www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ай Ханум aɪ ˈ h ɑː nj uː m що має значення Пані Місяць 1 узб Oyxonim Александрія Оксіанська місце археологічних розкопок

Ай-Ханум

Ай-Ханум (([aɪ ˈhɑːnjuːm], що має значення Пані Місяць; узб. Oyxonim) Александрія Оксіанська) — місце археологічних розкопок елліністичного міста в провінції Тахар, Афганістан. Місто, оригінальна назва якого невідома, , ймовірно, було засноване раннім правителем імперії Селевкідів і служило військовим та економічним центром для правителів Греко-Бактрійського царства до його знищення біля 145 по Р.Х. Знову відкриті в 1961 році руїни міста розкопувала французька група археологів до початку конфлікту в Афганістані наприкінці 1970-х років.

Ай-Ханум

37°10′08″ пн. ш. 69°24′28″ сх. д. / 37.169000000027772046° пн. ш. 69.40800000002778347° сх. д. / 37.169000000027772046; 69.40800000002778347Координати: 37°10′08″ пн. ш. 69°24′28″ сх. д. / 37.169000000027772046° пн. ш. 69.40800000002778347° сх. д. / 37.169000000027772046; 69.40800000002778347
Країна  Афганістан
Розташування Тахар
Тип місце розкопок і місцеве поселенняd
Ай-Ханум
Ай-Ханум (Афганістан)
 Медіафайли у Вікісховищі

Місто, ймовірно, було засноване між 300 і 285 роками до Р. Х. чиновником, що діяв за наказом Селевка I Нікатара або його сина Антіоха I Сотера, перших двох правителів династії Селевкідів . Існує ймовірність, що це місце було відомо ранній імперії Ахеменідів, що спорудила невеликий форт неподалік. Спочатку вважалося, що Ай-Ханум був заснований Александром Македонським, можливо, як Александрія Оксіанська, але зараз ця теорія вважається малоймовірною. Розташоване в місці злиття річок Амудар'я (вона ж Окс) і Кокча, оточене добре зрошуваними сільськогосподарськими угіддями, саме місто було поділено між нижнім містом і 60-метровим акрополем. Хоча Ай-Ханум не був розташований на головному торговому шляху, він контролював доступ як до видобутку в Гіндукуші, так і до стратегічно важливих пунктів. Великі укріплення, що постійно підтримувалися та вдосконалювалися, оточували місто.

Ай-Ханум, населення якого спочатку, можливо, зросло через царський патронат та наявності в місті монетного двору, втратив певну важливість через відокремлення греко-бактрійців під оруодою Діодота I ( близько  250 р. до Р. Х.). Програми будівництва Селевкідів були припинені, і місто, ймовірно, стало переважно військовим; це могло бути зоною конфлікту під час вторгнення Антіоха III (209 — 205 рр. до Р. Х.). Ай-Ханум знову почав зростати за Євтидема I та його наступника Деметрія I, який почав затверджувати контроль над північно-західною частиною Індійського субконтиненту. Багато з нинішніх руїн датуються часами Евкратіда I, який суттєво перебудував місто та, можливо, перейменував його на свою честь на Евкратіду. Незабаром після його смерті близько 145 р. до Р. Х. Греко-Бактрійське царство розпалося — Ай-Ханум був захоплений сакськими загарбниками і був загалом покинутий, хоча остаточно населення залишило його 2 століття по Р.Х.. Елліністична культура в регіоні збереглася довше лише в Індо-грецьких царствах.

Під час полювання в 1961 році король Афганістану Мухаммед Захір Шах заново відкрив місто. Археологічна делегація, очолювана Полем Бернаром[en], розкопала залишки величезного палацу в нижньому місті разом із великим спортивним залом, театром, здатним вмістити 6000 глядачів, арсеналом і двома святилищами. Було знайдено кілька написів, а також монети, артефакти та кераміку. Початок радянсько-афганської війни наприкінці 1970-х років призупинив розкопки, і під час наступних конфліктів в Афганістані сайт був значно розграбований.

Примітки Редагувати

  1. Деякі вчені припускають, що початкова назва місця була *Oskobara, місцевий топонім із значенням «високий берег». Птолемей згадує подібне ім'я, яке транскрибується по-різному як Остобара або Естобара, у своїй «Географії».
  1. Lecuyot, 2020, с. 540.
  2. Rapin, 2007, с. 41.
  3. Ptolemy, c. 150, 6.11.9.

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Aj Hanum aɪ ˈ h ɑː nj uː m sho maye znachennya Pani Misyac 1 uzb Oyxonim Aleksandriya Oksianska misce arheologichnih rozkopok ellinistichnogo mista v provinciyi Tahar Afganistan Misto originalna nazva yakogo nevidoma a jmovirno bulo zasnovane rannim pravitelem imperiyi Selevkidiv i sluzhilo vijskovim ta ekonomichnim centrom dlya praviteliv Greko Baktrijskogo carstva do jogo znishennya bilya 145 po R H Znovu vidkriti v 1961 roci ruyini mista rozkopuvala francuzka grupa arheologiv do pochatku konfliktu v Afganistani naprikinci 1970 h rokiv Aj Hanum37 10 08 pn sh 69 24 28 sh d 37 169000000027772046 pn sh 69 40800000002778347 sh d 37 169000000027772046 69 40800000002778347 Koordinati 37 10 08 pn sh 69 24 28 sh d 37 169000000027772046 pn sh 69 40800000002778347 sh d 37 169000000027772046 69 40800000002778347Krayina AfganistanRoztashuvannya TaharTip misce rozkopok i misceve poselennyadAj HanumAj Hanum Afganistan Mediafajli u VikishovishiMisto jmovirno bulo zasnovane mizh 300 i 285 rokami do R H chinovnikom sho diyav za nakazom Selevka I Nikatara abo jogo sina Antioha I Sotera pershih dvoh praviteliv dinastiyi Selevkidiv Isnuye jmovirnist sho ce misce bulo vidomo rannij imperiyi Ahemenidiv sho sporudila nevelikij fort nepodalik Spochatku vvazhalosya sho Aj Hanum buv zasnovanij Aleksandrom Makedonskim mozhlivo yak Aleksandriya Oksianska ale zaraz cya teoriya vvazhayetsya malojmovirnoyu Roztashovane v misci zlittya richok Amudar ya vona zh Oks i Kokcha otochene dobre zroshuvanimi silskogospodarskimi ugiddyami same misto bulo podileno mizh nizhnim mistom i 60 metrovim akropolem Hocha Aj Hanum ne buv roztashovanij na golovnomu torgovomu shlyahu vin kontrolyuvav dostup yak do vidobutku v Gindukushi tak i do strategichno vazhlivih punktiv Veliki ukriplennya sho postijno pidtrimuvalisya ta vdoskonalyuvalisya otochuvali misto Aj Hanum naselennya yakogo spochatku mozhlivo zroslo cherez carskij patronat ta nayavnosti v misti monetnogo dvoru vtrativ pevnu vazhlivist cherez vidokremlennya greko baktrijciv pid oruodoyu Diodota I blizko 250 r do R H Programi budivnictva Selevkidiv buli pripineni i misto jmovirno stalo perevazhno vijskovim ce moglo buti zonoyu konfliktu pid chas vtorgnennya Antioha III 209 205 rr do R H Aj Hanum znovu pochav zrostati za Yevtidema I ta jogo nastupnika Demetriya I yakij pochav zatverdzhuvati kontrol nad pivnichno zahidnoyu chastinoyu Indijskogo subkontinentu Bagato z ninishnih ruyin datuyutsya chasami Evkratida I yakij suttyevo perebuduvav misto ta mozhlivo perejmenuvav jogo na svoyu chest na Evkratidu Nezabarom pislya jogo smerti blizko 145 r do R H Greko Baktrijske carstvo rozpalosya Aj Hanum buv zahoplenij sakskimi zagarbnikami i buv zagalom pokinutij hocha ostatochno naselennya zalishilo jogo 2 stolittya po R H Ellinistichna kultura v regioni zbereglasya dovshe lishe v Indo greckih carstvah Pid chas polyuvannya v 1961 roci korol Afganistanu Muhammed Zahir Shah zanovo vidkriv misto Arheologichna delegaciya ocholyuvana Polem Bernarom en rozkopala zalishki velicheznogo palacu v nizhnomu misti razom iz velikim sportivnim zalom teatrom zdatnim vmistiti 6000 glyadachiv arsenalom i dvoma svyatilishami Bulo znajdeno kilka napisiv a takozh moneti artefakti ta keramiku Pochatok radyansko afganskoyi vijni naprikinci 1970 h rokiv prizupiniv rozkopki i pid chas nastupnih konfliktiv v Afganistani sajt buv znachno rozgrabovanij Primitki Redaguvati Deyaki vcheni pripuskayut sho pochatkova nazva miscya bula Oskobara miscevij toponim iz znachennyam visokij bereg Ptolemej zgaduye podibne im ya yake transkribuyetsya po riznomu yak Ostobara abo Estobara u svoyij Geografiyi 2 3 Lecuyot 2020 s 540 Rapin 2007 s 41 Ptolemy c 150 6 11 9 Dzherela RedaguvatiPichikyan I R Kultura Baktrii ahemenidskij i ellinisticheskij periody Moskva 1991 Dyomin R N Platonizm Gunsun Luna i traktat ob ideyah iz Aj Hanum AKADHMEIA Materialy i issledovaniya po istorii platonizma Vyp 7 SPb 2008 stor 144 156 Plan gorodisha ta deyaki predmeti znajdeni pid chas rozkopok Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aj Hanum amp oldid 39568675