www.wikidata.uk-ua.nina.az

Абстрактне і конкретне Абстра ктне і конкре тне від лат abstraho відтягую відриваю лат concretus згущений затверділий ці

Абстрактне і конкретне

Абстра́ктне і конкре́тне (від лат. abstraho — відтягую, відриваю; лат. concretus — згущений, затверділий, цілісний) — філософські терміни, що застосовуються і як слова звичайної мови.

Поняття

У філософії ці терміни мають дещо відмінний зміст в онтології, епістемології, психології. В онтології їх застосовують у класифікації (поділі) об’єктів на одиничні (індивіди, партикулярії) та загальні (універсалії). Саме одиничні об’єкти передусім і є цілісними, зв’язаними (конкретними) утвореннями. До них належать так звані фізичні тіла (зокрема біологічні): їм властива просторово-часова локалізація і сталість (лат. res exensa); вони зберігають свою ідентичність, якщо загальні передумови їхнього буття не змінилися. Ці фізичні тіла (які можуть бути у твердому, рідкому та газоподібних станах) називають також емпіричними об’єктами – вони, як правило, є джерелом наших відчуттів та сприймань. Особливим видом фізичного тіла (фіз. матерії) є поля (гравітац., електромагнітні). Ідентифікацію тіл здійснюють або за певними зовнішніми ознаками (зокрема способом їхньої взаємодії з іншими тілами), або ж за внутрішньою структурою (наприклад, будовою молекули чи атома). Структурна ідентифікація передбачає виокремлення (шляхом аналізу) деяких елементарних тіл та способу зв’язку цих «простих» тіл у певне складне ціле. Кожна з наук передбачає певний рівень (глибину) розкладу цілого на простіші складники (аналіз); звідси зрозуміло, що поняття простого і складного є відносним – залежно від того, що береться за базисні (елементарні) одиниці аналізу.

Види

Однак до одиничних об'єктів належать не тільки фізичні тіла, а й психічні утворення – індивідуальна психіка, «душа», психічні стани, образи, думки тощо (лат. res cogitans, intelligens, imaginans, sentiens, volens і т. п.). Наприклад, сприймання фізичного об'єкта є психічним об'єктом. До одинич. об'єктів належать не тільки одиничні сталості, а й зміни (події) та процеси. Процес – це послідовність взаємопов'язаних змін. Отже, процес необхідно відрізняти від послідовності ніяк не пов'язаних між собою змін (подій).

Серед названих основних видів одиничних цілостей розрізняють простіші утворення і комплекси (складні цілості), а також сукупності (чи послідовності) – просте «сусідство» у просторі і часі певних тіл, подій, процесів. В онтології перерахованим конкретним об'єктам протиставляють абстрактні, або, інакше, теоретичні об'єкти (див. Теорія). Абстрактні об'єкти є розумовими утвореннями, які з'являються внаслідок того, що в мисленні ми неначе відокремлюємо від конкрет. об'єктів ознаки (властивості), форми і структури, субстанції, зв'язки та відношення. Так з'являються абстрактні поняття, ідеї та теорії.


Хоча будь-яке поняття правомірно відносити до абстракт. об'єктів (res cogitans), у логіці поняття, як правило, поділяють на К. та А.: поняття тим абстрактніше, чим більше якась ознака (форма, структура, відношення) мислиться у відриві від носія цих ознак. Наприклад, припускають, що за словом «вологість» стоїть більш абстрактне поняття, ніж за словом «вологе», бо в першому випадку мислять властивість, узяту більшою мірою у відриві від носія цієї властивості, ніж у другому випадку. Але важливішим в онтології є питання про природу абстрактних об'єктів. Прикладом може бути суперечка щодо природи математичних понять (див. Філософія математики). У новочасному емпіризмі наївно припускалося, що абстрактні поняття утворюються тільки шляхом порівняння і відокремлення спільних ознак (форм, структур, зв'язків, відношень). Тим самим недооцінювали активність розуму в утворенні понять, ідей, теорій. Окрім того, в онтології предметом гострих дискусій є питання про онтологічний статус дій, значень (див. Семантика), цінностей (див. Філософія цінностей).


Поняття «А.» і «К.» є важливим також в епістемології та філософії науки, зокрема в дослідження філософії пізнання. В емпіричні фундаменталізмі (позитивізмі) джерелом конкретності понять, ідей, теорій вважали факти. Факти дані нам у вигляді чуттєвих сприймань та відповід. описів. Одначе, як показав ще Г.В.Ф. Геґель у статті «Хто мислить абстрактно», безпосередні сприймання (як і будь-яка безпосередність) є чимось А. для мислення: тільки розклад цілого на склад. частини, пізнання зв'язків між цими елементами та об'єднання (синтез) у мисленні елементів у зв'язане ціле дає нам ту конкретність, якої не має безпосереднє сприймання цілого. Більше того, оскільки факти добираються у світлі певної ідеї чи теорії (К. Поппер), то можна твердити, що факт не є чимось простим і безпосередньо цілісним. У сучасній філософії запорукою конкретності певного поняття чи ідеї вважають їх зв'язок з іншими поняттями чи ідеями у межах певного тематичного дискурсу (ширше – інтелектуальні традиції) чи системи понять.

Висновок

Якщо залишити осторонь суто теоретичні науки (наприклад, математику), то будь-яке поняття набуває конкретності завдяки взаємопов’язаності понять включно з певною сукупністю відповідних фактів. Когерентна (зв’язна) концепція істини якраз і ґрунтується на такому розумінні конкретності істини: вислів Г. Геґеля «істина завжди конкретна» має своїм джерелом когерентне розуміння істини. Будь-яка ідея чи поняття, вирвані з контексту тематичного дискурсу (чи з певної системи понять), стають загальними або невизначеними, тобто абстрактними.

Див. також

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Abstra ktne i konkre tne vid lat abstraho vidtyaguyu vidrivayu lat concretus zgushenij zatverdilij cilisnij filosofski termini sho zastosovuyutsya i yak slova zvichajnoyi movi Zmist 1 Ponyattya 2 Vidi 3 Visnovok 4 Div takozh 5 Literatura 6 PosilannyaPonyattya RedaguvatiU filosofiyi ci termini mayut desho vidminnij zmist v ontologiyi epistemologiyi psihologiyi V ontologiyi yih zastosovuyut u klasifikaciyi podili ob yektiv na odinichni individi partikulyariyi ta zagalni universaliyi Same odinichni ob yekti peredusim i ye cilisnimi zv yazanimi konkretnimi utvorennyami Do nih nalezhat tak zvani fizichni tila zokrema biologichni yim vlastiva prostorovo chasova lokalizaciya i stalist lat res exensa voni zberigayut svoyu identichnist yaksho zagalni peredumovi yihnogo buttya ne zminilisya Ci fizichni tila yaki mozhut buti u tverdomu ridkomu ta gazopodibnih stanah nazivayut takozh empirichnimi ob yektami voni yak pravilo ye dzherelom nashih vidchuttiv ta sprijman Osoblivim vidom fizichnogo tila fiz materiyi ye polya gravitac elektromagnitni Identifikaciyu til zdijsnyuyut abo za pevnimi zovnishnimi oznakami zokrema sposobom yihnoyi vzayemodiyi z inshimi tilami abo zh za vnutrishnoyu strukturoyu napriklad budovoyu molekuli chi atoma Strukturna identifikaciya peredbachaye viokremlennya shlyahom analizu deyakih elementarnih til ta sposobu zv yazku cih prostih til u pevne skladne cile Kozhna z nauk peredbachaye pevnij riven glibinu rozkladu cilogo na prostishi skladniki analiz zvidsi zrozumilo sho ponyattya prostogo i skladnogo ye vidnosnim zalezhno vid togo sho beretsya za bazisni elementarni odinici analizu Vidi RedaguvatiOdnak do odinichnih ob yektiv nalezhat ne tilki fizichni tila a j psihichni utvorennya individualna psihika dusha psihichni stani obrazi dumki tosho lat res cogitans intelligens imaginans sentiens volens i t p Napriklad sprijmannya fizichnogo ob yekta ye psihichnim ob yektom Do odinich ob yektiv nalezhat ne tilki odinichni stalosti a j zmini podiyi ta procesi Proces ce poslidovnist vzayemopov yazanih zmin Otzhe proces neobhidno vidriznyati vid poslidovnosti niyak ne pov yazanih mizh soboyu zmin podij Sered nazvanih osnovnih vidiv odinichnih cilostej rozriznyayut prostishi utvorennya i kompleksi skladni cilosti a takozh sukupnosti chi poslidovnosti proste susidstvo u prostori i chasi pevnih til podij procesiv V ontologiyi pererahovanim konkretnim ob yektam protistavlyayut abstraktni abo inakshe teoretichni ob yekti div Teoriya Abstraktni ob yekti ye rozumovimi utvorennyami yaki z yavlyayutsya vnaslidok togo sho v mislenni mi nenache vidokremlyuyemo vid konkret ob yektiv oznaki vlastivosti formi i strukturi substanciyi zv yazki ta vidnoshennya Tak z yavlyayutsya abstraktni ponyattya ideyi ta teoriyi Hocha bud yake ponyattya pravomirno vidnositi do abstrakt ob yektiv res cogitans u logici ponyattya yak pravilo podilyayut na K ta A ponyattya tim abstraktnishe chim bilshe yakas oznaka forma struktura vidnoshennya mislitsya u vidrivi vid nosiya cih oznak Napriklad pripuskayut sho za slovom vologist stoyit bilsh abstraktne ponyattya nizh za slovom vologe bo v pershomu vipadku mislyat vlastivist uzyatu bilshoyu miroyu u vidrivi vid nosiya ciyeyi vlastivosti nizh u drugomu vipadku Ale vazhlivishim v ontologiyi ye pitannya pro prirodu abstraktnih ob yektiv Prikladom mozhe buti superechka shodo prirodi matematichnih ponyat div Filosofiya matematiki U novochasnomu empirizmi nayivno pripuskalosya sho abstraktni ponyattya utvoryuyutsya tilki shlyahom porivnyannya i vidokremlennya spilnih oznak form struktur zv yazkiv vidnoshen Tim samim nedoocinyuvali aktivnist rozumu v utvorenni ponyat idej teorij Okrim togo v ontologiyi predmetom gostrih diskusij ye pitannya pro ontologichnij status dij znachen div Semantika cinnostej div Filosofiya cinnostej Ponyattya A i K ye vazhlivim takozh v epistemologiyi ta filosofiyi nauki zokrema v doslidzhennya filosofiyi piznannya V empirichni fundamentalizmi pozitivizmi dzherelom konkretnosti ponyat idej teorij vvazhali fakti Fakti dani nam u viglyadi chuttyevih sprijman ta vidpovid opisiv Odnache yak pokazav she G V F Gegel u statti Hto mislit abstraktno bezposeredni sprijmannya yak i bud yaka bezposerednist ye chimos A dlya mislennya tilki rozklad cilogo na sklad chastini piznannya zv yazkiv mizh cimi elementami ta ob yednannya sintez u mislenni elementiv u zv yazane cile daye nam tu konkretnist yakoyi ne maye bezposerednye sprijmannya cilogo Bilshe togo oskilki fakti dobirayutsya u svitli pevnoyi ideyi chi teoriyi K Popper to mozhna tverditi sho fakt ne ye chimos prostim i bezposeredno cilisnim U suchasnij filosofiyi zaporukoyu konkretnosti pevnogo ponyattya chi ideyi vvazhayut yih zv yazok z inshimi ponyattyami chi ideyami u mezhah pevnogo tematichnogo diskursu shirshe intelektualni tradiciyi chi sistemi ponyat Visnovok RedaguvatiYaksho zalishiti ostoron suto teoretichni nauki napriklad matematiku to bud yake ponyattya nabuvaye konkretnosti zavdyaki vzayemopov yazanosti ponyat vklyuchno z pevnoyu sukupnistyu vidpovidnih faktiv Kogerentna zv yazna koncepciya istini yakraz i gruntuyetsya na takomu rozuminni konkretnosti istini visliv G Gegelya istina zavzhdi konkretna maye svoyim dzherelom kogerentne rozuminnya istini Bud yaka ideya chi ponyattya virvani z kontekstu tematichnogo diskursu chi z pevnoyi sistemi ponyat stayut zagalnimi abo neviznachenimi tobto abstraktnimi Div takozh RedaguvatiKonkretneLiteratura RedaguvatiAbstraktne i konkretne Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Konkretnist istini tam zhePosilannya RedaguvatiAbstraktne i konkretne Arhivovano 29 veresnya 2020 u Wayback Machine VUE Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Abstraktne i konkretne amp oldid 35912624