Автоно́мний бюдже́т — самостійні кошториси доходів і видатків, відносно незалежні від загальнодержавного бюджету. Автономний бюджет мають державні і змішані підприємства та установи, а також спеціальні урядові фонди. Державні підприємства та установи, які не мають права юридичної особи, в офіційних документах називають свої кошториси приєднаними бюджетами, оскільки складаються як доповнення до бюджету уряду і затверджуються законодавчим органом одночасно з кошторисами відповідних державних відомств.
Автономні бюджети урядових фондів в Україні ред.
В Україні автономні бюджети мають державні цільові фонди, утворені поза Державним бюджетом і місцевими бюджетами та призначені для реалізації конституційних прав громадян на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, соціальне забезпечення у випадку безробіття, охорону здоров'я та медичну допомогу.
Автономність бюджетів місцевого самоврядування в Україні ред.
У Європейської хартії місцевого самоврядування перелічені права громадян, для забезпечення яких місцеві бюджети мають мати відповідні можливості, що дозволяють органам місцевого самоврядування залучити необхідні фінансові ресурси.
Політичний аспект автономності місцевих бюджетів випливає з статті 143 Конституції України, яка говорить, що кожен орган місцевого самоврядування повинен мати свій бюджет. Економічний аспект автономності ґрунтується на необхідності забезпечення наповнення місцевих бюджетів.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Бюджетний Кодекс України (із змінами і доповненнями). Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 50-51, ст.572 [ 9 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Економічна енциклопедія : у 3 т. / гол. ред. ради Богдан Гаврилишин. — Київ : Видавничий центр «Академія», 2000—2002.
Примітки ред.
- Європейська хартія місцевого самоврядування [ 15 жовтня 2009 у Wayback Machine.], затверджена в березні 1992 р.
- Конституція України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141 [ 2013-07-19 у Wayback Machine.]
- Ст. 9 Європейської хартії місцевого самоврядування