Тува́ — республіка, яка перебуває в складі Російської Федерації. За свою складну і довгу історію, країна неодноразово змінювала свій адміністративно-територіальний устрій. На сьогодні республіка Тува поділяється на 17 районів (кожуунів) та 2 міста респуліканського підпорядкування.
У складі Китаю Редагувати
У середині XVIII століття Тува була частиною Китаю і поділялась на 4 кожууна (хошуна):
- Тесінгольський (або Оюннарський)
- Тоджинурський (Тоджинський)
- Хемгольський (Салджацький)
- Хубсугольський (Хасутський)
В 1808 році був утворений Хечицький кожуун, в 1878 році Хубсугольський кожуун відійшов до Північної Монголії. На початоку XX століття кількість кожуунів Туви досягло 7:
- Бейсе
- Даа
- Маади
- Оюннарський
- Салчацький
- Тоджинський
- Чооду
адміністративно кожууни підпорядковувались генерал-губернатору Північної Монголії і поділялись на сумони, а ті на арбани.
Тувинська Народна Республіка Редагувати
В 1921 році Всетувинський хурал розділяє Туву на 7 кожуунів:
- Бейсе
- Даа
- Маади
- Юнаррський
- Салчацький
- Тоджинський
- Шалик-Сартильський
В 1923 році був змінений адміністративний устрій країни і вона розділилась на 6 кожуунів:
- Салчацький
- Тес-Хемський
- Тоджинський
- Улуг-Хемський
- Уюцький
- Хемчицький (утворений з кожуунів Бейсе та Даа)
В 1929 році кожуун Бейсе був перейменований в Дзун-Хемчицький, Даа — в Барун-Хемчицький, Салчацький — в Каа-Хемський. Останній в 1932 році був розділений на 3 кожууни — Бій-Хемский, Танну-Ольський та Тере-Хольський. В 1941 році було утворено ще 6 нових кожуунів:
- Бай-Тайгинський
- Ерзинський
- Монгун-Тайгинський
- Овюрський
- Сут-Хольський
- Чаа-Хольський
В складі СРСР Редагувати
Новий адміністративний поділ Туви був затверджений 7 серпня 1945 року. Столиця, місто Кизил, отримала статус міста обласного підпорядкування, а міста Туран, Чадан та Шагонар — районного. Були утворені смт Бай-Сют, Емі, Нарин та Харал (ліквідовані в 1956 році у зв'язку з припиненням видобутку золота), а також райони:
- Бай-Тайгинський (центр — Теелі)
- Барун-Хемчицький (Кизил-Мажалик)
- Дзун-Хемчицький (Чадан)
- Ерзинський (Сариг-Булун)
- Каа-Хемський (Сариг-Сеп)
- Кизильський (Кизил)
- Монгун-Тайгинський (Мугур-Акси)
- Овюрський (Хацдагайти)
- Пій-Хемський (Туран)
- Сут-Хольський (Суг-Акси)
- Тандинський (Бай-Хаак)
- Тере-Хольський (Чиргаланди)
- Тес-Хемський (Самагалтай)
- Тоджинський (Тоора-Хем)
- Улуг-Хемський (Шагонар)
- Чаа-Хольський (Чаа-Холь)
В 1953 році були ліквідовані Монгун-Тайгинський та Тере-Хольський райони, в 1957 році — Кизильський район, в 1961 році — Сут-Хольський та Чаа-Хольський, а в 1963 році — Бай-Тайгинський та Ерзинський райони. В 1964 році було утворено місто Ак-Довурак. В 1965 році було відновлено Бай-Тайгинський та Ерзинський район, в 1968 році — Монгун-Тайгинський, в 1975 році — Кизильський, в 1983 році — Сут-Хольський, а в 1992 році — Чаа-Хольський район. В 1993 році був утворений новий Чеди-Хольський район. В 1994 році всі райони дозволили називати кожуунами. У 2003 році відновлено Тере-Хольський район.
Сучасний адміністративний поділ Туви Редагувати
| № | Назва | Тувинський оригінал | ЗКАТУ | Населення, осіб (2010) | Площа, км² | Щільність, осіб/км² | Адміністративний центр |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Місто Кизил | Кызыл | 93 401 000 000 | 109900 | 200,37 | 548,5 | |
| 2 | Місто Ак-Довурак | Ак-Довурак | 93 403 000 000 | 13500 | 48,69 | 277,3 | |
| 1 | Бай-Тайгинський кожуун | Бай-Тайга кожуун | 93 205 000 000 | 10800 | 7922,82 | 1,36 | Теелі |
| 2 | Барун-Хемчицький кожуун | Барыын-Хемчик кожуун | 93 210 000 000 | 12800 | 6259,66 | 2,04 | Кизил-Мажалик |
| 3 | Дзун-Хемчицький кожуун | Чөөн-Хемчик кожуун | 93 215 000 000 | 19900 | 6484,56 | 3,07 | Чадан |
| 4 | Каа-Хемський кожуун | Каа-Хем кожуун | 93 220 000 000 | 12300 | 25726,04 | 0,48 | Сариг-Сеп |
| 5 | Кизилський кожуун | Кызыл кожуун | 93 222 000 000 | 27600 | 8526,65 | 3,24 | Каа-Хем |
| 6 | Монгун-Тайгинський кожуун | Монгун-Тайга кожуун | 93 225 000 000 | 5700 | 4414,20 | 1,29 | Мугур-Акси |
| 7 | Овюрський кожуун | Өвүр кожуун | 93 230 000 000 | 7000 | 4522,50 | 1,55 | Хандагайти |
| 8 | Пій-Хемський кожуун | Бии-Хем кожуун | 93 235 000 000 | 10100 | 8194,12 | 1,23 | Туран |
| 9 | Сут-Хольський кожуун | Сүт-Хөл кожуун | 93 238 000 000 | 8000 | 6691,25 | 1,20 | Суг-Акси |
| 10 | Тандинський кожуун | Таңды кожуун | 93 240 000 000 | 12900 | 5091,70 | 2,53 | Бай-Хаак |
| 11 | Тере-Хольський кожуун | Тере-Хөл кожуун | 93 243 000 000 | 1900 | 10050,02 | 0,19 | Кунгуртуг |
| 12 | Тес-Хемський кожуун | Тес-Хем кожуун | 93 245 000 000 | 8200 | 6687,23 | 1,23 | Самагалтай |
| 13 | Тоджинський кожуун | Тожу кожуун | 93 250 000 000 | 6000 | 44757,49 | 0,13 | Тоора-Хем |
| 14 | Улуг-Хемський кожуун | Улуг-Хем кожуун | 93 254 000 000 | 19300 | 5335,40 | 3,62 | Шагонар |
| 15 | Чаа-Хольський кожуун | Чаа-Хөл кожуун | 93 256 000 000 | 6000 | 2903,10 | 2,07 | Чаа-Холь |
| 16 | Чеди-Хольський кожуун | Чеди-Хөл кожуун | 93 257 000 000 | 7700 | 3706,32 | 2,08 | Хову-Акси |
| 17 | Ерзинський кожуун | Эрзин кожуун | 93 258 000 000 | 8300 | 11081,45 | 0,75 | Ерзин |
Примітки Редагувати
- http://www.r17.nalog.ru/document.php?id=25972&topic=ih17[недоступне посилання з лютого 2019]
- http://www.tuvastat.ru/Docs/Численность%20гор.и%20сельск.населения%20по%20Туве%20по%20ВПН-2010.xls[недоступне посилання з червня 2019]
- http://r17.kadastr.ru/upload/r17/files/земельный%20фонд%20РТ%20испр.pdf[недоступне посилання з червня 2019]