Азовська провінція — адміністративно-територіальна одиниця, утворена 1775 році у складі Азовської губернії.
До Азовської провінції входили: м. Азов, фортеця св. Димитрія Ростовського (нині м. Ростов-на-Дону), м. Таганріг, Старо-Черкаськ (нині станиця Старочеркаська, обидва Ростовської області, РФ) з землями і станицями Області Війська Донського, Дніпровська лінія (в тому числі Катеринослав (м. Дніпропетровськ), Павлоград, Олександрівськ (нині Запоріжжя), Богородицька фортеця і військові поселення), Кінбурн із землями між Дніпром і Півдженним Бугом, м. Керч і Єнікале у Криму.
З утворенням 30 березня 1783 року Катеринославського намісництва із Азовської і Новоросіської губерній Азовську провінцію як адміністративно-територіальну одиницю ліквідовано.
Література Редагувати
- В. В. Панашенко. Азовська провінція [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 46. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Полное собрание законов Российской империи. Собрание 1-е, т. 20, № 14252. СПб., 1830;
- Скальковский А. Хронологическое обозрение Новороссийского края, ч. 1. Одесса, 1836.