Акула лисиця 2 або морська лисиця Alopias рід акул єдиний у родині акул лисиць Alopiidae ряду ламноподібних Lamniformes

Акула-лисиця або морська лисиця (Alopias) — рід акул, єдиний у родині акул-лисиць (Alopiidae) ряду ламноподібних (Lamniformes). Включає 3 види.

Акула-лисиця Період існування: 49 млн років тому — дотепер

Лисяча акула звичайна (A. vulpinus)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Хрящові риби (Chondrichthyes)
Ряд:	Ламноподібні (Lamniformes)
Родина:	Alopiidae Bonaparte, 1838
Рід:	Акула-лисиця (Alopias) Rafinesque, 1810
Синоніми
Alopecias Müller and Henle, 1837 Alopius Swainson, 1838 Vulpecula Jarocki, 1822
Вікісховище: Alopias

Опис ред.

Лисяча акула звичайна (A. vulpinus)

Рід включає три види дуже своєрідних акул, головною відмітною особливістю яких служить дуже довгий хвостовий плавник. Його довжина становить близько половини загальної довжини тіла.. Зуби у лисячих акул невеликі, мають одну вершину. Мигальної перетинки немає. Сягають завдовжки до 6 м, при максимальній вазі близько 450 кг.

Поширення ред.

Акула-лисиця звичайна (A. vulpinus) широко поширена в усіх океанах, переважно в субтропічних районах. У теплу пору року ця акула здійснює міграції в моря помірного поясу. У Атлантичному океані, наприклад, вона доходить влітку до затоки Св. Лаврентія і до Лофотенских островів (Північна Норвегія).

Поведінка ред.

Це типова пелагічна акула з коричневою, сірою або чорною спиною і зі світлим черевом. Вона зустрічається як у відкритому океані, так і поблизу берегів і тримається зазвичай у поверхневих шарах води, здійснюючи іноді стрибки над поверхнею. Звичайну їжу морської лисиці складають різні зграєві риби і кальмари, яких вона пожирає у великій кількості. У шлунку одного екземпляра, завдовжки близько 4 м, було знайдено, наприклад, 27 великих скумбрій. Під час полювання ця акула використовує як основну зброю свій довгий хвіст. Наблизившись до косяка, морська лисиця починає крутитися навколо нього, вспінює воду бичеподібними ударами хвостового плавника. Поступово кола стають все менше і менше, а перелякана риба збирається у все компактнішу групу. Саме тоді акула починає жадібно заковтувати свою здобич. У такому полюванні бере участь іноді пара морських лисиць.

В деяких випадках морська лисиця діє хвостовим плавником як ціпом, застосовуючи його для оглушення своєї жертви. Такою жертвою далеко не завжди буває риба. Спостерігали, зокрема, як акула атакувала цим способом морських птахів, що сидять на поверхні води. Точний удар хвостом — і акула хапає свою не зовсім звичайну здобич.

Розмноження ред.

Розмноження відбувається шляхом яйцеживородження, причому плодючість цих акул дуже мала — самиця приносить всього двох — чотирьох акуленят, правда дуже великих. Їх довжина може досягати 1,5 м.

Значення ред.

Лисячі акули не представляють небезпеки для людини. Вони мають деяке промислове значення, попадаючи іноді у прилов тунцеловних ярусів.

Класифікація ред.

Описано три сучасні види:

†Alopias acutidens Casier, 1958
†Alopias alabamensis White, 1956
†Alopias carolinensis White, 1956
†Alopias crochardi Ward, 1978
†Alopias denticulatus Cappetta, 1981
†Alopias exigua Probst, 1879
†Alopias hassei Noetling, 1885
†Alopias hermani Kozlov, 1999
†Alopias latidens Leriche, 1909
†Alopias leeensis Ward, 1978
†Alopias grandis < Leriche, 1942
†Alopias palatasi Kent & Ward, 2018
†Alopias subexigua Dartevelle & Casier, 1959

Примітки ред.

Bourdon, J. (April 2009). Fossil Genera: Alopias [ 31 березня 2022 у Wayback Machine.]. The Life and Times of Long Dead Sharks. Retrieved on October 6, 2009.
Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 145.
Rafinesque C. S. and Rafinesque Schmaltz, C. S. 1810 Caratteri di alcuni nuovi generi e nuove specie di animali e piante della sicilia, con varie osservazioni sopra i medisimi. (Part 1 involves fishes, pp. [i-iv] 3-69 [70 blank], Part 2 with slightly different title, pp. ia-iva + 71-105 [106 blank]). The Cichlids Yearbook.
Eitner, B. "Systematics of the Genus Alopias (Lamniformes: Alopiidae) with Evidence for the Existence of an Unrecognized Species". // Copeia (American Society of Ichthyologists and Herpetologists). — 1995 (3). — С. 562–571.. — DOI:10.2307/1446753..
Goldman, K.J., Baum, J., Cailliet, G.M., Cortés, E., Kohin, S., Macías, D., Megalofonou, P., Perez, M., Soldo, A. & Trejo, T. 2009. Alopias vulpinus. In: IUCN 2012. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2012.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 05 January 2013.
FishBase entry on Alopiidae. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 6 квітня 2013.

Посилання ред.

Акули-лисиці (Alopiidae) [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ

Це незавершена стаття про хрящових риб.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Bourdon, J. (April 2009). Fossil Genera: Alopias [ 31 березня 2022 у Wayback Machine.]. The Life and Times of Long Dead Sharks. Retrieved on October 6, 2009.

[2] Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 145.

[3] Rafinesque C. S. and Rafinesque Schmaltz, C. S. 1810 Caratteri di alcuni nuovi generi e nuove specie di animali e piante della sicilia, con varie osservazioni sopra i medisimi. (Part 1 involves fishes, pp. [i-iv] 3-69 [70 blank], Part 2 with slightly different title, pp. ia-iva + 71-105 [106 blank]). The Cichlids Yearbook.

[r2-4] Eitner, B. "Systematics of the Genus Alopias (Lamniformes: Alopiidae) with Evidence for the Existence of an Unrecognized Species". // Copeia (American Society of Ichthyologists and Herpetologists). — 1995 (3). — С. 562–571.. — DOI:10.2307/1446753..

[5] Goldman, K.J., Baum, J., Cailliet, G.M., Cortés, E., Kohin, S., Macías, D., Megalofonou, P., Perez, M., Soldo, A. & Trejo, T. 2009. Alopias vulpinus. In: IUCN 2012. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2012.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 05 January 2013.

[6] FishBase entry on Alopiidae. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 6 квітня 2013.