Топ