Айстульф (†756) був герцогом Фріульським з 744, королем лангобардів з 749, герцогом Сполетським з 751. Його батьком був герцог Фріульський Пеммо.
| Айстульф | |
| 749 — 756 | |
|---|---|
| Попередник: | Рачіс |
| Спадкоємець: | Дезидерій |
| Народження: | невідомо Чивідале-дель-Фріулі, ente di decentramento regionale di Udined, Фріулі-Венеція-Джулія, Італія |
| Смерть: | грудень 756 Павія, Міланське герцогство |
| Причина смерті: | падіння з коняd |
| Країна: | Лангобардське королівство |
| Релігія: | католицтво |
| Батько: | Пеммо |
| Мати: | Ratpergad |
| Шлюб: | Giseltruded |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Правління Редагувати
Після того як його брат Рачіс став королем лангобардів, Айстульф спадкував перстол у Фріулі. Після зречення Рачіса та його постриження у ченці Айстульф став королем. Він продовжував політику експансії та нападів на папські землі та території візантійського Равеннського екзархату. У 751 році захопив Равенну та погрожував Риму, вимагаючи викуп.
Папи Римські, які правили у той час, не маючи надії на допомогу Візантійського імператора, звертались за підтримкою до правителів королівства Франків. У 753 папа Стефан II відвідав короля Франків Піпіна Короткого, якого проголосив королем папа Захарій. Піпін Короткий з військом перетнув Альпи, переміг Айстульфа та повернув папі землі, захоплені раніше лангобардами.
Айстульф загинув у 756 році на полюванні.