Степа́н Ако́пович Ако́пов (14 грудня 1899, місто Тифліс, тепер місто Тбілісі, Грузія — 9 серпня 1958, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, директор Уралмашзаводу, народний комісар середнього машинобудування СРСР, міністр автомобільної і тракторної промисловості СРСР, міністр машинобудування СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го і 4-го скликання.
| Акопов Степан Акопович | |
|---|---|
| вірм. Ստեփան Հակոբի Հակոբով | |
| Народився | 21 грудня 1899 місто Тифліс, тепер місто Тбілісі, Грузія |
| Помер | 9 серпня 1958 (58 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна | Російська імперія СРСР |
| Національність | вірменин |
| Діяльність | державний діяч, політик, інженер-механік |
| Alma mater | Московський державний технічний університет імені Баумана (1931) |
| Заклад | ЗіО-Подольськ, Уралмаш і Міністерство важкого машинобудування СРСРd |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Партія | КПРС |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Народився в родині вірменського торговця. У 1919 році закінчив 1-у Тифліську гімназію.
З 1919 року перебував на підпільній комсомольській роботі в Тифлісі. У 1919—1921 роках — організатор і секретар районного комітету комсомолу (ЛКСМ) Грузії в місті Тифлісі.
Член РКП(б) з жовтня 1919 року.
З березня до жовтня 1921 року — завідувач організаційного відділу Тбіліського міського комітету ЛКСМ Грузії.
У 1921—1922 роках — відповідальний секретар Тбіліського міського комітету ЛКСМ Грузії.
У 1922—1924 роках — студент Московського вищого технічного училища (Московського механіко-машинобудівного інституту).
У січні 1924—1926 роках — інструктор, у 1926—1927 роках — заступник завідувача організаційно-розподільного відділу Бауманського районного комітету РКП(б) міста Москви.
У 1927—1928 роках — завідувач організаційно-розподільного відділу Звенигородського повітового комітету ВКП(б) Московської губернії.
У 1928—1931 роках — студент Московського механіко-машинобудівного інституту імені Баумана.
У 1931—1932 роках — інженер, у 1932 році — начальник цеху, в 1932—1934 роках — завідувач виробничого відділу, в 1934—1936 роках — заступник та технічний директор Подольського крекінго-електровозобудівного заводу Московської області. З 1935 до 1936 року перебував у службовому відрядженні в США.
У 1936—1937 роках — директор Подольського крекінго-електровозобудівного заводу Московської області.
У 1937—1939 роках — директор Уральського заводу важкого машинобудування (Уралмашзаводу) міста Свердловська.
У лютому 1939 — травні 1940 року — заступник народного комісара важкого машинобудування СРСР. У травні — жовтні 1940 року — 1-й заступник народного комісара важкого машинобудування СРСР.
У жовтні 1940 — 11 вересня 1941 року — 1-й заступник народного комісара середнього машинобудування СРСР.
11 вересня 1941 — 17 лютого 1946 року — народний комісар середнього машинобудування СРСР.
17 лютого 1946 — 23 серпня 1947 року — народний комісар (міністр) автомобільної промисловості СРСР.
23 серпня 1947 — 18 квітня 1950 року — міністр автомобільної і тракторної промисловості СРСР.
У квітні 1950 — 15 березня 1953 року — заступник міністра сільськогосподарського машинобудування СРСР — начальник Головного управління комбайнової промисловості Міністерства сільськогосподарського машинобудування СРСР.
15 березня — 8 серпня 1953 року — 1-й заступник міністра машинобудування СРСР.
8 серпня 1953 — 19 квітня 1954 року — міністр машинобудування СРСР.
19 квітня 1954 — 23 липня 1955 року — міністр автомобільного, тракторного і сільськогосподарського машинобудування СРСР.
З липня 1955 року — персональний пенсіонер у місті Москві.
Помер 9 серпня 1958 року. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.
Нагороди ред.
- три ордени Леніна (24.12.1949)
- орден Кутузова I ст. (15.05.1945)
- орден Трудового Червоного Прапора
- орден Червоної Зірки
- медалі
Примітки ред.
- ↑ Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — 1974. — Т. 1. — С. 229.
- Prabook — 2018.
Джерела ред.
- Акопов Степан Акопович [ 24 вересня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)