Адальберт I (італ. Adalbert; (934)/(936) — (971)/975) — король Італії в (950)—(963) роках, (маркграф Івреї) в 965—975 роках (як Адальберт II).
Адальберт I | |
---|---|
фр. Aubert Ier d'Italie | |
| |
Народився | (932)[1] або (936)[1] |
Помер | 30 квітня (972)[1] Отен[1] |
Поховання | (Реґенсбурґ) |
Країна | ![]() |
Діяльність | політик |
Титул | король |
Посада | Список королів Італії |
Термін | 950-963 роки |
Попередник | (Беренгар II) |
Наступник | (Оттон I) |
Рід | (Іврейська династія) |
Батько | (Беренгар II) |
Мати | Вілла Тосканська |
Брати, сестри | (Сусанна Італійська), d, d і d |
У шлюбі з | Герберга Маконська |
Діти | 4 сина і й донька |
|
Біографія
Походив з династії (Анскарідів). Син (Беренгара), маркграфа Іврейського, та Вілли Тосканської (з династії Бозонідів). Народився в Івреї між 934 та 936 роками. Після повстання та поразки у 940 році батька проти короля Гуго I разом з родиною втік до Німеччини.
Повертається до Італії після 945 року. У 950 році разом з Беренгаром II коронується також італійським королем. Церемонія відбулася у соборі Св. Михайла в Павії (колишній столиці лангобардів). Після цього усіляко допомагав батькові у зміцненні влади.
Беренгар II мав намір одружити сина на вдові (Лотаря II) — (Адельгейді), доньці (Рудольфа II), короля Бургундії. Але вона цьому чинила опір, за що і піддалася ув'язненню у замку Гарда. Захисником і згодом чоловіком Адельгейди виявився імператор (Оттон I) (до якого вона звернулася через Адальберта Атто, графа Каносси), що примусив Беренгара II та Адальберта I у 952 році в Аугсбурзі визнати зверхність Оттона I й прийняти Італію без маркграфства Верони і герцогства Фріульського, як льон.
В подальшому підтримував повстання батька проти імператора, яке тривало з перемінним успіхом до 961 року. 954 року було скинуто німецьку залежність, а 955 року Адальберт I, скориставшись складнощами Оттона I у боротьбі з угорцями, завоював Веронську марку. 957 року війська Беренгара II і Адальберта I зазнали поразки від німецьких військ (Людольфа), герцога Швабського (сина Оттона I). Втім ситуацію врятувала раптова смерть Людольфа. У 958 році оженився на доньці графа Шалонського з герцогства Бургундія. У 960 році за наказом батька Адальберт I захопив область Лаціо, намагаючись оволодіти Римом. За цих обставин папа римський (Іоанн XI) спрямував заклик до Оттона I про допомогу.
961 року німецькі війська Оттона I захопили усю північну Італію. Беренгар II продовжував чинити опір у фортеці Сан-Леоне. Адальберт I також деякий час намагався пручатися у маркграфстві Тосканському, але був вимушений наприкінці 962 року тікати до Провансу, де намагався здобути підтримку у арабських піратів з Джаляль-аль-Хіляля (місцина між Марселем та Ніццою), але марно. Потім через Корсику прибув до Риму, де здобув допомогу з боку папи римського Іоанна XI, що був занепокоєний посиленням Оттона I. Противники останнього не мали змоги пручатися, тому втекли з Риму.
Адальберт I укріпився на Корсиці, єдиній частині королівства Італії, яка хоч якось йому корилася. У 965 році, після повернення Оттона I до королівства Німеччина, спробував відвоювати столицю Павію, проте зазнав поразки у битві при П'янченці від військ Буркхарда III, герцога Швабії. В цій битві загинув його брат Конрад, в результаті чого Адальберта визнано новим маркграфом Івреї.
Втім він продовжував намагання повернути корону. Спроба здобути підтримку з боку візантійського імператора (Никифора II) мала незначний успіх, оскільки бойові дій 968 року між імператорами обмежилися Апулією. Того ж року між Оттоном I та Никифором II було укладено мир. Після цього Адальберт I залишив Італію, перебравшись до Бургундії, де дружина Адальберта мала володіння. Тут він і помер в Отені близько 975 року.
Родина
Дружина — Герберга, донька Ламберта, графа Шалона і Отена.
Діти:
- (Оттон-Вільгельм) (958—1026), граф Бургундії, Макона, Невера
- Гізела (983—1020), дружина Ансельма I, маркграфа Монферратського
- (д/н-1015), маркграф Івреї
- Віберт (д/н-1030), маркграф Івреї у 1015—1030 роках
- Амедей
Джерела
- Robert Folz La naissance du Saint-Empire " Le Mémorial des Siècles: Xe siècle " éditions Albin Michel Paris 1967 p. 115—116 (фр.)
- Roger Collins, Early Medieval Europe, 300—1000, Second Edition (New York: St. Martin's Press, 1999), p. 400(англ.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет