Григорій Петрович Агейкін (1 грудня 1924, Кочкурово, Кочкуровський район Мордовської автономної області — 1 грудня 2007) — ерзянський поет, письменник, журналіст. Редактор журналу «Пионерэнь вайгель».
| Агейкін Григорій Петрович | |
|---|---|
| Народився | 1 грудня 1924 Кочкурово, Саранський повіт, Пензенська губернія, РСФРР, СРСР |
| Помер | 1 грудня 2007 (83 роки) |
| Країна | СРСР Росія |
| Діяльність | письменник |
| Alma mater | Мордовський державний університет імені М. П. Огарьова |
| Мова творів | ерзянська і російська |
| Роки активності | з 1937 |
| Жанр | проза, поезія |
| Нагороди | |
| |
Життєпис ред.
Григорій Агейкін народився 1 грудня 1924 року в селі Кочкурово (нині — центр Кочкуровського району) Мордовії). Друга дитина в селянській родині. Під час навчання в школі особливо старанно займався мордовською мовою, у 6-у класі написав перші вірші, які друкувалися в шкільній газеті; під час однієї із зустрічей з письменником Іллею Кривошеєвим навіть отримав схвалення від нього за прагнення до творчості. Вірші Григорія незабаром були опубліковані в газеті «Сятко».
У 1941 році Агейкин мобілізований до сталінського війська, брав участь у Міжсоюзницькій німецько-московській війні (1941-1945). Служив у диверсійних загонах, брав участь у боях у Смоленській області, в Україні та Білорусії, Молдові, Румунії, Болгарії (кавалер ордена Червоного Прапора і ордена Вітчизняної війни II ступеня).
У квітні 1947 року повернувся на Батьківщину. Закінчив партійну школу і Мордовський державний університет, філологічний факультет. Працював у газетах «Советская Мордовия» і «Эрзянь комуна», також був редактором журналу «Пионерэнь вайґель» («Голос піонера») і завдяки цьому почав писати твори для дітей.
В газеті, де редактором був Агейкін, публікувалися майбутні знамениті письменники Мордовії: Артур Моро, Анатолій Лук'янов і Євґеній Пятаєв. Незабаром усі три часописи були об'єднані в одне видання «Советская Мордовия», де публікувалися статті і твори ерзянською, мокшанською та російською мовами, проте у зв'язку з обуренням співробітників і кореспондентів газета «Эрзянь комуна» була відновлена під назвою «Эрзянь правда», де і продовжив роботу Григорій Агейкін.
До своєї смерті Агейкін пропрацював в «Эрзянь правда», опублікувавши багато творів. Відомий як автор оповідань та віршів для дітей, великої кількості балад, нарисів, фейлетонів і гуморесок.
Помер 1 грудня 2007 року.
Бібліографія ред.
Збірники ред.
- «Вишка ялгинеть» (Маленькі друзі, 1958)
- «Сырнень тештинеть» (Золоті зірочки, 1959)
- «Седей вайґель» (Голос серця, 1964)
- «Боря — космонавт» (1967)
- «Кіо киде співали?» (Хто кого боїться?, 1976)
- «Лемзеркай» (Черемушка, 1980)
Оповідання ред.
- «Калавтозь кірі» (Розмотаний клубок)
- «Топтыга»
- «Максим»
- «Селмов вяп» (Крилаті друзі)
- «Туз»
- «Пожежа»
- «Перець» (Перець)
- «Іля кадново ялгасто» (Не відставай від друзів)
- «Баян»
- «Паро тев» (Добру справу)
- «Тундонь валске» (ранок)
Література ред.
- (рос.)
- Время и события. 2014: библиографический указатель / Нац. б-ка им. А. С. Пушкина Респ. Мордовия; [сост. А. Н. Маланьчева]. — Саранск, 2013. — 148 с
- В год литературы кочкуровцы читают произведения своих земляков-писателей [ 27 квітня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки ред.
- ↑ «Чилисема» 2015ие № 5, АГЕЙКИН Григорий Петрович [ 8 лютого 2016 у Wayback Machine.] (ерз.)
- Время и события. 2014: библиографический указатель / Нац. б-ка им. А. С. Пушкина Респ. Мордовия; [сост. А. Н. Маланьчева]. — Саранск, 2013. — 148 с (рос.)
- «Известия Мордовии»: В год литературы кочкуровцы читают произведения своих земляков-писателей[недоступне посилання] (рос.)